Коли 2015 року майбутня співзасновниця фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська привозила гуманітарну допомогу сім’ям із дітьми біля лінії фронту, швидко зрозуміла, що цього недостатньо. Війна вже тоді забрала в дітей базові складові дитинства, як-от можливість гратися на вулиці, спілкуватися з однолітками, розвиватись, і принесла натомість страх і втрати.
Тоді Олена з колегами почала проводити арттерапевтичні заняття, з яких пізніше зародилась психологічна допомога БФ «Голоси дітей». З нагоди Всеукраїнського дня психолога пропонуємо дізнатися більше про основний напрям роботи фонду.
Центри фонду
Після повномасштабного вторгнення «Голоси дітей» почали розвивати мережу центрів, де діти й батьки можуть отримати фахову психологічну допомогу. Натепер діють 15 центрів у різних регіонах України, де працюють 92 психологи й фахівці з дозвілля.
Дитина може приходити в місце, де її не засудять, не оцінять, де її побачать з її проявами, з її емоціями, з її болем чи страхом, чи радістю, і де є підтримувальне коло дорослих,
— зазначила Олена Розвадовська.
— зазначила Олена Розвадовська.
Крім групових та індивідуальних психологічних сесій, у центрах також проводять розмаїті заняття й майстеркласи, де діти мають змогу поспілкуватися з однолітками й навіть знайти друзів. Через війну багато дітей втратили звичне коло спілкування, тому такі заходи їм дуже потрібні.
Широкий спектр послуг у центрах дає змогу надавати довготривалу підтримку. Наприклад, батьки привели дитину на індивідуальну консультацію, після цього дитина відвідує групові заняття, а потім залишається в якомусь молодіжному клубі.
Я привела дитину, якій важко було комунікувати з ровесниками. Вона весь перший клас просиділа в кутку в школі, не виходячи на перерви і не спілкуючись з дітьми. Після занять із сенсорного малювання та групових стабілізаційних занять я бачу чудові результати. Донечка розповідає, що в неї з’явились друзі, і ділиться цікавими історіями, тому я дуже вдячна за працю!
— відгук про трускавецький центр.
— відгук про трускавецький центр.
У межах центрів діють мобільні психологічні бригади, які їздять у віддалені громади, що були під окупацією або активними бойовими діями. У такий спосіб вдається допомогти сім’ям із дітьми, які не мають доступу до спеціалістів і профільних закладів.
Онлайн-допомога
Оскільки не всі діти можуть бути досяжними фізично, фонд «Голоси дітей» також надає психологічну підтримку онлайн через телефонну лінію та чатбот.
Цей напрям так само зародився після початку повномасштабного вторгнення, коли багато людей телефонували безпосередньо Олені Розвадовській. Тож постала потреба в централізованій лінії, де передусім надаватимуть кризову психологічну допомогу.
Натепер онлайн-підтримка нараховує близько 20 психологів, які мають певну спеціалізацію: когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-терапія, психоаналіз, травмотерапія.
У нас є внутрішній поділ: кожен із фахівців працює у своїй темі. Коли до нас звертаються люди, є цей важливий момент — дібрати найбільш відповідного фахівця,
— розповіла Ольга Микитчин, керівниця онлайн-допомоги фонду.
— розповіла Ольга Микитчин, керівниця онлайн-допомоги фонду.
Щомісяця через лінію та чатботи надходить орієнтовно 200 запитів, 130–140 з яких беруть у роботу. Звернення відрізняються від тих, що були на початку повномасштабного вторгнення, коли люди перебували в критичному стані. Натепер вони стикаються з довготривалими наслідками війни: тривожність, панічні атаки, ПТСР. Залишаються проблеми у взаєминах між батьками й дітьми, труднощі адаптації за кордоном, самоушкодження, порушення сну.
Після занять син став спокійніший і впевненіший. Почав користуватися психологічними вправами, яких його навчила Олена. Щиро дякуємо за надану можливість!
— відгук про онлайн-допомогу фонду.
— відгук про онлайн-допомогу фонду.
Кемпи
У межах психосоціальної допомоги фонд «Голоси дітей» організовує для дітей виїзні кемпи на Заході України, а також денні інтенсиви у своїх центрах.
Крім активного відпочинку й нових знайомств, кемпи містять потужну психологічну складову. Її мета — сформувати й розвинути навички взаємодії з однолітками в безпечному соціальному середовищі, а також відновитися після пережитих травматичних подій.
Зокрема, кемп за авторською програмою «Володар стихій» охоплює три напрями:
- організаційно-побутовий, тобто розбиття кемпінгу та облаштування території;
- подолання стихії, що передбачає пригодницьку активність та подорожі;
- наскрізний психологічний компонент, що передбачає групову роботу із психологом та корисне дозвілля (спортивні активності, водні естафети, дослідження природи тощо).
Учасники кемпу приборкують чотири стихії: воду, повітря, вогонь, землю. На шляху підкорення стихій підлітки навчаться створювати домашнє вогнище, користуватися веслами та прокладати власний маршрут, пізнають ліс і гори, навчаться командної взаємодії,
— прокоментувала Катерина Ломакіна, керівниця відділу неформальної освіти.
— прокоментувала Катерина Ломакіна, керівниця відділу неформальної освіти.
У 2023 році фонд провів шість змін виїзних кемпів, у яких взяли участь 202 дитини. Крім того, організував 18 змін 5-денних і 38 одноденних інтенсивів для 881 дитини.
Дуже вражена тим обсягом роботи, який виконали організатори цього проєкту! Діти отримали масу вражень і позитиву. Дуже дякуємо за таку турботу за діток, за таку відданість справі!
— відгук батьків про кемп «Голосів дітей».
— відгук батьків про кемп «Голосів дітей».
На 2024 рік заплановано виїзні кемпи «Голосний кемп» і «Володар стихій», а також денні інтенсиви в центрах.
Серед таборових програм фонду особливе місце посіла «CAMP+». Це 21-денний відпочинок у Карпатах для сімей із важким психотравмувальним досвідом через війну:
- втратили близьку людину на фронті або внаслідок обстрілів;
- діти зазнали поранень;
- рідні зникли безвісти або перебувають у полоні;
- втратили рідний дім або пережили депортацію в росію.
Учасники, а це переважно жінки з дітьми, потрапляють у середовище підтримки, де можуть безпечно прожити емоції. Одночасна робота з дітьми й дорослими дає змогу розв’язувати проблеми комплексно.
Фонд опікується дітьми, але там розуміють: якщо дорослі поруч не можуть стабілізуватися і прожити біль, то діти теж нестабільні. Ось звідки ідея про табір,
зазначила Марина Дробишева, психологиня проєкту.
зазначила Марина Дробишева, психологиня проєкту.
Програма охоплює реабілітацію з фахівцями: арттерапію, гештальт-терапію, групові та індивідуальні консультації. Після завершення курсу сім’ї мають змогу надалі консультуватись із психологами та брати участь у групових зустрічах для підтримки й подальшого розвитку.
Протягом 2023 року фонд організував чотири заїзди «CAMP+», у яких взяли участь 73 дорослі й 122 дитини. Програма продемонструвала значні позитивні результати: після завершення 77% учасників мали гарне самопочуття, хоча перед початком 73% з них почувалися погано.
Бували періоди відчаю: усе, нікому не потрібна і нічого не можу. Це такий стан, про який соромно говорити. Я ділюся цим, бо вже готова цим ділитися. Тепер мені хочеться, щоб інші жінки не опускали рук. Я поки що не збираюся,
— поділилась Алла, учасниця «CAMP+».
— поділилась Алла, учасниця «CAMP+».
Про ефективність програми «CAMP+» також свідчить те, що Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи затвердив її та рекомендував до друку.
Психоедукація
Ще одним важливим напрямом роботи «Голосів дітей» є психоедукація, оскільки українське суспільство має чимало упереджень щодо психологічної допомоги, хоча й потребує її.
Психоедукація потрібна нашому суспільству, тому що воно досі живе за пострадянськими наративами. У нас вважають, що піти до психолога соромно, не розуміють суті роботи психолога й психологічної допомоги,
— пояснила Ольга Тимченко, керівниця комунікаційного напряму фонду.
— пояснила Ольга Тимченко, керівниця комунікаційного напряму фонду.
Саме тому психоедукація становить левову частку комунікаційної стратегії «Голосів дітей». Основний меседж полягає в тому, що піклуватися про психічне здоров’я себе й навколишніх — це нормально.
Для цього використовують різні канали комунікації. Передусім психологи фонду самі проводять психоедукаційні зустрічі з батьками на різні теми, а також діляться порадами на ютубі й у соцмережах «Голосів дітей».
Крім того, у фонді створили список психоедукаційних тем для висвітлення в медіа. Цей план побудували так, щоб максимально охопити коло проблем, з якими стикаються діти від раннього дитинства до юності.
Провідні українські медіа підтримали нас, і разом із нашими психологами ми готуємо для них матеріали. Тобто, редактори готують список питань, наші психологи дають коментарі на цю тему — і так виходять психоедукаційні публікації,
— додала Ольга Тимченко.
— додала Ольга Тимченко.
Ці матеріали містять, зокрема, перелік червоних прапорців у поведінці дитини, які свідчать про потребу звернутися по психологічну допомогу. До того ж там є поради зі стабілізації стану дитини, коли вона переживає стрес чи паніку.
Психологи «Голосів дітей» також активно дають важливі поради на ефірах радіо та телебачення.
Окремий напрям діяльності фонду — це соціальна реклама. Команда розробила соціальну кампанію «Чуєш, про що це?», яка просувала важливий меседж: чуйте своїх дітей, коли вони говорять про війну, бо тоді їм легше переживати цей досвід.
Кампанія охопила 13 міст України. Семеро дітей поділилися своїми історіями на білбордах і сітілайтах, радіо й телебаченні, а також в онлайн-медіа.
Охоплення сягнуло 21 мільйона людей, а також на 25% збільшилась кількість звернень у центри фонду і втричі — на онлайн-лінію. Лише в київському центрі нині в роботі понад 18 кейсів дітей, чиї батьки звернулися по допомогу внаслідок цієї кампанії.
Контроль якості роботи психологів
У БФ «Голоси дітей» дуже ґрунтовно відбирають як психологів, так і фахівців із дозвілля, тому що всі вони працюють із дітьми. Для цього враховують:
- освіту — обов’язково повинен бути диплом державного зразка;
- досвід роботи;
- підвищення кваліфікації в певних напрямах.
До нас звертаються здебільшого люди, які потребують кризової підтримки. Важливо, щоб психологи, яких ми обираємо, додатково мали освіту саме в цьому напрямі — кризове консультування, робота з травмою й втратою,
— пояснила Наталія Сосновенко, керівниця Центру психологічної експертизи й методології (ЦПЕМ).
— пояснила Наталія Сосновенко, керівниця Центру психологічної експертизи й методології (ЦПЕМ).
Ефективність роботи психологів у кількісному та якісному аспектах відстежують через CRM-систему й таймшити. Завантаженість фахівців охоплює інтервізійні та супервізійні зустрічі, які відбуваються коштом фонду.
Інтервізію проводять у колективі конкретного центру й між кількома. Під час цих зустрічей розглядають складні кейси.
Групова супервізія відбувається раз на місяць. Крім того, психологи можуть мати до чотирьох індивідуальних супервізій на рік, обговорюють збільшення до восьми.
Центр психологічної експертизи та методології фонду
У межах фонду діє Центр психологічної експертизи та методології (ЦПЕМ), до функцій якого належать:
- професійна підтримка психологів і фахівців із дозвілля;
- розроблення програм для центрів та аналізування наявних;
- добирання діагностичних методик ефективності роботи;
- співпраця з різними відділами фонду;
- консультування з питань навчання для фахівців.
Натепер ЦПЕМ налічує п’ятьох фахівців. Крім теперішньої керівниці Наталії Сосновенко, це Руслана Мороз, Маріанна Тропіна, Лариса Гуріна й Світлана Бабатіна.
ЦПЕМ постав на місці Експертної ради, тому можна говорити про його розвиток і вдосконалення.
Ми рухаємося відповідно до потреб і запитів фонду й центрів,
— підсумувала Наталія Сосновенко.
— підсумувала Наталія Сосновенко.
Share: