Автор(ка):
Юлія Діденко
Для «Голосів дітей» кожен річний звіт — нагода озирнутися, підсумувати зроблене й подякувати кожному, хто був поруч із дітьми. Так пояснює сенс цих сторінок голова правління фонду Олена Розвадовська. Звіт за 2025-й команда уклала разом із підлітками — випускниками мистецьких лабораторій. Вони провели справжні інтерв’ю для команди та розпитали про щоденну роботу, виклики й те, що надихає.
Усіх, хто до нас долучився, об’єднує спільна мета: стати для дітей опорою й дати можливість зростати інакше, ніж виростали ми. Особливо зараз, у часи війни,
— каже співзасновник фонду Азад Сафаров.
Ця мета має точний вимір — у кількості людей, яким вдалося допомогти. За рік фонд підтримав 25 000 дітей і дорослих по всій Україні. А від початку діяльності, з 2019 року — 162 000 дітей і батьків. Це був рік роботи в осередках і на онлайн-лінії, кемпів та інтенсивів, «КЕМП+», мистецьких лабораторій, гуманітарної допомоги й підтримки родин дітей із РАС.
2025 рік показав, як змінюються запити людей. Навесні на онлайн-лінію найчастіше писали про дитячі страхи й тривогу, а ближче до грудня на перше місце вийшли звернення від самих батьків — про виснаження й брак сил. На місцях упродовж року дітям і дорослим допомагали регіональні центри й дві мобільні бригади, фахівці яких торік провели понад 10 тисяч індивідуальних консультацій.
Мережа фонду цьогоріч розширилася. Команда відкрила
центр у Кропивницькому,
оновила осередок у Трускавці у форматі хабу, а мобільну бригаду в Сумах перетворила на сталий регіональний центр. Фонд
приєднався до консорціуму
PULSE, до
проєкту президентської ініціативи
Bring Kids Back UA, що допомагає реінтегрувати повернутих додому дітей.
Улітку фонд організував
13 виїзних дитячих кемпів. Окремо команда розвиває
«КЕМП+» для родин військових — торік фонд провів
5 заїздів (що на два більше, ніж роком раніше), де реабілітацію пройшли
108 дітей та 80 дорослих. У жовтні «Голоси дітей»
представили програму на міжнародній конференції EPPC 2025 у Малазі.
Я з дітьми приїхала повністю розбита, загублена й у психологічно важкому стані. Що відбувалося далі — без усякого перебільшення неймовірне відчуття безпеки, підтримки й любові. Завдяки кемпу я знайшла неймовірних людей, із якими спілкуюсь і зараз,
— поділилася враженнями учасниця «КЕМП+» Вікторія.
«Голоси дітей» провели
6 мистецьких резиденцій, у яких узяли участь
80 учасників. На одній з них підлітки разом із письменницею Катериною Міхаліциною
уклали поетичну збірку
«Кисень»,
записали її аудіоверсію власними голосами й переклали англійською, щоб поширювати за кордоном.
Моє сприйняття творчості кардинально змінилося. Раніше вона здавалася мені чимось недосяжним. Після резиденції я усвідомила: творчість — це те саме «шосте дихання», що відкриває нові сенси,
— розповідає учасниця лабораторій Віка.
Найбільша подія року відбулася 5 червня. Того дня команда символічно розпочала будівництво
Центру Дитинства — першого в Україні простору для довготривалої психологічної реабілітації дітей і батьків. На місці майбутнього центру
заклали капсулу з побажаннями дітям майбутнього, які написали гості, друзі й партнери фонду.
Щороку «Голоси дітей» запитують родини, що для них змінила допомога. Понад 95% опитаних відповіли, що підтримка виправдала очікування й позитивно вплинула на самопочуття. Найбільше люди цінують людяність, дитиноцентричність і відчуття безпеки. А на шосту річницю фонду в грудні команда попросила дітей, батьків і партнерів написати коротко про те, чим став для них фонд. За кілька днів надійшло понад 160 позитивних відгуків.
Ви повернули мого сина. Ви повернули його усмішку й сміх. Пишу й плачу, згадуючи, як було йому погано і як я, мати, не могла нічим зарадити, доки ми не звернулися до ваших фахівців,
— написала мама хлопчика, якому вдалося подолати важкий стан.
Фонд ощадливо розпоряджається донорськими коштами й спрямовує максимум із них безпосередньо на допомогу дітям і родинам. Водночас якісна та безпечна допомога дітям неможлива без належної адміністративної та операційної підтримки — пояснює голова правління Олена Розвадовська.
Адміністративні витрати в нашій організації — необхідна частина системи, яка забезпечує якісну, надійну, професійну та безперервну допомогу дітям і сім’ям, які постраждали від війни. Робота психолога можлива завдяки багатьом фахівцям і внутрішнім процесам, які гарантують ефективність, безпеку, безперервність і відповідність послуг професійним та етичним стандартам,
— зазначила вона.
У 2026-му фонд планує запустити першу чергу Центру Дитинства, відкрити дитячу кімнату в офісі, адже в нас стався свій бебі-бум, провести нові мистецькі майстерки й запустити Національну гарячу лінію підтримки.
Олена Розвадовська каже, що команда готова «до будь-якої погоди». А отже, буде поруч із дітьми в будь-яких ситуаціях і наступного року.
Інші досягнення фонду за 2025 рік дивіться у звіті.
25 000 дітей та батьків отримали допомогу від фонду:
- 8 369 дітям та 2 779 дорослим надали психологічну та психосоціальну підтримку;
- 3 421 психологічну сесію провела команда онлайн-підтримки;
- 2 700 ВПО та 13 громадам надали допомогу від фонду;
- 350 сімей отримали індивідуальну гуманітарну допомогу.
25 000 дітей та батьків отримали допомогу від фонду:
- 8 369 дітям та 2 779 дорослим надали психологічну та психосоціальну підтримку;
- 3 421 психологічну сесію провела команда онлайн-підтримки;
- 2 700 ВПО та 13 громадам надали допомогу від фонду;
- 350 сімей отримали індивідуальну гуманітарну допомогу.
Над звітом працювали:
Галина Капленко, 17 років (м. Бахмут, Донецька область), Тимофій Небіков, 19 років (м. Нью-Йорк, Донецька область), Поліна Старенька, 16 років (с. Вільшани, Харківська область), Олександра Неговська, 15 років (м. Чернігів), Ганна Булгакова, 16 років (м. Харків), Ганна Шевченко, 17 років (м. Запоріжжя), Анна Крючкова, 17 років (с. Розівка, Закарпатська область), Олександра Тарануха, 15 років (м. Гола Пристань, Херсонська область), Ангеліна Єгорова, 15 років (м. Запоріжжя), Вероніка Підпалюк, 16 років (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область), Софія Дубиківська, 17 років (м. Київ), Ксенія Фертак, 16 років (м. Херсон), Дар'я Ларіонова, 16 років (м. Мелітополь/Запоріжжя), Вероніка Присс, 16 років (м. Мелітополь/Запоріжжя), Єлизавета Захарченко, 18 років (Київська область).
А також команда благодійного фонду «Голоси дітей».