«Кисень» для підлітків: як минула поетична резиденція з елементами арттерапії

Автор(ка):

Ксенія Чикунова

«Я не можу спинити ракети. А зробити пташку можу», — каже поетка Катерина Міхаліцина.

Ця фраза — ключ до поетичної резиденції в «Хаті-майстерні» в Карпатах, куди зʼїхалися підлітки з різних куточків України. Кожен з них проходить через цю війну по-своєму: з втратою дому, друзів, стабільності й опори. Але тут вони вчаться говорити про це — не напряму, а через вірші та образи.

Резиденція — це фінальна частина курсу «Поезії з елементами арттерапії». Його мета — дати підліткам простір, де можна бути собою.

Їм багато болить зараз. І ми хочемо загоїти цей біль бодай трохи. Прагнемо вилікувати, знайти шляхи для цього,

— каже менеджерка проєкту Оля Микитчин.

За кілька днів резиденції підлітки не просто писали вірші — вони читали їх одне одному, відповідали на тексти співрозмовників, виводили голос, який інакше залишився б у тиші.

«Кисень» для підлітків: як минула поетична резиденція з елементами арттерапії — Фото 1

«Кисень» для підлітків: як минула поетична резиденція з елементами арттерапії — Фото 2

Тексти цих дітей — це зліпки них самих. Їхніх улюблених слів, фраз, подекуди улюблених поетів, які так відзеркалюються трошки глибшими тіннями або колами по воді. Відбитки того, що вони пережили, відбитки міст, у яких вони колись жили і які змушені були залишити,

— так описує ці поезії менторка резиденції Катерина Міхаліцина.

Наприкінці резиденції народилася збірка — «Кисень», яку незабаром команда презентує на Книжковому Арсеналі у Києві. У ній — десятки голосів, різні інтонації, але одна спільна потреба: дихати. Бо коли всередині війна, слова іноді стають єдиним киснем, який рятує.

У цьому репортажі — голоси самих підлітків, уривки з поезій, деталі творчих занять і чесні розмови про пережите.

Читайте повну історію «Пташиний дім» на сайті Еспресо.

Останні новини

17.04.2026

Малювали кавою, будували замки й говорили про емоції: березень у центрах «Голосів дітей»

Десятирічний Тимур із Сум вирощує декоративних раків. Одного з них він хоче подарувати осередку фонду «Голоси дітей», куди ходить на заняття. Навіщо йому психолог, хлопчик упевнено пояснює: «Щоб навчитися думати своєю головою». Його мама додає: «Такі люди, як ви, дуже важливі для прикордоння. Дякую, що навчили піклуватися про себе». Тимур — один із тих дітей, яких щомісяця підтримують команди «Голосів дітей» по всій країні. У березні 11 регіональних центрів фонду — від Львова до Харкова, від Трускавця до Миколаєва — працювали в активному ритмі: психологічні групи, творчі заняття, виїзди мобільних бригад у громади, екскурсії, кулінарні майстер-класи, сімейні кіноклуби.

20.04.2026

Танцювальна лабораторія на Львівщині з Христиною-Марією Слободянюк: як зареєструватися

Фонд «Голоси дітей» разом із танцівницею, акторкою та режисеркою Христиною-Марією Слободянюк запрошує підлітків 14–17 років на творчу резиденцію із сучасного танцю. Учасники працюватимуть із тілом, рухом та емоціями — через танцювальні воркшопи та практики. Програма побудована так, щоб допомогти повернути контакт зі своїм тілом, подолати страх і сором, знайти власний спосіб рухатися й краще зрозуміти себе.

14.04.2026

Підтримка дітей після окупації та депортації: ментори уже працюють у закладах загальної середньої освіти

Фахівці БФ «Голоси дітей» провели тематичне навчання для освітян із 10 пілотних закладів освіти Києва та області, а також Кіровоградщини. Їх навчили травмоорієнтованого підходу та розповіли, як підтримувати дітей, які пережили окупацію, депортацію чи вимушене переміщення. Відтак вони готові створювати в школах безпечний простір для своїх учнів.