Перші хвилини спілкування — вирішальні: як журналісту налагодити контакт із дитиною (лекція 6)

Автор(ка):

Юлія Діденко

Налагодити контакт із дитиною, яка пережила травматичний досвід — це завдання, яке потребує особливих навичок і розуміння. Важливо знати, з чого розпочати розмову і як створити атмосферу довіри, щоб дитина почувалася в безпеці. Для неї ви поки що незнайомець, який може викликати настороженість і небажання розповідати про себе. Перші хвилини спілкування завжди вирішальні — саме тоді формується початкова довіра.

У фонді «Голоси дітей» ми вже не перший рік працюємо над тим, щоб висвітлення історій дітей під час війни не травмувало їх і не принижувало їхньої гідності. Тому запустили онлайн-курс «Безпечний простір для дитячих голосів у медіа», який пояснює, як правильно розповідати про дітей, що пережили травматичний досвід війни. Мета — навчити журналістів і комунікаційників говорити про складне чесно, людяно й безпечно для дитини.

Олена Лісова, психологиня фонду «Голоси дітей», кандидатка психологічних наук, у шостій лекції курсу розповідає про важливість невербальної комунікації під час першого контакту з дитиною та звертає увагу на помилки, яких варто уникати.

Дивіться відео на YouTube, щоб дізнатися більше про алгоритм побудови безпечного та довірливого діалогу з дитиною.

Алгоритм налагодження контакту з дитиною

Спершу варто тепло й доброзичливо представитися, пояснити свою роль і водночас бути емпатичним — це ключ до встановлення довіри. Усміхніться, використовуйте лагідний тон голосу. Говоріть простою й доступною мовою: «Я тут, щоб почути твою історію». Повідомте, скільки приблизно триватиме ваша розмова.

Зважайте на тривалість розмови:

для дітей дошкільного віку — до 30 хвилин;

для школярів і підлітків — не довше ніж одну годину.

Будьте щирими у своїх намірах. Скажіть, що дитина в будь-який момент може звернутися до батьків. Спочатку запитайте ім’я дитини і як вона хоче, щоб до неї зверталися. Надалі під час інтерв’ю дотримуйтеся саме такої форми звертання.

Визнайте, що вона пережила важкі події, і що про них може бути складно розповідати. Скажіть, що ви її підтримуєте й перебуваєте на її боці. Поясніть, що дитина має право вибору — де сидіти, коли робити паузу, чи відповідати на запитання, які їй не подобаються.

Сядьте на рівні очей дитини, дивіться на неї, тримайте руки відкритими. Не поспішайте й не перебивайте її. Не схрещуйте руки, не робіть різких рухів і не нахиляйтеся вперед — це може налякати.

Від простого до складного

Налагодження контакту — це фундамент успішного інтерв’ю з дитиною. Якщо ви одразу почнете зі складних тем, можете її налякати. Тому починайте розмову з простих запитань: «Скільки тобі років? Чим любиш займатися? Яка твоя улюблена гра? З ким найбільше любиш проводити час? Що ще хочеш розповісти про себе? Чи хочеш щось запитати про мене?».

Переходьте до складного тільки після того, як дитина розслабиться й почне вам довіряти. Можете сказати: «Я знаю, що за останні два роки з тобою трапилося багато різних подій. Не всі вони були хорошими. Але ти впорався(-лася) з ними. Я розумію, що це може бути нелегко, і хочу, щоб ти знав(-ла): я тут, щоб підтримати тебе. Чи хочеш ти розповісти мені про те, що відбувалося з тобою останнім часом?».

Головне правило: ніколи не примушуйте. Якщо дитина не готова говорити — це нормально. Страх або втома — природні реакції, тому почекайте, доки вони минуть.

Помилки, яких слід уникати

Не ігноруйте емоційні сигнали. Якщо дитина виглядає наляканою чи напруженою, зробіть паузу та дайте їй можливість заспокоїтися.

Не намагайтеся стати другом дитини. Ваша професійна дистанція дає змогу підтримувати довіру.

Не виправляйте дитину під час розмови. Дозвольте їй висловлюватися в зручній формі. Це допоможе їй відчути, що її історія важлива саме такою, якою вона є.

Довіра між журналістом і дитиною — основа успішного інтерв'ю. Діти — не маленькі дорослі. Вони потребують тепла, емпатії та безпеки. У попередній лекції ми розповідали про підготовчий етап інтерв'ю з дитиною, а в наступній пояснимо важливі правила стадії відкритої розповіді та активних запитань.

Підтримайте нашу роботу донатом — так ми зможемо створювати більше освітнього контенту для тих, хто допомагає дітям.

Матеріал підготовлено БО «Благодійний фонд “Голоси дітей”» за підтримки Terre des Hommes.