Автор(ка):
Юлія Діденко
Психічне здоров’я — тема, про яку часто згадують лише поверхнево, замовчують або стигматизують. У контексті війни ця тиша стає ще небезпечнішою, особливо для дітей, які проживають травматичний досвід. Медіа можуть стати для них опорою — або джерелом нового болю.
У фонді «Голоси дітей» ми вже не перший рік працюємо над тим, щоб висвітлення історій дітей під час війни не травмувало їх і не принижувало їхньої гідності. Тому запустили онлайн-курс «Безпечний простір для дитячих голосів у медіа». Його мета — навчити журналістів і комунікаційників говорити про складне чесно, людяно й безпечно для дитини.
Олена Лісова, психологиня фонду «Голоси дітей», кандидатка психологічних наук, у другій лекції курсу розповідає про базові принципи, яких варто дотримуватися кожному, хто розповідає історії про психічне здоров’я — особливо, коли йдеться про дітей. Запрошуємо дізнатися, чому ця тема така важлива — перегляньте відео на нашому каналі YouTube.
У фонді «Голоси дітей» ми вже не перший рік працюємо над тим, щоб висвітлення історій дітей під час війни не травмувало їх і не принижувало їхньої гідності. Тому запустили онлайн-курс «Безпечний простір для дитячих голосів у медіа». Його мета — навчити журналістів і комунікаційників говорити про складне чесно, людяно й безпечно для дитини.
Олена Лісова, психологиня фонду «Голоси дітей», кандидатка психологічних наук, у другій лекції курсу розповідає про базові принципи, яких варто дотримуватися кожному, хто розповідає історії про психічне здоров’я — особливо, коли йдеться про дітей. Запрошуємо дізнатися, чому ця тема така важлива — перегляньте відео на нашому каналі YouTube.
Матеріал підготовлено БО «Благодійний фонд “Голоси дітей”» за підтримки Terre des Hommes.
Кожне слово має значення
Журналісти мають унікальну можливість змінювати суспільне сприйняття психічного здоров’я, розвінчувати стереотипи та допомагати читачам і глядачам почуватися більш зрозумілими й прийнятими. Навіть якщо хтось став свідком травматичних подій, він не обов’язково буде травмований. Для дітей це має особливе значення, адже вони часто вразливіші. Під час опису героїв дуже важливо не обмежувати їх лише рамками травматичного досвіду.
Проблеми психічного здоров’я не слід романтизувати чи драматизувати. Це може спричинити додаткову стигму й неправильне сприйняття аудиторією. Наприклад, надмірний акцент на трагізмі історій може створити уявлення, що люди з такими розладами — безпорадні або їхні проблеми нездоланні. Натомість важливо показувати, як люди успішно долають труднощі, знаходять допомогу й відновлюють якість життя.
Часто ми читаємо новини, у яких автори звертають увагу на психічні розлади героїв публікацій, або спостерігаємо, як медіа різними способами уникають поняття «психічного здоров’я», вживаючи замість нього «ментальне», «емоційне», «психологічне здоров’я». Це лише сприяє стигматизації теми.
«Псих», «неврівноважений», або навіть «депресивна дитина» — це некоректні вислови, адже вони також стигматизують. Використання людиноцентричної лексики (people-first language) — «дитина з депресією», «людина з психічним розладом» — допомагає зосередити увагу на особистості, а не на її стані. Проте варто ставити собі запитання: чи справді наявність діагнозу важлива та доречна у висвітленні матеріалу?
Коли йдеться про тему самогубства, дуже важливо не використовувати фрази на кшталт «успішна спроба» чи «невдала спроба». Слід писати коректно: людина померла внаслідок самогубства.
Проблеми психічного здоров’я не слід романтизувати чи драматизувати. Це може спричинити додаткову стигму й неправильне сприйняття аудиторією. Наприклад, надмірний акцент на трагізмі історій може створити уявлення, що люди з такими розладами — безпорадні або їхні проблеми нездоланні. Натомість важливо показувати, як люди успішно долають труднощі, знаходять допомогу й відновлюють якість життя.
Часто ми читаємо новини, у яких автори звертають увагу на психічні розлади героїв публікацій, або спостерігаємо, як медіа різними способами уникають поняття «психічного здоров’я», вживаючи замість нього «ментальне», «емоційне», «психологічне здоров’я». Це лише сприяє стигматизації теми.
«Псих», «неврівноважений», або навіть «депресивна дитина» — це некоректні вислови, адже вони також стигматизують. Використання людиноцентричної лексики (people-first language) — «дитина з депресією», «людина з психічним розладом» — допомагає зосередити увагу на особистості, а не на її стані. Проте варто ставити собі запитання: чи справді наявність діагнозу важлива та доречна у висвітленні матеріалу?
Коли йдеться про тему самогубства, дуже важливо не використовувати фрази на кшталт «успішна спроба» чи «невдала спроба». Слід писати коректно: людина померла внаслідок самогубства.
Повага — понад сенсацію
Часто заголовки в медіа формують так, щоб привернути максимум уваги. Але висвітлення тем, пов’язаних із психічним здоров’ям, не має бути клікбейтом. Заголовки на кшталт «Дитина, яка пережила жахливу травму, розплакалась під час інтерв’ю» — це сенсаційність, що маніпулює емоціями аудиторії. Коректніше було б підкреслити суть: «Як діти долають травматичний досвід: історія від першої особи». Дитина може пошкодувати, що погодилася на інтерв'ю, побачивши себе на екранах в емоційний момент, або відчути сором.
Як цього уникнути:
Як цього уникнути:
-
отримати інформовану згоду дитини, уникнути емоційної деталізації;
-
приділити особливу увагу відсутності мови звинувачень чи припущень;
-
ставити відкриті запитання, які не нав’язують відповіді;
-
тривалість інтерв’ю має відповідати віку дитини;
-
бути готовими до проявів емоційних реакцій, як-от плач чи дистрес, і підтримувати дитину;
-
зробити так, щоб дитина почувалась у безпеці, а інтерв’ю не стало для неї повторним травматичним досвідом.
Принципи відповідального створення контенту
Перед тим як опублікувати матеріал про психічне здоров'я, варто поставити собі три запитання.
Журналісти мають вплив, і разом ми можемо змінити ставлення суспільства до психічного здоров’я — зі стигми на повагу та розуміння.
У попередній лекції ми розповідали про етичні засади роботи журналіста з дітьми, а в наступній висвітлимо для медійників особливості проявів психічної травми у дітей. Якщо ви поділяєте нашу місію — підтримайте фонд внеском.
-
Чи психічний стан героя стосується теми? Якщо ні — краще це оминути.
-
Чи інформація перевірена й правдива? Чутки та домисли неприйнятні.
-
Чи використана лексика відповідає принципам етики? Перевіряємо кожне слово.
Журналісти мають вплив, і разом ми можемо змінити ставлення суспільства до психічного здоров’я — зі стигми на повагу та розуміння.
У попередній лекції ми розповідали про етичні засади роботи журналіста з дітьми, а в наступній висвітлимо для медійників особливості проявів психічної травми у дітей. Якщо ви поділяєте нашу місію — підтримайте фонд внеском.
Поділитись:
