Напрями роботи
Допомога дітям та батькам
Реагуємо на розмаїті потреби дітей, чуємо їх і надаємо допомогу вчасно, професійно й відповідно до їхніх запитів.
Детальніше
Посилення громад і дитячих закладів
Разом із громадами та місцевим бізнесом створюємо інклюзивні простори, майданчики, сенсорні кімнати, хаби для дітей і підлітків.
Детальніше
Професійна підтримка фахівців та експертиза в травмі війни
Формуємо спроможність фахівців широкого профілю по роботі з дітьми.
Детальніше
Адвокація голосу дитини
Посилюємо голос дитини через соціальні кампанії, дослідження та аналітику.
Детальніше
Центр Дитинства
Фонд будує масштабний центр підтримки для дітей і батьків, які постраждали від війни.
Детальніше
Кемпи
Наші кемпи — це передусім психосоціальна підтримка дітей у форматі виїзної програми.
Детальніше
Укр
Eng
До всіх новин
21.07.2025
Поради фахівців

«Діти — не маленькі дорослі»: етичні засади роботи журналістів із дітьми (лекція 1)

Чим відрізняється розмова з дитиною від інтерв'ю з дорослим? Інтерв’ювати дітей складно через високу відповідальність і труднощі в розумінні дитячих реакцій. Діти — не маленькі дорослі: вони мають унікальне сприйняття світу, особливий емоційний фон і свій рівень розвитку. Особливо вразливими є ті, хто пережив наслідки травматичних подій війни. Тому робота з дитиною вимагає від медійників максимальної уваги до її емоційного стану, безпеки та права на приватність.

У фонді «Голоси дітей» ми вже не перший рік працюємо над тим, щоби висвітлення історій дітей під час війни не травмувало їх і не шкодило їхній гідності. Тому запустили онлайн-курс «Безпечний простір для дитячих голосів у медіа», який пояснює, як правильно розповідати про дітей, що мають досвід війни. Мета — навчити журналістів і комунікаційників говорити про складне чесно, людяно й безпечно для дитини.

Юлія Тукаленко, психологиня благодійного фонду «Голоси дітей», у першій лекції курсу розповідає, чому етичний підхід є критично важливим. Вона пояснює, як Кодекс етики українського журналіста регламентує роботу з дітьми, які наслідки можуть мати медійні публікації та як вони впливають на дитину і її сім’ю.

Запрошуємо поглибити знання з етичної журналістики — перегляньте відео на нашому каналі YouTube.
Матеріал підготовлено БО «Благодійний фонд “Голоси дітей”» за підтримки Terre des Hommes.
Що передбачає Кодекс етики журналіста
Захист інтересів дитини завжди має бути пріоритетом — навіть якщо це означає відмову від сенсаційного кадру чи емоційних деталей, що можуть зашкодити неповнолітньому. Кодекс етики українського журналіста чітко наголошує: медійники повинні бути особливо обережними, висвітлюючи теми, пов’язані з дітьми. Для цього потрібен обґрунтований дозвіл батьків або опікунів. А у випадку з дітьми до 12 років — обов’язкова присутність дорослого під час розмови.

Неприпустимо розкривати імена неповнолітніх або надавати будь-які ознаки, за якими їх можна ідентифікувати — особливо у випадках, коли діти причетні до протиправних дій або стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.
Коли медіа можуть завдати шкоди
Уявімо ситуацію: журналісти вирішили розповісти історію хлопчика, який втратив батьків під час обстрілу. Інтерв’ю провели без підготовки — у момент сильного емоційного потрясіння дитини. У сюжеті показали сльози, розгубленість і фрази, що викликали співчуття в глядачів, але згодом спричинили насмішки серед однолітків. Унаслідок цього хлопчик зіткнувся з булінгом у школі через оприлюднені подробиці.

Що медійники зробили не так:
  • не отримали згоди дитини та її опікунів на розкриття всіх деталей. Відсутність такої згоди зробила публікацію етично сумнівною та порушила базові права неповнолітнього;
  • не врахували емоційний стан хлопчика під час інтерв’ю. Емоційне потрясіння могло поглибитися через тиск або неправильний підхід до розмови;
  • порушили принцип конфіденційності. Розкриття деталей, за якими можна було ідентифікувати дитину, спричинило негативні наслідки для її соціального життя.
Наслідки неетичної роботи
Недотримання етичних засад може призвести до повторного травмування дітей, посилення їхнього емоційного стресу чи створення негативних соціальних наслідків. У короткостроковій перспективі це проявляється у вигляді булінгу, ізоляції, посилення тривоги, небажаної уваги, а в довгостроковій — знижує довіру до дорослих і медіа та може сприяти розвитку психологічних проблем.

Діти часто ототожнюють себе з персонажами, яких бачать у медіа, і можуть наслідувати їхню поведінку. Тому під час створення контенту журналісту важливо усвідомлювати, що неповнолітні можуть сприймати зображене як приклад або модель бажаної поведінки.
Ключові питання перед інтерв'ю
Провідний медіатренер Ел Томпкінс рекомендує журналістам ставити собі ключові запитання перед роботою з неповнолітніми.
  • Навіщо я залучаю дитину, з якою метою?
  • Яка в дитини мотивація брати участь у медіапроєкті або розмові з журналістом?
  • Як можна підтвердити інформацію від неповнолітнього? Чи є можливість перевірити, що дитина каже правду (наприклад, чи є дорослі, яким теж відома ця інформація)?
  • Яку шкоду я можу завдати своїми діями, навіть якщо потім цю інформацію не оприлюднять?
  • Як спілкуватися з батьками (опікунами)? Як брати участь у рішенні про залучення дитини?
  • Яка мотивація батьків щодо залучення дитини в медіа? Чи батьківський дозвіл гарантує захист інтересів дитини?
  • Які є інші варіанти досягнення мети, крім залучення дитини до медіа?
  • Які можуть бути коротко- й довгострокові наслідки участі дитини в передачі чи інтерв’ю?
  • Які правила щодо захисту дитини діють в організації, у якій ви працюєте?
  • Які ресурси маєте ви й ваша організація, щоб допомогти дитині уникнути ризиків?
  • Якщо раптом виявиться, що дитина залучена до кримінальної діяльності, які мають бути ваші дії?
  • Як ви виправдаєте залучення дитини до передачі перед глядачами — батьками дітей такого ж віку?

Важливо також з'ясувати мотивацію батьків щодо залучення дитини в медіа, адже батьківський дозвіл не завжди гарантує захист інтересів дитини.

Етична робота журналіста — це його професійний обов'язок, а також можливість підтримати дітей, які пережили досвід війни. Кожна дія медійника може стати як підтримкою, так і новим ударом для дитини. Наше спільне завдання — створити для неї безпечний простір, у якому можна висвітлити свою історію. Якщо ви поділяєте нашу місію — підтримайте фонд внеском.
Поділитись:
Facebook LinkedIn Twitter (X) Скопіювати
Останні новини
Партнерство на рейках: плакати «Голосів дітей» уперше в потягах «Укрзалізниці»

З червня й до кінця липня пасажири поїздів далекого сполучення бачитимуть у вагонах 400 нових плакатів від «Голосів дітей». На них психологині фонду Анна та Яна разом зі своїми синами пропонують зробити прості вправи, які допоможуть віднайти спокій. Так навички емоційного регулювання й турботи про себе можуть стати природною частиною повсякденного життя родин. Наша мета — щоб їх опанувало якомога більше людей. 

«Сонце сходить»: соціальна кампанія Lush, що допомагає дітям

Наші друзі з Lush Cosmetics, міжнародного бренду крафтової косметики, запустили кампанію Soap for Hope. Вони створили особливе мило «Сонце сходить» (There Will Be Sun), яке з весни 2026 року допомагає українським дітям упоратися з наслідками війни —  тривожністю, ПТСР та емоційним виснаженням. 75% вартості виробу Lush передає організаціям, які надають психологічну допомогу дітям в Україні. Серед них — і «Голоси дітей». 

Приготувати вечерю без світла: як ми допомогли родинам, що залишаються в прифронтовому Херсоні
У Херсоні день нерідко починається із запитання: чи буде сьогодні світло. Від відповіді залежить, чи встигне дитина дописати уроки, чи зможуть батьки розігріти вечерю, чи вистачить заряду телефону, щоб подзвонити рідним. Місто потерпає від щоденних обстрілів, які, на жаль, увійшли до буденного ритму життя. Щоб полегшити щоденні труднощі мешканців прифронтової Херсонщини, за підтримки фонду «Голоси дітей» та за фінансування організації ERIKS команда херсонської ГО «Спілка журналістів “Альтернатива”» реалізувала проєкт «Швидке реагування на потреби зимівлі для українських дітей та сімей».
Пов’язані новини
Безоплатна психологічна допомога: 0 800 210 106