У фонді «Голоси дітей» ми вже не перший рік працюємо над тим, щоби висвітлення історій дітей під час війни не травмувало їх і не шкодило їхній гідності. Тому запустили онлайн-курс «Безпечний простір для дитячих голосів у медіа», який пояснює, як правильно розповідати про дітей, що мають досвід війни. Мета — навчити журналістів і комунікаційників говорити про складне чесно, людяно й безпечно для дитини.
Юлія Тукаленко, психологиня благодійного фонду «Голоси дітей», у першій лекції курсу розповідає, чому етичний підхід є критично важливим. Вона пояснює, як Кодекс етики українського журналіста регламентує роботу з дітьми, які наслідки можуть мати медійні публікації та як вони впливають на дитину і її сім’ю.
Запрошуємо поглибити знання з етичної журналістики — перегляньте відео на нашому каналі YouTube.
Неприпустимо розкривати імена неповнолітніх або надавати будь-які ознаки, за якими їх можна ідентифікувати — особливо у випадках, коли діти причетні до протиправних дій або стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.
Що медійники зробили не так:
- не отримали згоди дитини та її опікунів на розкриття всіх деталей. Відсутність такої згоди зробила публікацію етично сумнівною та порушила базові права неповнолітнього;
- не врахували емоційний стан хлопчика під час інтерв’ю. Емоційне потрясіння могло поглибитися через тиск або неправильний підхід до розмови;
- порушили принцип конфіденційності. Розкриття деталей, за якими можна було ідентифікувати дитину, спричинило негативні наслідки для її соціального життя.
Діти часто ототожнюють себе з персонажами, яких бачать у медіа, і можуть наслідувати їхню поведінку. Тому під час створення контенту журналісту важливо усвідомлювати, що неповнолітні можуть сприймати зображене як приклад або модель бажаної поведінки.
- Навіщо я залучаю дитину, з якою метою?
- Яка в дитини мотивація брати участь у медіапроєкті або розмові з журналістом?
- Як можна підтвердити інформацію від неповнолітнього? Чи є можливість перевірити, що дитина каже правду (наприклад, чи є дорослі, яким теж відома ця інформація)?
- Яку шкоду я можу завдати своїми діями, навіть якщо потім цю інформацію не оприлюднять?
- Як спілкуватися з батьками (опікунами)? Як брати участь у рішенні про залучення дитини?
- Яка мотивація батьків щодо залучення дитини в медіа? Чи батьківський дозвіл гарантує захист інтересів дитини?
- Які є інші варіанти досягнення мети, крім залучення дитини до медіа?
- Які можуть бути коротко- й довгострокові наслідки участі дитини в передачі чи інтерв’ю?
- Які правила щодо захисту дитини діють в організації, у якій ви працюєте?
- Які ресурси маєте ви й ваша організація, щоб допомогти дитині уникнути ризиків?
- Якщо раптом виявиться, що дитина залучена до кримінальної діяльності, які мають бути ваші дії?
- Як ви виправдаєте залучення дитини до передачі перед глядачами — батьками дітей такого ж віку?
Важливо також з'ясувати мотивацію батьків щодо залучення дитини в медіа, адже батьківський дозвіл не завжди гарантує захист інтересів дитини.
Етична робота журналіста — це його професійний обов'язок, а також можливість підтримати дітей, які пережили досвід війни. Кожна дія медійника може стати як підтримкою, так і новим ударом для дитини. Наше спільне завдання — створити для неї безпечний простір, у якому можна висвітлити свою історію. Якщо ви поділяєте нашу місію — підтримайте фонд внеском.