Автор(ка):
Адмін
У Центрі захисту прав дитини 16 квітня відбувся круглий стіл «Етика взаємодії з дітьми, які постраждали внаслідок депортації та/або примусового переміщення», який модерувала представниця Уповноваженого з прав дитини Ірина Суслова. За підсумками заходу презентували відповідні рекомендації, які незабаром будуть доступні широкому загалу.
У розробленні документа взяла участь голова фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська. Разом із нею на круглому столі був присутній член правління фонду Андрій Черноусов.
Постійне нагадування про травматичні події та їх обговорення перед публікою може спричинити додатковий стрес для дитини та погіршити її стан. Це може стати додатковим джерелом травматичного досвіду й ускладнити процес адаптації дитини до нового середовища та навколишнього життя,
— наголосила Олена Розвадовська.
— наголосила Олена Розвадовська.
Інтереси дитини передусім
Повернуті з російської депортації діти мають право на захист приватності, безпеки й психічного добробуту. У спілкуванні з ними потрібно унеможливити повторну травматизацію шляхом дотримання ключових принципів:
- найкращі інтереси дитини;
- не нашкодити;
- конфіденційність;
- оцінка потреби;
- інформована згода дитини.
Якщо фізичне повернення дитини залежить від бажання держави-агресора, то захист її опісля, реабілітація й піклування залежить від нас. Я вважаю, що участь постраждалої дитини в адвокаційному заході чи інтервʼю має відбуватися тільки після психологічної реабілітації та оцінки її найкращих інтересів,
— зазначила Ірина Суслова.
— зазначила Ірина Суслова.
На думку Катерини Рашевської, юристки «Регіонального центру прав людини», найкращі інтереси дитини повинні превалювати над будь-якими адвокаційними кампаніями.
Повернуті українські діти не повинні рятувати тисячі інших неповнолітніх, стаючи героями публічних заходів інколи проти власної волі,
— констатувала експертка.
— констатувала експертка.
Залучення повернутих дітей до публічних комунікацій має ризики й з юридичного погляду. Адже тоді можуть розголосити деталі, потрібні для доведення самого злочину депортації.
У нашому розумінні перше — це гарантувати право дитини бути почутою, але почутою ким? Почутою органом, який збирає докази. Ми маємо опитати дитину один раз про ці факти, щоб далі вона пішла на терапію і на реабілітацію,
— вважає Юлія Усенко, начальниця Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Генпрокуратури України.
— вважає Юлія Усенко, начальниця Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Генпрокуратури України.
Держава й громадянське суспільство мають об’єднати зусилля, щоб як реабілітувати повернутих дітей, так і притягнути до відповідальності росіян.
Поділитись: