У фонді «Голоси дітей» ми вже не перший рік працюємо над тим, щоб висвітлення історій дітей під час війни не травмувало їх і не шкодило їхній гідності. Тому запустили онлайн-курс «Безпечний простір для дитячих голосів у медіа», який пояснює, як правильно розповідати про дітей, що пережили травматичний досвід війни. Мета — навчити журналістів і комунікаційників говорити про складне чесно, людяно й безпечно для дитини.
Юлія Тукаленко, психологиня благодійного фонду «Голоси дітей», у п'ятій лекції курсу розповідає, як налаштуватися на розмову й ефективно співпрацювати з батьками чи опікунами дитини. Особливу увагу експертка приділяє психологічній готовності та мотивації самого медійника, адже від його внутрішнього стану залежить якість та етичність розмови. Крім того, у лекції детально розглядаються практичні аспекти: які атрибути для зняття напруги можуть знадобитися під час інтерв'ю, як організувати простір і час для максимального комфорту дитини.
Запрошуємо дізнатися більше про підготовчий та вступний етап інтерв'ю — перегляньте відео на нашому каналі YouTube.
- Чи готові ви емоційно працювати з важкою темою?
- Чи маєте належну підтримку?
- Чи дійсно потрібно залучати дитину, чи цю історію може розповісти дорослий?
Ми переконані: залучення дитини до медіапроєкту ніколи не повинне мати на меті сенсацію чи підвищення рейтингів. Мотиви мають бути етичними та відповідати інтересам дитини. Якщо ви відчуваєте, що тема складна й може зачепити вас особисто, обміркуйте свою готовність до спілкування і, за можливості, зверніться до колеги з більшим досвідом у цій сфері.
Наприклад, краще, щоб інтерв’ю з ЛГБТ-підлітком проводив журналіст, дружній до ЛГБТ-спільноти. А говорити з дитиною про очікування батька-військового може бути емоційно непросто медійнику, який сам чекає рідну людину з війни.
Обов'язково поспілкуйтеся з батьками чи опікунами дитини. Дізнайтеся про її вік, інтереси, особливості спілкування. Можливо, дитина сором'язлива або дуже рухлива. Запитайте, чи є теми, на які вона реагує особливо чутливо. Ця інформація допоможе врахувати індивідуальні потреби дитини під час розмови. Водночас важливо уникати стереотипів та упереджень.
Обов'язково отримайте письмовий дозвіл, у якому варто зазначити всі дії: інтерв'ювання, публікацію тексту, знімання фото та відео. Завчасно поясніть батькам дитини, як і де плануєте оприлюднити матеріал, а також для якої аудиторії він створюється. Обговоріть роль батьків під час розмови — важливо, щоб вони були поруч для підтримки, але не втручалися без потреби. Наголосіть, що вас об’єднує спільне завдання — подбати про безпеку й комфорт дитини під час інтерв’ю. І розмова відбудеться тільки за згоди дитини та на її умовах.
Місце має бути знайомим або принаймні не викликати додаткового стресу. Крім того, узгодьте час, коли дитина буде найменше втомлена чи напружена. Підготуйте антистресові іграшки, воду, серветки, олівці для малювання. Таких речей не повинно бути надто багато, але вони допоможуть дитині відчути контроль над ситуацією та перемкнутися від стресу.
Журналісту слід використовувати зрозумілу ненасильницьку мову, а також гарантувати дитині можливість зупинити розмову в будь-який момент.
Пам'ятайте: розмова відбудеться лише за згоди дитини та на її умовах. Це основний принцип, який у фонді «Голоси дітей» ми використовуємо щодня.
У попередній лекції ми розповідали про психологічні особливості етичного інтерв'ювання дітей і формулу безпеки, а в наступній висвітлимо для медійників важливість етапу налагодження контакту. Підтримайте фонд внеском — так нам удасться створювати більше освітнього контенту для тих, хто допомагає дітям.