Напрями роботи
Допомога дітям та батькам
Реагуємо на розмаїті потреби дітей, чуємо їх і надаємо допомогу вчасно, професійно й відповідно до їхніх запитів.
Детальніше
Посилення громад і дитячих закладів
Разом із громадами та місцевим бізнесом створюємо інклюзивні простори, майданчики, сенсорні кімнати, хаби для дітей і підлітків.
Детальніше
Професійна підтримка фахівців та експертиза в травмі війни
Формуємо спроможність фахівців широкого профілю по роботі з дітьми.
Детальніше
Адвокація голосу дитини
Посилюємо голос дитини через соціальні кампанії, дослідження та аналітику.
Детальніше
Центр Дитинства
Фонд будує масштабний центр підтримки для дітей і батьків, які постраждали від війни.
Детальніше
Кемпи
Наші кемпи — це передусім психосоціальна підтримка дітей у форматі виїзної програми.
Детальніше
Укр
Eng
До всіх новин
30.07.2025
Поради фахівців

Як підготуватися до інтерв'ю з дитиною та правильно почати розмову (лекція 5)

Розмова з дитиною про травматичні події потребує особливої підготовки — як від журналіста, так і від усіх, хто працює з дітьми. Підготовчий етап інтерв’ю задає тон усій розмові, впливаючи на її ефективність і комфорт дитини. Адже один необачний крок може більше зашкодити, ніж допомогти. Ми зібрали ключові принципи, які допоможуть почати інтерв'ю з дитиною етично та ефективно.

У фонді «Голоси дітей» ми вже не перший рік працюємо над тим, щоб висвітлення історій дітей під час війни не травмувало їх і не шкодило їхній гідності. Тому запустили онлайн-курс «Безпечний простір для дитячих голосів у медіа», який пояснює, як правильно розповідати про дітей, що пережили травматичний досвід війни. Мета — навчити журналістів і комунікаційників говорити про складне чесно, людяно й безпечно для дитини.

Юлія Тукаленко, психологиня благодійного фонду «Голоси дітей», у п'ятій лекції курсу розповідає, як налаштуватися на розмову й ефективно співпрацювати з батьками чи опікунами дитини. Особливу увагу експертка приділяє психологічній готовності та мотивації самого медійника, адже від його внутрішнього стану залежить якість та етичність розмови. Крім того, у лекції детально розглядаються практичні аспекти: які атрибути для зняття напруги можуть знадобитися під час інтерв'ю, як організувати простір і час для максимального комфорту дитини.

Запрошуємо дізнатися більше про підготовчий та вступний етап інтерв'ю — перегляньте відео на нашому каналі YouTube.
Чесний самоаналіз — перший крок
Перш ніж планувати розмову з дитиною, важливо відповісти собі на кілька запитань.
  • Чи готові ви емоційно працювати з важкою темою?
  • Чи маєте належну підтримку?
  • Чи дійсно потрібно залучати дитину, чи цю історію може розповісти дорослий?

Ми переконані: залучення дитини до медіапроєкту ніколи не повинне мати на меті сенсацію чи підвищення рейтингів. Мотиви мають бути етичними та відповідати інтересам дитини. Якщо ви відчуваєте, що тема складна й може зачепити вас особисто, обміркуйте свою готовність до спілкування і, за можливості, зверніться до колеги з більшим досвідом у цій сфері.

Наприклад, краще, щоб інтерв’ю з ЛГБТ-підлітком проводив журналіст, дружній до ЛГБТ-спільноти. А говорити з дитиною про очікування батька-військового може бути емоційно непросто медійнику, який сам чекає рідну людину з війни.
Інформаційна підготовка здатна полегшити розмову
Робота зі складними темами — насильством, окупацією, втратами — потребує додаткової інформаційної підготовки. Ми радимо заздалегідь проконсультуватися з експертами та ознайомитися з надійними науковими джерелами. Це додасть упевненості та допоможе якісніше провести розмову.

Обов'язково поспілкуйтеся з батьками чи опікунами дитини. Дізнайтеся про її вік, інтереси, особливості спілкування. Можливо, дитина сором'язлива або дуже рухлива. Запитайте, чи є теми, на які вона реагує особливо чутливо. Ця інформація допоможе врахувати індивідуальні потреби дитини під час розмови. Водночас важливо уникати стереотипів та упереджень.
Прозоро спілкуємося з батьками
Поясніть батькам мету розмови та ваші мотиви. Уникайте формулювань на кшталт «хочу підготувати крутий матеріал» чи «це допоможе дитині впоратися з проблемами». Натомість чесно розкажіть, чому ця історія важлива для суспільства: «Я хочу дізнатися історію вашої дитини й розповісти її людям, бо вважаю, що це важлива частина нашої спільної історії та національної пам’яті». Або: «Я хочу розповісти історію вашої дитини, бо зараз важливо висвітлювати те, як діти справляються з викликами війни. Це дає надію нам усім».

Обов'язково отримайте письмовий дозвіл, у якому варто зазначити всі дії: інтерв'ювання, публікацію тексту, знімання фото та відео. Завчасно поясніть батькам дитини, як і де плануєте оприлюднити матеріал, а також для якої аудиторії він створюється. Обговоріть роль батьків під час розмови — важливо, щоб вони були поруч для підтримки, але не втручалися без потреби. Наголосіть, що вас об’єднує спільне завдання — подбати про безпеку й комфорт дитини під час інтерв’ю. І розмова відбудеться тільки за згоди дитини та на її умовах.
Створюємо безпечний простір
У попередній лекції ми говорили про формулу: безпечне місце + безпечний дорослий = відчуття захищеності в дитини. Оберіть тихе, затишне місце, де дитина почуватиметься комфортно. Надайте їй вибір, запитавши: «Де тобі було б зручніше поговорити?».

Місце має бути знайомим або принаймні не викликати додаткового стресу. Крім того, узгодьте час, коли дитина буде найменше втомлена чи напружена. Підготуйте антистресові іграшки, воду, серветки, олівці для малювання. Таких речей не повинно бути надто багато, але вони допоможуть дитині відчути контроль над ситуацією та перемкнутися від стресу.

Журналісту слід використовувати зрозумілу ненасильницьку мову, а також гарантувати дитині можливість зупинити розмову в будь-який момент.
Готуємося до несподіванок та знижуємо рівень очікувань
Навіть за ідеальної підготовки інтерв'ю може не відбутися. Варто бути готовими, що нічого не вдасться, навіть якщо ви зробили все добре: може не відбутися контакт, дитина відмовиться говорити, щось може не сподобатися батькам чи самій дитині в процесі або в кінцевому продукті. Це не завжди залежить від вас, тому краще не будувати очікувань.

Пам'ятайте: розмова відбудеться лише за згоди дитини та на її умовах. Це основний принцип, який у фонді «Голоси дітей» ми використовуємо щодня.

У попередній лекції ми розповідали про психологічні особливості етичного інтерв'ювання дітей і формулу безпеки, а в наступній висвітлимо для медійників важливість етапу налагодження контакту. Підтримайте фонд внеском — так нам удасться створювати більше освітнього контенту для тих, хто допомагає дітям.
Матеріал підготовлено БО «Благодійний фонд “Голоси дітей”» за підтримки Terre des Hommes.
Поділитись:
Facebook LinkedIn Twitter (X) Скопіювати
Останні новини
Лієв Шрайбер відвідав «Голоси дітей» у Києві та розповів про візит CNN
Американський актор Лієв Шрайбер нещодавно побував у Києві разом зі своєю організацією BlueCheck, яка фінансує гуманітарні ініціативи на місцях. До центру «Голосів дітей» він завітав як друг і партнер фонду. Після ночі, яку місто провело під черговою російською атакою, Шрайбер провів час із дітьми — і згодом розповів про цей візит у своїх соцмережах та в етері CNN.
Виставка «Ниточка» подорожує Україною відділеннями Укрпошти
Фотовиставка «Ниточка. Трансформація замість зламаності» вирушила в подорож Україною. 15 портретів і 15 історій дітей, чиє життя змінила повномасштабна війна, тепер побачать у головпоштамтах дев'яти міст — від Слов'янська до Херсона. Спільний проєкт благодійного фонду «Голоси дітей» і фотохудожниці Марти Сирко завдяки логістичній підтримці Укрпошти проходить від міста до міста, щоб більше людей почули ці історії. 
Kormotech спрямував понад 5,7 мільйона гривень на психологічну підтримку дітей і родин у партнерстві з фондом «Голоси дітей»

Завдяки співпраці Kormotech і благодійного фонду «Голоси дітей» понад тисяча дітей та дорослих отримали психологічну і психосоціальну підтримку у львівському центрі фонду. Із 21 травня 2024 року компанія спрямувала на його роботу понад 5,7 млн грн. Kormotech продовжує партнерство з благодійним фондом «Голоси дітей», підтримуючи роботу його центру у Львові.

Пов’язані новини
Безоплатна психологічна допомога: 0 800 210 106