Напрями роботи
Допомога дітям та батькам
Реагуємо на розмаїті потреби дітей, чуємо їх і надаємо допомогу вчасно, професійно й відповідно до їхніх запитів.
Детальніше
Посилення громад і дитячих закладів
Разом із громадами та місцевим бізнесом створюємо інклюзивні простори, майданчики, сенсорні кімнати, хаби для дітей і підлітків.
Детальніше
Професійна підтримка фахівців та експертиза в травмі війни
Формуємо спроможність фахівців широкого профілю по роботі з дітьми.
Детальніше
Адвокація голосу дитини
Посилюємо голос дитини через соціальні кампанії, дослідження та аналітику.
Детальніше
Центр Дитинства
Фонд будує масштабний центр підтримки для дітей і батьків, які постраждали від війни.
Детальніше
Кемпи
Наші кемпи — це передусім психосоціальна підтримка дітей у форматі виїзної програми.
Детальніше
Укр
Eng
До всіх новин
23.09.2025
Поради фахівців

Як уберегти дитину від самогубства: поради від фонду «Голоси дітей» і ВГЦ «Волонтер»

Думка про те, що дитина може завдавати собі шкоди чи втратити бажання жити, може злякати кожного з батьків. Самоушкодження й суїцидальна поведінка — це серйозні сигнали про глибокі емоційні труднощі дітей. Особливо в умовах війни, коли вони переживають хронічний стрес, втрати та постійну невизначеність.

Ми підготували матеріал, який допоможе батькам зрозуміти природу самоушкоджень і суїцидальних думок у дітей та підлітків. У цьому відео ви дізнаєтеся більше про ознаки, які можуть свідчити про небезпеку: чому дитина може завдавати собі шкоди і як на її стан впливає війна, булінг чи проблеми в родині.

Анна Козлова, психологиня, тренерка, експертка з питань захисту прав дитини з ГО «Всеукраїнський громадський центр "Волонтер"», розповіла, як правильно говорити з дитиною про її переживання, чого варто уникати, щоб не поглибити кризу, та де шукати професійну допомогу.
Усю важливу інформацію з відео ми оформили в зручному текстовому вигляді. Нижче наводимо основні тези та практичні поради.
Що таке самоушкодження й суїцидальна поведінка?
Самоушкодження — це коли дитина навмисно завдає собі фізичної шкоди: ріже, обпікає або б'є себе. Іноді підлітки вдаються до самоушкоджень, намагаючись у такий спосіб впоратися з емоційним болем, який важко висловити інакше.

Суїцидальна поведінка — це думки, наміри або дії, пов'язані з бажанням померти. Для дитини це може бути спроба уникнути труднощів, висловити відчай або привернути увагу до свого стану, коли вона не знаходить іншого способу попросити про допомогу.

Такі прояви найчастіше виникають у підлітковому віці — коли дитина особливо вразлива, переживає сильні емоції, шукає себе та дуже залежить від думки інших.
Основні причини самоушкоджень у дітей
Найчастіше самоушкодження — це реакція на сильний внутрішній біль. Війна посилює ці ризики — особливо коли майбутнє здається невизначеним і небезпечним. Вона позбавляє звичного життя, викликаючи постійну тривогу та руйнуючи базове відчуття безпеки, яке дуже потрібне дітям.

Серед основних причин самоушкоджень:

  • Психологічний стан: підвищена тривога, напруга чи депресія. Дитина може переживати стрес, страх або наслідки травматичних подій і не вміє впоратися з цим наодинці. Коли дитина не бачить майбутнього, не вірить, що щось зміниться, вона може втратити сенс жити далі.
  • Небезпечне середовище: булінг у школі, цькування в соцмережах, приниження або знецінення з боку оточення.
  • Проблеми вдома: постійні конфлікти, байдужість, насильство, втрата близьких, залежності у батьків — усе це сильно впливає на психіку дитини.
  • Ізоляція: онлайн-навчання, переїзди, зміна середовища. Навіть якщо дитина не сама — всередині вона може почуватися покинутою.
  • Завищені очікування: коли дитині не дають права на помилку, контролюють кожен крок, постійно порівнюють — це створює сильне внутрішнє напруження.
  • Негативний вплив соцмереж: у деяких спільнотах виправдовують самоушкодження як спосіб самовираження чи тимчасове полегшення емоційного болю.
Ознаки, які мають насторожити батьків
Самоушкодженню чи думкам про самогубство передують зміни в емоційному стані, які важливо помітити вчасно. Насторожити повинні різкі зміни в поведінці: дитина стає замкнутою, дратівливою або агресивною, втрачає інтерес до того, що раніше приносило радість, говорить про смерть або безглуздість життя. Також тривожними сигналами можуть бути сліди пошкоджень на тілі, які дитина намагається приховати, або кардинальні зміни в режимі сну та харчування.

Варто звернути увагу, якщо дитина читає або поширює тривожні дописи про смерть чи самогубство, роздає свої речі, ніби прощаючись; зникає з дому, уникаючи родини; починає вживати або збільшує частоту й кількість вживання алкоголю чи інших речовин.
Як правильно говорити з дитиною
Якщо ви помітили ознаки самоушкодження або дізналися про суїцидальні думки дитини, найголовніше — не панікувати й не засуджувати її. Дайте дитині можливість висловитися, не перебиваючи й не поспішаючи з порадами. Слухайте уважно та з повагою, уникаючи загальних фраз на кшталт «Усе буде добре» чи «Не варто цього робити».

Натомість ставте прямі, але делікатні запитання: «Мені здається, тобі зараз важко. Ти думав про те, щоб зробити собі боляче? Хочеш поговорити про це?» Такі слова не провокують, а створюють простір для відвертої розмови. Навіть жартівливі згадування про самогубство варто сприймати серйозно.

Важливо показати дитині, що її біль справжній і значущий, але водночас тимчасовий, і разом ви можете знайти інші способи впоратися з проблемами. Головне — дати дитині відчути вашу підтримку: «Я бачу, що тобі важко. Я поруч з тобою і хочу допомогти».

Водночас батькам важливо знати, чого робити категорично не можна. Не тисніть на дитину емоційно й не зосереджуйтеся лише на самому факті самоушкодження. Уникайте вимог і заборон: «Обіцяй, що більше так не зробиш». Не знецінюйте переживання дитини фразами «У тебе все є, чого тобі ще треба?» або «Перестань драматизувати» — для неї біль абсолютно реальний, а це зменшує довіру дитини до вас. Також шкідливими є порівняння з минулим: «У мої часи таке навіть у голову не приходило».

Також важливо утримуватися від кардинальних змін у ставленні до дитини — не варто ні повністю обмежувати її в усьому, ні навпаки, нав'язувати надмірну турботу, ставлячи її в центр усіх сімейних переживань. І найголовніше — не вдавайте, що нічого не сталося, сподіваючись, що проблема зникне сама собою.
Що робити в кризовій ситуації
Якщо ви помітили тривожні ознаки в поведінці дитини, діяти потрібно обережно, але рішуче. Спочатку уважно оцініть ситуацію — зверніть увагу на будь-які зміни в настрої, поведінці, появу пошкоджень на тілі або тривожні висловлювання. Поговоріть з дитиною спокійно, без тиску, запитайте про її самопочуття та про те, що її турбує. Обов'язково створіть безпечне середовище — приберіть усі потенційно небезпечні предмети з поля зору.

Якщо дитина відчуває нестримне бажання завдати собі шкоди, запропонуйте безпечну альтернативу — наприклад, прикласти до шкіри кубик льоду, що дає подібне фізичне відчуття без травмування. Найголовніше — постійно підтримуйте дитину, будьте поруч, слухайте її та допоможіть відчути, що вона не залишиться наодинці зі своїми проблемами.

Коли ситуація потребує професійного втручання, у батьків є кілька варіантів. Поясніть дитині, що звернення до психолога чи психотерапевта — це нормальний спосіб знайти вихід зі складної ситуації. Звернутися за консультацією можна як очно, так і онлайн. У школі підтримку дитині можуть надати шкільний психолог або соціальний педагог, які розуміють особливості дитячої поведінки в освітньому середовищі. Якщо поведінка дитини викликає серйозне занепокоєння й ситуація здається критичною, не варто боятися звернутися до дитячого психіатра — сучасна психіатрія пропонує ефективні методи допомоги дітям у кризових станах.
Пам'ятайте: більшості випадків дитячих самоушкоджень можна запобігти, якщо батьки вчасно помітять тривожні сигнали й правильно відреагують. Найціннішим ресурсом для дитини в кризовій ситуації залишається батьківська підтримка, розуміння та готовність бути поруч у найскладніші моменти.
Поділитись:
Facebook LinkedIn Twitter (X) Скопіювати
Останні новини
Серпень у «Голосах дітей»: Зліт молоді, візити зірок і завершення кемпів
Серпень у фонді видався насиченим, попри те що обстріли України посилилися, а багато ночей діти з родинами проводили в укриттях. В осередках тривали заняття й виїзди в громади, у Карпатах уперше зустрілися випускники всіх мистецьких резиденцій, а до київського центру завітали Лієв Шрайбер і Кетрін Винник. Відомі українці читали вірші наших підлітків, фотовиставка «Ниточка» вирушила відділеннями Укрпошти, завершився літній сезон дитячих кемпів, а разом із гуртом Hyphen Dash ми закрили збір на психологічну допомогу. Розповідаємо про кожну подію детальніше.  
«Хапайтеся за життя»: акторка Кетрін Винник зустрілася в Києві з дітьми, які постраждали від війни
Канадська акторка й режисерка з українським корінням, відома за ролями Лагерти у «Вікінгах» та Ганни Берлі в «Кістках», приїхала до Києва напередодні річниці Незалежності України. Тут вона завітала до нашого центру й зустрілася з дітьми, серед яких ті, хто пережив окупацію та вимушено покинув свій дім через війну. Ніч перед візитом видалася важкою: посеред темряви команду розбудили сирени. Кетрін згадувала, що «серце шалено калатало, здавалося, воно зараз вистрибне з грудей».
Уперше за всі роки: «Голоси дітей» зібрали випускників усіх своїх мистецьких резиденцій в одному місці
Шість серпневих днів у Карпатах працював бар, де замість грошей за чай платили листочками з дерев. Поряд, серед гір, підлітки запускали повітряних зміїв, а щовечора для них грала жива музика. Так минав Зліт молоді — велика зустріч, на яку ми з усієї країни зібрали випускників мистецьких лабораторій фонду «Голоси дітей».
Пов’язані новини
Безоплатна психологічна допомога: 0 800 210 106