З 2022 року в рф так звана «патріотична освіта» стала однією з ключових державних політик. Лише 2024-го на неї виділили майже 46 мільярдів рублів (близько 490 мільйонів євро). Із них 270 мільйонів — на «Юнармію», молодіжну військово-патріотичну організацію. Загальні витрати на «політику щодо молоді» зросли у сто разів порівняно з 2014 роком — від 7,6 до 768 мільйонів рублів.
За оцінками кількох освітніх і правозахисних організацій, на тимчасово окупованих територіях України понад мільйон дітей навчаються за російською програмою. До цього числа варто додати ще понад 19 тисяч дітей, яких росія депортувала — незаконно й без згоди батьків — до себе або до Білорусі. Частина з них — діти-сироти, інші — мають родини, що залишилися в Україні.
Дослідники Єльського університету відстежили переміщення понад 30 тисяч українських дітей, яких вивозили автобусами або потягами. У 2023 році російська влада відкрито заявила про «евакуацію» 700 тисяч дітей з України «від війни». Але ще до вторгнення, за тиждень до 24 лютого 2022-го, у рф уже готували програму всиновлення українських дітей російськими родинами. Лише за 2023 рік до Білорусі депортували 2 442 дитини, переважно з Маріуполя й Лисичанська.
За свідченнями правозахисників, журналістів і самих дітей, кремль має стратегічний інтерес до русифікації й мілітаризації цих дітей. Їхнє українське походження намагаються повністю знищити.
У школах заборонено навчання українською. Історичні підручники переписано — e них ідеться про «героїзм російських воїнів» і «звільнення» українських міст. Учителів набирають із різних регіонів рф — кадри з окупованих шкіл здебільшого звільнили.
З 1 вересня 2023 року у всіх школах на окупованих територіях росія запровадила обов’язковий предмет — «Основи безпеки і оборони Вітчизни». За програмою, учнів навчають користуватися кулеметами, збирати автомати, метати гранати, запускати дрони, стріляти по мішенях. Окрім шкільних уроків, працюють «позашкільні курси» — з мілітарним і парамілітарним ухилом. Підлітки беруть участь у змаганнях у формі «кадетів» і «козаків», проходять стройову підготовку, імітують бойові операції.
Такі заняття проводять по всій росії, але для українських дітей із окупованих регіонів або тих, кого вивезли вглиб рф, участь — фактично обовʼязкова. Відмова — під загрозою психологічного тиску або зниження оцінок.
«Голоси дітей» задокументували випадки, коли підлітків із півдня України вивозили автобусами — без згоди батьків — і записували на військову службу.
Без паспорта — не отримаєш гуманітарну допомогу, не матимеш доступу до лікарні, не зможеш оформити житло. Усе це доповнюється активною кампанією заселення Маріуполя й інших зруйнованих міст росіянами, які отримують пріоритет перед місцевими жителями.
Це — зміна населення силоміць. Закони, паспорти, житло, школи, символіка, історія — усе підпорядковане меті знищити українську присутність. А дітей, які залишаються, зробити слухняними росіянами.
На окупованих територіях родинам майже неможливо вберегтися від тиску режиму та пропаганди. Батьки часто уникають розмов про війну — бояться, що дитина скаже щось «не те» у школі, і це обернеться небезпекою для всієї сімʼї. Так формується мовчання як стратегія виживання. Але пропаганда працює на повну: її сліди залишаються.
Психологиня Юлія Тукаленко розповідає про хлопчика з Маріуполя. Він не зміг виїхати вчасно і змушений був навчатися в російській школі. Коли йому вдалося вибратися й зустрітися з родиною на неокупованій території, дитина говорила про Україну з відразою — саме цього його навчали в школі.
Так сталося у випадку Івана Батигіна з Херсона. У жовтні 2022 року російський депутат Ігор Кастюкевич обіймав хлопчика перед камерами й садив до автобуса — «евакуація» до росії.
З цього відео почалося розслідування The New York Times, яке підтвердило: 46 дітей із дитячої лікарні Херсона, серед яких і сироти з інвалідністю, вивезли до рф, дали їм російське громадянство і виставили на всиновлення. Жодного запису про те, що вони були українцями, не залишилось.
Це — не історія з минулого. Це частина сьогоднішньої війни. І без підтримки міжнародної спільноти та системної роботи всередині країни, багато українських дітей, які живуть під окупацією або були вивезені силоміць, ризикують залишитися назавжди чужими серед своїх.
До того ж наші фахівці навчають правоохоронців етично взаємодіяти з постраждалими від війни дітьми, зокрема депортованими.
Крім того, «Голоси дітей» створили Концепцію по роботі з дітьми, які були депортовані або насильно переміщені в росію. Тут визначено процедуру психологічної допомоги, нормативно-правове регулювання та етичні принципи підтримки неповнолітніх, які пережили депортацію.