Автор(ка):
Юлія Діденко
Плач — це перша мова, якою дитина говорить зі світом. Згодом у ньому проявляються образа, страх, утома після галасливого дня в садочку, відчай від надмірного виснаження. Діти також зчитують тривогу батьків навіть тоді, коли ті старанно її приховують. Сирени, новини, переїзди, втрати близьких, розлука з татом чи мамою, які перебувають на фронті, — усе це підвищує загальний рівень напруги. Дитячий плач у такому контексті стає ще й способом скинути накопичений стрес.
Психологиня фонду «Голоси дітей» Ольга Бігун у матеріалі допомогла розібратися: коли плач — нормальна частина розвитку, а коли він є тривожним сигналом. Також вона розповіла, як батькам правильно реагувати, щоб дитина не залишалася наодинці зі своїми переживаннями.
Психологиня фонду «Голоси дітей» Ольга Бігун у матеріалі допомогла розібратися: коли плач — нормальна частина розвитку, а коли він є тривожним сигналом. Також вона розповіла, як батькам правильно реагувати, щоб дитина не залишалася наодинці зі своїми переживаннями.
Чому плаче немовля: норма й тривожні симптоми
Для немовляти плач — це спосіб повідомити про базову потребу. Дитина голодна, хоче спати, перевантажена враженнями, лежить у мокрому підгузку, їй холодно або, навпаки, перегрілася. Усе це — варіант норми.
Норма — коли дитина заспокоюється при контакті: на руках, від голосу, під час годування. Плач має зрозумілу причину, є «світлі проміжки», коли малюк активний, реагує, розвивається. При цьому загальний стан — сон, апетит, набір ваги — не порушений,
Окрема історія — коли дитина плаче уві сні. Батьки часто лякаються, та найчастіше це зумовлено природною особливістю: дитячий сон наполовину складається з активної фази. У цей час малюк може схлипувати, ворушитися, навіть коротко плакати, не прокидаючись. Зазвичай за кілька секунд дитина заспокоюється сама, тому втручатися не потрібно.
Звертати увагу варто тоді, коли плач уві сні стає тривалим, повторюваним, коли дитина пробуджується зі сльозами щоночі — тоді шукають конкретну причину: голод, прорізування зубів, отит, перезбудження за день, занадто пізнє вкладання, тривожна атмосфера в домі.
Ольга Бігун акцентує, що хвилюватися також варто, коли крик стає різким, пронизливим, монотонним, а дитину неможливо заспокоїти жодним зі звичних способів. Особлива пильність потрібна, якщо плач супроводжує температура, блювання, пронос, млявість або, навпаки, надмірне збудження, відмова від їжі, поганий набір ваги. У таких випадках необхідно звернутися до педіатра — плач разом із цими симптомами часто є першим сигналом запального процесу, болю чи неврологічних порушень.
Звертати увагу варто тоді, коли плач уві сні стає тривалим, повторюваним, коли дитина пробуджується зі сльозами щоночі — тоді шукають конкретну причину: голод, прорізування зубів, отит, перезбудження за день, занадто пізнє вкладання, тривожна атмосфера в домі.
Ольга Бігун акцентує, що хвилюватися також варто, коли крик стає різким, пронизливим, монотонним, а дитину неможливо заспокоїти жодним зі звичних способів. Особлива пильність потрібна, якщо плач супроводжує температура, блювання, пронос, млявість або, навпаки, надмірне збудження, відмова від їжі, поганий набір ваги. У таких випадках необхідно звернутися до педіатра — плач разом із цими симптомами часто є першим сигналом запального процесу, болю чи неврологічних порушень.
PURPLE crying — чому не можна трусити немовля
Між двотижневим і приблизно чотиримісячним віком багато дітей переживають період, який лікарі називають «фіолетовим плачем» (PURPLE crying). Малюк може плакати кілька годин на день без жодної видимої причини: він ситий, сухий, здоровий, та все одно плаче, і заспокоїти його майже неможливо. Це нормальна фаза дозрівання нервової системи, яка минає сама.
Та коли батьки не знають про цей період, виснаження накопичується, і в якийсь момент може з'явитися спокуса струсити дитину, щоб вона замовкла. Робити цього не можна за жодних обставин. Навіть кілька секунд струшування можуть призвести до крововиливу, ушкодження мозку та сітківки, інвалідності або гірших наслідків. Це явище має окрему назву — синдром струшеної дитини.
Тому правило просте: якщо сил більше немає, безпечніше покласти дитину в ліжко, вийти в іншу кімнату на п'ять хвилин, подихати, випити води або зателефонувати близькій людині.
Та коли батьки не знають про цей період, виснаження накопичується, і в якийсь момент може з'явитися спокуса струсити дитину, щоб вона замовкла. Робити цього не можна за жодних обставин. Навіть кілька секунд струшування можуть призвести до крововиливу, ушкодження мозку та сітківки, інвалідності або гірших наслідків. Це явище має окрему назву — синдром струшеної дитини.
Тому правило просте: якщо сил більше немає, безпечніше покласти дитину в ліжко, вийти в іншу кімнату на п'ять хвилин, подихати, випити води або зателефонувати близькій людині.
Чому дитина плаче в 1–3 роки й що робити
Між роком і трьома плач часто супроводжується істериками: з падінням на підлогу, криком, тупанням ногами. Дитина зіштовхується з тим, що її бажання не збігаються з реальністю, а слів, щоб пояснити свій біль, у неї ще немає. Тіло знає лише один спосіб зняти напругу — емоційний вибух.
Плач та істерики в цьому віці — частина розвитку саморегуляції. Їхня частота може бути щоденною, але короткою,
Найкраще, що можуть зробити батьки:
Іноді дитині допомагає відпочинок: достатній сон, передбачуваний режим, помірна кількість вражень, час без екранів. Перевтомлена дитина зривається на дрібниці — але це не її провина.
- залишатися поруч і не «гасити» плач;
- не вмовляти, не соромити, не лякати («віддам тебе тітці»);
- назвати емоцію («ти зараз дуже злишся», «тобі прикро»), тримати межу спокійно, не кричати, а перечекати хвилю разом;
- коли пік мине — обійняти й коротко проговорити, що сталося.
Іноді дитині допомагає відпочинок: достатній сон, передбачуваний режим, помірна кількість вражень, час без екранів. Перевтомлена дитина зривається на дрібниці — але це не її провина.
Чому дитина плаче в 3–6 років і що робити
Між трьома та шістьма роками плач уже рідше свідчить про базові потреби й частіше — про емоції, з якими дитина не справляється. Епізодичні сльози чи істерики тривалістю 5–15 хвилин — це варіант норми.
Насторожити мають:
Перша й головна причина плачу — перевтома. Серед інших — перевантаження: садок, гуртки, нові обставини, переїзди, повітряні тривоги. Іноді — нестача емоційної підтримки, коли дорослі поруч фізично, але самі виснажені. Та окремо — вікові кризи трьох і п'яти–шести років, коли психіка перебудовується.
Насторожити мають:
-
щоденні тривалі вибухи на 20–30 хвилин, кілька разів на день;
-
плач без видимої причини більшу частину дня;
-
неможливість заспокоїтися навіть тоді, коли поруч уважний дорослий;
-
удари головою об стіну чи інші форми самопошкодження.
Перша й головна причина плачу — перевтома. Серед інших — перевантаження: садок, гуртки, нові обставини, переїзди, повітряні тривоги. Іноді — нестача емоційної підтримки, коли дорослі поруч фізично, але самі виснажені. Та окремо — вікові кризи трьох і п'яти–шести років, коли психіка перебудовується.
Чому плаче підліток і що робити
У підлітковому віці плач часто маскується під дратівливість, замкнутість, грубість, постійне «усе нормально» крізь зачинені двері. Тому батькам варто дивитися ширше — не на сам факт сліз, а на загальний стан дитини.
З підлітками працює інша формула: менше контролю — більше контакту. Слухати без швидких порад та не знецінювати почуттів. Наприклад, фраза «та це ж дрібниці» — груба помилка. Потрібно давати підлітку простір, але залишатися залученими в його життя,
Не варто виправляти підлітка, давати поради без запиту, адже йому важливо знати: тут безпечно плакати, тут не висміють і не залишать із цим на самоті.
Консультація психолога чи психіатра потрібна при таких тривожних сигналах:
Консультація психолога чи психіатра потрібна при таких тривожних сигналах:
-
порушення сну;
-
зміни апетиту;
-
втрата інтересу до того, що раніше тішило;
-
постійна знижена енергія;
-
самозвинувачення й розмови про безнадію;
-
ізоляція від друзів або різка зміна характеру;
-
ознаки самопошкодження.
Як заспокоїти дитину, яка плаче: алгоритм для батьків
-
Перевірте базові потреби: чи не голодна дитина, чи сухий підгузок (для дітей молодшого віку), чи їй не холодно, не спекотно, чи не тісно їй в одязі.
-
Фізичний контакт: обійми, спокійне колихання, тихий голос і колискова.
-
Зниження стимуляції: приглушене світло, тиша, менше людей навколо. Якщо немовляті потрібен «білий шум» — підійде звук витяжки, фена або спеціальні звукові записи з плейлистів.
-
Дитину старшого віку добре відвести в тихе місце, сісти поруч на її рівні, обійняти, якщо вона приймає дотик.
Працює просте правило: спершу заспокоюється дорослий — і тільки тоді з'являється шанс заспокоїти дитину.
Дитячий мозок під час сильного плачу або істерики не здатен ні аналізувати, ні запам'ятовувати, ні «домовлятися». Тому розмови, повчання, обіцянки й покарання посеред крику марні. Спочатку треба відновити контакт, потім достукатися словами.
- Не варто казати дитині: «припини», «не вигадуй», «ось зараз як дам привід поплакати», «хлопчики не плачуть», «дівчатка такими не бувають». Фрази на кшталт «не реви», «через таку дурницю плакати соромно» закривають дитині шлях до власних почуттів — і не зменшують плач.
- Працюють короткі фрази: «я бачу, тобі важко», «ти злишся, бо хотів інакше», «я поруч».
Плач — не проблема. Але проблема починається тоді, коли дитина не може впоратися з емоцією, залишаючись із нею наодинці,
Завдання дорослого — побути поруч, поки емоційна буря мине.
Важливо звернутися по допомогу, якщо дитина пережила травматичний досвід: війну, втрату близьких, насильство чи переїзд. Нині в Україні діють регіональні центри «Голосів дітей» і мобільні бригади. У кожному з осередків діти можуть знайти спільноту однодумців, отримати психологічну підтримку, узяти участь у творчих заняттях та іграх.
Також працює психологічна лінія онлайн-підтримки за номером: 0 800 210 106 (безоплатно в межах України, дзвінки приймають з 09:00 до 20:00).
Підтримайте нашу роботу донатом — так ми зможемо створювати більше освітнього контенту.
Також працює психологічна лінія онлайн-підтримки за номером: 0 800 210 106 (безоплатно в межах України, дзвінки приймають з 09:00 до 20:00).
Підтримайте нашу роботу донатом — так ми зможемо створювати більше освітнього контенту.
Поділитись:
