Автор(ка):
Команда фонду
«Голосний кемп», «Володар стихій», а попереду — нова ідея для старших підлітків. У ці табори фонду приїжджають діти з різним досвідом: ті, хто виїхав з окупації, чиї близькі воюють, хто пережив утрату.
Вікторія Лукащук, керівниця напряму, називає пошук локації найскладнішим і найважливішим етапом підготовки. Від цього залежить, чи зможуть діти відчути себе в безпеці та повністю зануритися в активності, а також те, з чим вони повернуться додому.
У цьому інтерв'ю Вікторія розповіла Ксенії Фертак (16 років, м. Херсон) про те, як влаштована робота над кемпами «Голосів дітей» зсередини.
Вікторія Лукащук, керівниця напряму, називає пошук локації найскладнішим і найважливішим етапом підготовки. Від цього залежить, чи зможуть діти відчути себе в безпеці та повністю зануритися в активності, а також те, з чим вони повернуться додому.
У цьому інтерв'ю Вікторія розповіла Ксенії Фертак (16 років, м. Херсон) про те, як влаштована робота над кемпами «Голосів дітей» зсередини.
«Голосний кемп» і «Володар стихій»: для кого створені табори фонду
- Для кого організовуються ці табори та яку потребу вони закривають?
Вікторія: Кемпи створюються для дітей, які постраждали від російської агресії. У кожного свій непростий досвід: комусь довелося залишити дім в окупації та переїхати в іншу частину країни, у когось воюють близькі люди, хтось пережив утрату. Діти дуже різні — з різними історіями й потребами. Зараз у нас два основні заходи: «Голосний кемп» і «Володар стихій». Обидва мають спільну основу — психологічну підтримку й постійну роботу психологів.
- «Голосний кемп» більш творчий: там багато мистецьких активностей, він розрахований на дітей 10–15 років і триває два тижні.
- «Володар стихій» — це вже про фізичну активність: походи, гори, рафтинг, зіплайн. Кожен день присвячений окремій стихії. Цей табір коротший — один тиждень і орієнтований на підлітків 12–17 років.
«Голосний кемп» і «Володар стихій»: для кого створені табори фонду
-
Як виглядає підготовка кемпу зсередини?
Вікторія: Усе починається з визначення дат. Ми враховуємо вік дітей, навчальний процес та іспити. Наприклад, «Володар стихій» краще не проводити в червні через НМТ та вступні кампанії. Далі — пошук локації. Це, мабуть, найскладніший і водночас найважливіший етап. Є сотні вимог: укриття, харчування, безпека, можливість закрити територію виключно під кемп, наявність перевірених підрядників для активностей. Від локації залежить усе, що буде далі.
-
Як давно ви працюєте у фонді й яку посаду обіймаєте?
Вікторія: Я почала працювати 1 липня й одразу потрапила в «гарячий» період кемпів. Улітку табори можуть відбуватися паралельно, а взимку ми більше займаємося звітністю, підтримкою інших проєктів і плануванням майбутніх змін: шукаємо локації, продумуємо формати. Пів року я працювала саме із цим напрямом, була кемп-менеджеркою. А тепер я тімлід і відповідаю за весь напрям кемпів у фонді.
-
Що вам найбільше подобається у вашій роботі?
Вікторія: Найбільше я люблю відрядження. Коли приїжджаєш на кемп і нарешті бачиш дітей, команду, усе те, що до цього організовувала дистанційно. Мені дуже важлива емоційна залученість у роботі.
Іноді здається, що ти працюєш лише з екселівськими таблицями, рахунками й цифрами, а не з людьми. А коли бачиш живі емоції дітей, їхні реакції, можеш із ними поспілкуватися — це безцінно.
-
Із яким словом або кольором у вас асоціюються кемпи?
Вікторія: Перше слово — літо. Тепло, сонце, щось щасливе й активне. Якщо говорити про колір, то це зелений. Можливо, через кемп «Володар стихій», де багато спорту й руху. Зелений для мене — це ще про життя, відновлення, оновлення, адже табори орієнтовані на психологічну підтримку дітей.
Ми часто бачимо велику різницю між тим, якою дитина приїжджає й якою їде додому. Це ніби маленький ренесанс особистості.
Назар П'ять Букв і «Свободолюбиві»: нові ідеї та моменти, які запам'ятовуються
-
Що найбільше запам'яталося під час проведення таборів 2025 року?
Вікторія: Дуже запам'ятався підрядник пан Михайло. У розпал сезону він прийняв нас і безоплатно допомагав у всьому. І навіть зараз телефонує, цікавиться, як у нас справи. Такі людські вчинки не забуваються. Ще один дуже цінний момент — вдячність батьків. Після кожної зміни ми отримуємо довгі, теплі повідомлення.
І, звісно, самі діти. Наприклад, хлопчик Назар П'ять Букв, який вигадав спосіб, аби його ім'я точно всі запам'ятали. При знайомстві він називав себе й питав: «Скільки букв у моєму імені?» Коли ми уточнили, чому він це робить, Назар пояснив: так кожна людина на хвилинку замислюється, рахуючи літери, і вже точно потім не забуває його ім'я.
-
Які плани й нові ідеї маєте на майбутнє?
Вікторія: Зараз ми виношуємо ідею нового кемпу — «Свободолюбиві». Це мав би бути наметовий табір для старших підлітків, спрямований не так на відпочинок, як на розвиток стресостійкості, витривалості та віри у власні сили. Поки це лише ідея, але, можливо, з часом вона стане реальністю.
-
Яке відчуття ви хотіли б, аби діти виносили з кемпів?
Вікторія: Для нас дуже важлива жива комунікація. Багато дітей роками навчаються дистанційно. Ми навіть експериментували з повною відмовою від телефонів — і це спрацювало. Діти були настільки зайняті активностями, що самі зізнавалися: за весь день навіть не згадували про гаджети.
Хочеться, щоб вони хоча б трохи відпочили, розрядилися й згадали, що вони — діти. Без постійного стресу та без тягаря дорослих проблем.
З вашою допомогою ми зможемо подарувати цим дітям теплі спогади, підтримати їхні потреби й допомогти відновити внутрішній ресурс для подолання наслідків війни.
Поділитись:
