Головне — швидко зреагувати й допомогти
— наголосила Оксана Мельниченко.
- за потреби надати дитині домедичну допомогу та викликати швидку;
- не більш ніж за добу звернутися до поліції та служби у справах дітей.
Як зрозуміти, що дитина потребує допомоги
- дитину б’ють, погрожують їй фізичною розправою, ображають чи будь-яким іншим способом принижують її;
- примушують дитину займатися протиправною діяльністю (наприклад, змушують красти), втягують її у пияцтво, жебракування чи до азартних ігор;
- регулярно зловживають алкогольними чи наркотичними речовинами;
- не створюють для дитини належні умови для її проживання, виховання, навчання чи розвитку (наприклад, не годують, не лікують, не дають можливості навчатися);
- вчиняють сварки та бійки в присутності дитини;
- вчиняють щодо дитини сексуальне насильство або розпусні дії;
- втягують дитину до проституції чи до виробництва порнографічних матеріалів;
- залишають дитину віком до 7 років або дитину в безпорадному стані (хвору, з обмеженням життєдіяльності тощо) саму без догляду дорослих.
- 102 — поліція;
- 0 800 500 202 — гаряча лінія поліції;
- 1547 — урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства (цілодобово, безоплатно з мобільних і стаціонарних телефонів);
- 116 123 (для мобільних телефонів) або 0 800 500 335 (для стаціонарних і мобільних телефонів) — національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації;
- 0 800 213 103 — гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги (цілодобово, безоплатно з мобільних і стаціонарних телефонів).