У нас ще дуже висока толерантність щодо насильства над дітьми, — Олена Розвадовська

Автор(ка):

Команда фонду

Насильства над дітьми поменшає тоді, коли це перестане бути суспільною нормою.

Про це під час другої конференції «Правосуддя, орієнтоване на постраждалих від гендерно зумовленого насильства» сказала співзасновниця і голова благодійного фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська.

Усі знання світу кажуть про те, наскільки насильство і насильницькі методи виховання не діють. Не почує вас дитина, як би ви не кричали і не пресували. Це просто факт. Нам вистачає знань і законодавства, яке непогано просунуте в нас у контексті подолання домашнього насильства, і начебто поліція і прокурори все розуміють. Але досі толерантність щодо насильства над дітьми в нас ще надзвичайно висока,

— сказала Олена.

Вона розповіла, що фонд працює з родинами, де насильство є нормою. І його не розпізнає ні дитина, ні батьки.

У нас ще дуже висока толерантність щодо насильства над дітьми, — Олена Розвадовська — Фото 1

У нас ще дуже висока толерантність щодо насильства над дітьми, — Олена Розвадовська — Фото 2

Дитина не скаже, що їй у родині погано, хоч її «луплять щодня», бо не розуміє, що не так.

Батьки не розуміють теж, бо не оцінюють рукоприкладство як насильство.

І це — величезна проблема.

За словами Розвадовської, найкраще в інтересах дитини — не коли насильство доведене, а коли насильник зупиниться ще до того, як вдарити.

І для цього потрібні не тільки зусилля, але й час. Щоб усі дорослі і діти могли за потреби зреагувати, що щодо дитини чинять насильство. Але це час і паралельні процеси: читати дітям у школі про їхні права, щоб діти знали, що їх бити не можна. Щоб знали, куди в разі чого звернутися. Це, пояснює Олена, час на формування спільноти психологів, соціальних педагогів, які будуть спроможні реагувати на ці кейси:

Бо справи, де є насильство щодо дітей, де діти задавлені комплексною травмою в родині, зовнішнім середовищем, або ще й воєнними злочинами, це дуже тонкі в роботі родини і діти.

Останні новини

24.06.2026

Реінтеграція дітей в Україні: що працює, а чого досі бракує. Головне з дискусії «Голосів дітей»

У квача неможливо грати самому. Потрібен хтось, хто наздожене, торкнеться плеча й передасть рух далі — і так по колу, доки гра жива. На цьому правилі «Голоси дітей» побудували цілий день розмов про те, як на підконтрольну територію України повертаються діти. Уранці 23 червня в «Освіторія Хабі» в Києві було велелюдно. До «Голосів дітей» завітали народні депутати, психологи, ментори, правозахисники, представники міністерств, міжнародних організацій і громадського сектору. Ми зібрали разом тих, хто формує систему підтримки дітей, і тих, хто працює в ній щодня. Захід назвали «Гра в квача: про реінтеграцію, у якій не можна грати самому».

23.06.2026

«Артур»: фільм про письменника, який зробив добро голосним

Три роки тому Артур Дронь — поет і ветеран — створив на комп'ютері звичайну Excel-таблицю й назвав її «Літературний мільйон». Стільки гривень він мріяв зібрати на підтримку дітей, і зробити це через наш фонд. Сьогодні в цій таблиці вже понад 2,5 мільйона гривень. Подякувати Артурові звичайним постом чи статтею нам видалося замало. Тож ми зняли фільм.

18.06.2026

Навчальні матеріали «Голосів дітей» тепер доступні на MEGOGO

Освітні відео благодійного фонду «Голоси дітей» з'явилися на медіасервісі MEGOGO — у розділі «Освіта». Тепер поради психологів і правозахисниць фонду доступні кожному, хто шукає опору для себе чи своєї дитини. У добірці — психологічні поради для батьків, курс турботи про себе з тілесними практиками, відео для родин, які виховують дітей з аутизмом, рекомендації правозахисниць про безпеку підлітків та окремий курс для журналістів про етичну роботу з дітьми під час війни. Доповнює добірку «Голосний подкаст» — три сезони відвертих розмов про дитинство, змінене війною та втратами.