Автор(ка):
Адмін
Через неузгодженість українського законодавства дитину часто не помічають за батьками чи інституціями. На практиці бачити і чути неповнолітнього починають здебільшого тоді, коли він порушив права чи зазнав порушення прав.
Адвокатка у справах сім’ї та захисту прав дітей, експертка благодійного фонду «Голоси дітей» Лариса Гретченко розповіла про стан реалізації права дитини на вільне висловлення думки й отримання інформації в Україні.
Що передбачає і де закріплене це право
Право дитини на вільне висловлення думки й отримання інформації є збірним. Воно охоплює можливість отримувати інформацію про себе й свої права та звертатися до будь-яких органів і установ щодо реалізації та захисту власних прав чи законних інтересів. Тобто, дитина може бути почутою шляхом залучення до розгляду всіх справ, що її стосуються чи впливають на неї.
Якщо ж немає права на звернення, то право висловити свою думку дуже сумнівне в реалізації,
— пояснила Лариса.
— пояснила Лариса.
Право дитини на вільне висловлення думки й отримання інформації, а також способи його реалізації закріплено в таких документах:
- Конвенція ООН про права дитини (Стаття 12);
- Закон України «Про охорону дитинства» (Стаття 9);
- Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» (Статті 10, 14);
- Закони України «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та інші;
- Сімейний, Цивільний кодекси України та процесуальне законодавство у відповідній сфері правовідносин.
Більшість вітчизняних актів пов’язують можливість самостійного звернення дитини з досягненням повноліття. Зверну увагу саме на Закон «Про охорону дитинства», який наслідує міжнародні стандарти і не обмежує права дитини віковим цензом. Цей Закон є нормою прямої дії і варто наголошувати саме на ньому в питаннях реалізації та захисту прав дитини. Закладений підхід гарантує дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати їх з усіх питань, що її торкаються, причому її поглядам приділяють належну увагу згідно з її віком і зрілістю,
— зазначила адвокатка.
— зазначила адвокатка.
У чому проблема реалізації цього права
Найбільша проблема з правом дитини на вільне висловлення полягає в декларативному закріпленні без механізму реалізації в конкретних законах. Здебільшого у відносинах за участі дитини її представляють батьки, опікуни як законні представники, органи опіки та піклування, особи та уповноважені органи, діяльність яких пов’язана із захистом прав дитини.
Я на багатьох майданчиках привертаю увагу до ситуації з правом дитини бути почутою, яке, на жаль, реалізується здебільшого в судових процесах, зокрема під час розв’язання сімейних спорів, і то не завжди,
— наголосила Лариса.
— наголосила Лариса.
Так, право дитини бути почутою має виходити поза контекст сімейних стосунків, зокрема у сферу освіти. Наразі в освітньому законодавстві немає чіткого розмежування, у яких ситуаціях здобувач освіти може самостійно висловлювати власну думку чи давати пояснення, безпосередньо звернутися до психолога тощо.
Непоодинокі випадки, коли думку дитини підміняють думкою законного представника, посилаючись на Закон «Про освіту», відомчі накази, політику закладу освіти. Звісно, законний представник має виступати гарантом реалізації прав дитини. Водночас чи працює дієво така конструкція під час конфлікту інтересу, наприклад: домашнього насильства, цькування, профорієнтаційних конфліктів?
Очевидною є юридична колізія законодавства у сфері доступу дитини до інформації та реалізації права на звернення. Наприклад, Законом України «Про звернення громадян» визначено, що скаргу в інтересах неповнолітніх подають їхні законні представники. Практика демонструє проблеми доступу неповнолітніх до публічної інформації, у питаннях захисту персональних даних, отримання медичної інформації тощо.
На жаль, у нас ще працює така модель, коли дитину розглядають радше як об’єкт, щодо якого розв’язують питання, а не як суб’єкт, який має право участі та першочергової уваги у всьому, що зачіпає його інтереси,
— констатувала адвокатка.
— констатувала адвокатка.
Як можна поліпшити ситуацію з реалізацією цього права
На думку Лариси, завжди варто починати із сімейного виховання, у якому зважати на особистість дитини та поважати її гідність. Якщо для неповнолітньої особи батьківське виховання становить право, то для її батьків або тих, що їх замінюють, — обов’язок, належне виконання якого гарантує система державного контролю.
До речі, 22 травня Верховна Рада ухвалила революційний законопроєкт про посилення системи запобігання та протидії домашньому насильству. Він передбачає, що дитина, яка стала свідком насильства, також є потерпілою. Це має додати видимості неповнолітнім загалом.
Ситуацію з правом дитини на вільне висловлення може поліпшити окремий орган, який комунікував би безпосередньо з нею, а не з тими інституціями чи особами, які представляють її на всіх рівнях. До того ж важливо розробити механізм реалізації цього права в конкретних законах.
Систему захисту прав дитини в Україні вже багато років реформують. Хоча в умовах воєнного стану увага до проблем дітей загострилась, говорити про сталий підхід у реалізації права дитини бути почутою в судових та адміністративних провадженнях не доводиться.
Ще одним потрібним кроком є перегляд освітніх програм. Зокрема, учні середніх і старших класів потребують предметів із формування життєвих навичок, наприклад: як звернутися до юриста з питань захисту своїх прав, як реалізувати право на вільний вибір лікаря чи право на працю з 14 років, право на підприємництво — з 16 тощо.
Мають бути системні зміни — не точкове реагування на індивідуальний запит чи окрему сферу відносини. У цілому треба дитину візуалізувати, розпізнати її інтереси, допомогти реалізувати право і захистити його в разі порушення. Ми, на жаль, ідемо від зворотного: спочатку бачимо порушення прав, реагуємо на наслідки, а потім уже з’ясовуємо причини. Це значно знижує ефективність охорони дитинства,
— підсумувала адвокатка.
— підсумувала адвокатка.
Як відомо, благодійний фонд «Голоси дітей» намагається завжди прислухатися до дітей у своїй діяльності. Так, у межах організації діє Дитяча креативна рада, яка займається проєктами з адвокації прав дітей і саморозвитку, а також дає змогу підліткам бути почутими. Зокрема, учасники ДКР долучились до візуалізації реабілітаційного центру, який планують побудувати на Київщині.
Поділитись: