Осередки, які рятують дитячі серця: що про центри «Голосів дітей» кажуть підлітки й батьки

Автор(ка):

Наталія Масяк

Війна залишає глибокий слід не лише на фізичному, а й на психологічному стані дітей. У сучасних реаліях тисячі неповнолітніх українців потребують допомоги, щоб подолати страх, тривогу, біль і травми, спричинені війною. Благодійний фонд «Голоси дітей» став важливим осередком психологічної підтримки для дітей, підлітків і їхніх сімей, пропонуючи психосоціальну допомогу в різних регіонах України.

З перших днів широкомасштабного вторгнення росії осередки фонду у Трускавці та Львові відчинили свої двері для тих, хто був змушений покинути рідні домівки. Натепер фонд «Голоси дітей» організував мережу центрів по всій країні. Однак навіть коли робота налагоджена, важливо зупинятися й оцінювати, чи допомогу здійснюють у найкращий спосіб. Тому ми поставили запитання: чи справді дітям і підліткам потрібні такі місця для зустрічей? Чи не було б доцільніше оптимізувати кошти для покриття інших потреб?

Щоб знайти відповідь, ми звернулися до найважливіших експертів — дітей і підлітків, які відвідують осередки фонду, а також до їхніх батьків та опікунів і дорослих осіб, які отримують допомогу там.

Опитування тривало один місяць. Загалом узяла участь 631 особа, з яких 202 — це діти, які відвідують центри фонду. Вік опитаних дітей становить від 10 до 18 років. Анкетування охопило Запоріжжя, Чернігів, Кривий Ріг, Дніпро, Львів, Миколаїв, Суми, Трускавець і Чернівці, що дозволило отримати широкий спектр відповідей — від осередків у зоні бойових дій до відносно безпечних регіонів.

На запитання «Чи з бажанням ви відвідуєте центр “Голоси дітей”» і «Чи почуваєтесь у комфорті, перебуваючи в осередку?» понад 95% респондентів відповіли ствердно. У групі батьків та опікунів на аналогічне запитання майже 98% зазначили, що їхні діти з радістю відвідують центр і перебувають під надійним наглядом.

Оскільки сьогодні багато дітей не відвідують навчальних закладів і мають обмежені можливості для соціалізації, ми також запитали: «Чи знайшли ви нових друзів під час занять у центрі?». Майже 68% дітей-респондентів відповіли ствердно, ще близько 15% зазначили, що дружба потребує перевірки часом. Серед батьків 66% підтвердили, що їхні діти знайшли нових друзів, тоді як 15% не володіли інформацією.

Третьою групою респондентів стали дорослі, які звернулися до фонду по психологічну допомогу. У цій категорії понад 75% опитаних відзначили, що їхнє коло спілкування значно розширилося завдяки осередкам фонду.

Важливим аспектом стало запитання: «Чи помітили ви зміни в самопочутті після відвідування центру?». Від 80% до 86% респондентів у всіх групах відповіли, що відчули позитивні зміни. При цьому жоден з опитаних не зазначив погіршення свого стану.

Чимало респондентів у вільній формі висловили подяку за можливість відвідувати центр. Одна з опитаних зазначила:

«Нам дуже подобається у вас! Діти не хочуть йти додому після заходів. Психологічна допомога чудова, а заняття дуже цікаві! Дякую вашому осередку та спеціалістам! Бажаю вам процвітання, безпеки, розвитку, миру та всього найкращого!».

Такі слова не лише торкають серця, але й дають розуміння: ця робота цінна й має сенс.

За результатами опитування, ми зробили три ключові висновки.

Має значення не лише зміст допомоги, але й простір, де її здійснюють. Місце, де надають допомогу, відіграє важливу роль у якісній психологічній та соціальній підтримці як для дітей, так і для їхніх сімей. Тому треба далі підтримувати й розвивати осередки.
Психосоціальна допомога має бути доступною для всіх. Це питання не лише добробуту окремих родин, а й майбутнього всього суспільства.
Осередки фонду виконують додаткову роль. Вони не тільки надають психологічну підтримку, а й стають місцем, де діти і дорослі знаходять друзів, розширюють коло спілкування й повертають відчуття нормальності в складних умовах. А це варте зусиль.

Як зазначив відомий психолог Жан Піаже: «Майбутнє залежить від того, як ми піклуємося про наших дітей сьогодні». Фонд «Голоси дітей» уже змінює це майбутнє на краще, і підтримка його ініціатив надзвичайно важлива.

Тільки разом ми можемо допомогти дітям України повернути віру в життя.

Довідка про фонд

«Голоси дітей» надають комплексну допомогу дітям, підліткам і їхнім сім’ям, що охоплює:

індивідуальні й групові психологічні консультації;
арттерапію та ігрову терапію;
психологічну підтримку батьків;
тренінги з адаптації та соціалізації;
цілорічні табори із психологічним компонентом програми.

Телефон лінії психологічної підтримки фонду «Голоси дітей»: 0 800 210 106.

Конакти центрів по Україні дивіться тут.

Останні новини

17.04.2026

Малювали кавою, будували замки й говорили про емоції: березень у центрах «Голосів дітей»

Десятирічний Тимур із Сум вирощує декоративних раків. Одного з них він хоче подарувати осередку фонду «Голоси дітей», куди ходить на заняття. Навіщо йому психолог, хлопчик упевнено пояснює: «Щоб навчитися думати своєю головою». Його мама додає: «Такі люди, як ви, дуже важливі для прикордоння. Дякую, що навчили піклуватися про себе». Тимур — один із тих дітей, яких щомісяця підтримують команди «Голосів дітей» по всій країні. У березні 11 регіональних центрів фонду — від Львова до Харкова, від Трускавця до Миколаєва — працювали в активному ритмі: психологічні групи, творчі заняття, виїзди мобільних бригад у громади, екскурсії, кулінарні майстер-класи, сімейні кіноклуби.

20.04.2026

Танцювальна лабораторія на Львівщині з Христиною-Марією Слободянюк: як зареєструватися

Фонд «Голоси дітей» разом із танцівницею, акторкою та режисеркою Христиною-Марією Слободянюк запрошує підлітків 14–17 років на творчу резиденцію із сучасного танцю. Учасники працюватимуть із тілом, рухом та емоціями — через танцювальні воркшопи та практики. Програма побудована так, щоб допомогти повернути контакт зі своїм тілом, подолати страх і сором, знайти власний спосіб рухатися й краще зрозуміти себе.

14.04.2026

Підтримка дітей після окупації та депортації: ментори уже працюють у закладах загальної середньої освіти

Фахівці БФ «Голоси дітей» провели тематичне навчання для освітян із 10 пілотних закладів освіти Києва та області, а також Кіровоградщини. Їх навчили травмоорієнтованого підходу та розповіли, як підтримувати дітей, які пережили окупацію, депортацію чи вимушене переміщення. Відтак вони готові створювати в школах безпечний простір для своїх учнів.