Не повторити сценарій «Юнацтва»: як батькам не виховати злочинця

Автор(ка):

Маркіян Климковецький

Серіал «Юнацтво» стрімко влетів у ТОП-10 Netflix і викликав хвилю обговорень — у батьківських чатах, на кухнях і в кабінетах психотерапевтів. А ще підняв низку важливих питань про батьківство і материнство.

У центрі історії — 13-річний Джеймі, якого звинувачують у жорстокому злочині. Батьки шоковані і не впізнають свого сина. Але з кожною серією стає все очевидніше: сигнали були давно. І якби їх помічали вчасно, можливо, трагедії вдалося б уникнути.

Ця історія вигадана, але натхненна реальними подіями. І вона ставить незручне, але важливе питання: чи справді ми знаємо, хто поруч із нами живе за стіною?

Як не прогавити момент, коли дитина віддаляється, пояснює психологиня фонду «Голоси дітей» Оксана Писарева.

Підлітки можуть здаватися дорослими, але не є ними

Багато батьків вважають, що якщо дитина може самостійно підігріти обід, значить, вона вже доросла. Але це ілюзія. У підлітковому віці мозок тільки формується. Префронтальна кора, яка відповідає за контроль імпульсів і ухвалення рішень, «дозріває» аж до 18–20 років.

Підлітки часто виглядають незалежними, але їм усе ще потрібні межі, опора і стабільність. А також надійний дорослий, якому можна довіряти, навіть коли вони це заперечують.

Як зрозуміти, що дитина в ізоляції

Зверніть увагу на різку або послідовну зміну поведінки дитини:

закрилася в собі, уникає спілкування;
втрачає інтерес до друзів, навчання, хобі;
має порушення сну або апетиту;
надмірно зосереджена на онлайн-спілкуванні;
одноманітно відповідає на ваші запитання: «норм», «не знаю»;
подає невербальні сигнали: завжди тримає руки в кишенях, уникає погляду, ховається в худі тощо.

Це не просто «підлітковий вік». Це сигнали, що дитині важко — і вона не справляється сама.

Як правильно говорити з підлітком

Фрази «як справи?» майже не працюють. Натомість варто ставити відкриті запитання:

«Що ти думаєш про…?»
«Як ти до цього ставишся?»
«А як би ти вчинив?»

Головне — не контролювати, а цікавитися. Мета — не дізнатися новини, а зрозуміти, як почувається дитина, як вона думає й реагує.

Що робити, якщо дитина вас не чує

Іноді дитина не готова говорити з батьками. У таких випадках важливо долучити інших безпечних дорослих, яким вона довіряє: тренера, вчителя, вчительку, хрещену.

Запропонуйте разом звернутися до психолога. Якщо дитина не готова йти з вами — нехай з нею піде інший безпечний дорослий.

Це не поразка батьківства, а мудрість. Бо бути поруч — не завжди означає бути єдиним джерелом підтримки.

Чому важливо бути поряд

Підлітки шукають опору, сенс і прийняття. Якщо вони не знаходять цього вдома — шукають деінде. І, на жаль, не завжди в безпечних місцях.

Бути поруч — означає бачити, чути й підтримувати. Навіть коли складно. Навіть коли здається, що вас відштовхують.

Більше практичних порад дивіться в інтерв’ю з Оксаною Писаревою на LB.ua за цим посиланням.

Останні новини

10.07.2026

Партнерство на рейках: плакати «Голосів дітей» уперше в потягах «Укрзалізниці»

З червня й до кінця липня пасажири поїздів далекого сполучення бачитимуть у вагонах 400 нових плакатів від «Голосів дітей». На них психологині фонду Анна та Яна разом зі своїми синами пропонують зробити прості вправи, які допоможуть віднайти спокій. Так навички емоційного регулювання й турботи про себе можуть стати природною частиною повсякденного життя родин. Наша мета — щоб їх опанувало якомога більше людей.

09.07.2026

«Сонце сходить»: соціальна кампанія Lush, що допомагає дітям

Наші друзі з Lush Cosmetics, міжнародного бренду крафтової косметики, запустили кампанію Soap for Hope. Вони створили особливе мило «Сонце сходить» (There Will Be Sun), яке з весни 2026 року допомагає українським дітям упоратися з наслідками війни — тривожністю, ПТСР та емоційним виснаженням. 75% вартості виробу Lush передає організаціям, які надають психологічну допомогу дітям в Україні. Серед них — і «Голоси дітей».

01.07.2026

Приготувати вечерю без світла: як ми допомогли родинам, що залишаються в прифронтовому Херсоні

У Херсоні день нерідко починається із запитання: чи буде сьогодні світло. Від відповіді залежить, чи встигне дитина дописати уроки, чи зможуть батьки розігріти вечерю, чи вистачить заряду телефону, щоб подзвонити рідним. Місто потерпає від щоденних обстрілів, які, на жаль, увійшли до буденного ритму життя. Щоб полегшити щоденні труднощі мешканців прифронтової Херсонщини, за підтримки фонду «Голоси дітей» та за фінансування організації ERIKS команда херсонської ГО «Спілка журналістів “Альтернатива”» реалізувала проєкт «Швидке реагування на потреби зимівлі для українських дітей та сімей».