До всіх новин
08.04.2025
Поради фахівців

Не повторити сценарій «Юнацтва»: як батькам не виховати злочинця

Серіал «Юнацтво» стрімко влетів у ТОП-10 Netflix і викликав хвилю обговорень — у батьківських чатах, на кухнях і в кабінетах психотерапевтів. А ще підняв низку важливих питань про батьківство і материнство.

У центрі історії — 13-річний Джеймі, якого звинувачують у жорстокому злочині. Батьки шоковані і не впізнають свого сина. Але з кожною серією стає все очевидніше: сигнали були давно. І якби їх помічали вчасно, можливо, трагедії вдалося б уникнути.

Ця історія вигадана, але натхненна реальними подіями. І вона ставить незручне, але важливе питання: чи справді ми знаємо, хто поруч із нами живе за стіною?

Як не прогавити момент, коли дитина віддаляється, пояснює психологиня фонду «Голоси дітей» Оксана Писарева.
Підлітки можуть здаватися дорослими, але не є ними
Багато батьків вважають, що якщо дитина може самостійно підігріти обід, значить, вона вже доросла. Але це ілюзія. У підлітковому віці мозок тільки формується. Префронтальна кора, яка відповідає за контроль імпульсів і ухвалення рішень, «дозріває» аж до 18–20 років.

Підлітки часто виглядають незалежними, але їм усе ще потрібні межі, опора і стабільність. А також надійний дорослий, якому можна довіряти, навіть коли вони це заперечують.
Як зрозуміти, що дитина в ізоляції
Зверніть увагу на різку або послідовну зміну поведінки дитини:
  • закрилася в собі, уникає спілкування;
  • втрачає інтерес до друзів, навчання, хобі;
  • має порушення сну або апетиту;
  • надмірно зосереджена на онлайн-спілкуванні;
  • одноманітно відповідає на ваші запитання: «норм», «не знаю»;
  • подає невербальні сигнали: завжди тримає руки в кишенях, уникає погляду, ховається в худі тощо.

Це не просто «підлітковий вік». Це сигнали, що дитині важко — і вона не справляється сама.
Як правильно говорити з підлітком
Фрази «як справи?» майже не працюють. Натомість варто ставити відкриті запитання:
  • «Що ти думаєш про…?»
  • «Як ти до цього ставишся?»
  • «А як би ти вчинив?»

Головне — не контролювати, а цікавитися. Мета — не дізнатися новини, а зрозуміти, як почувається дитина, як вона думає й реагує.
Що робити, якщо дитина вас не чує
Іноді дитина не готова говорити з батьками. У таких випадках важливо долучити інших безпечних дорослих, яким вона довіряє: тренера, вчителя, вчительку, хрещену.

Запропонуйте разом звернутися до психолога. Якщо дитина не готова йти з вами — нехай з нею піде інший безпечний дорослий.

Це не поразка батьківства, а мудрість. Бо бути поруч — не завжди означає бути єдиним джерелом підтримки.
Чому важливо бути поряд
Підлітки шукають опору, сенс і прийняття. Якщо вони не знаходять цього вдома — шукають деінде. І, на жаль, не завжди в безпечних місцях.

Бути поруч — означає бачити, чути й підтримувати. Навіть коли складно. Навіть коли здається, що вас відштовхують.

Більше практичних порад дивіться в інтерв’ю з Оксаною Писаревою на LB.ua за цим посиланням.
Поділитись:
Facebook LinkedIn Twitter (X) Скопіювати
Останні новини
«Нитка, яка витримала»: 15 відомих письменників розповіли історії українських дітей у війні
Благодійний фонд «Голоси дітей» разом із Видавництвом Старого Лева випустив книжку «Нитка, яка витримала: історії про дітей у війні». Це друга книжка в історії фонду, і ми дуже чекали на неї. До збірки увійшли розповіді про дітей і підлітків, які дорослішають під час великої війни. Написали їх 15 знаних українських і закордонних авторів, спілкуючись із героями особисто. 
Як ми вчилися рятувати життя: тренінг із тактичної медицини в київському офісі «Голосів»
Два суботні вечори співзасновник фонду «Голоси дітей» Азад Сафаров отримував від колег фотографії задимленого офісу й перебинтованих людей. Жодної біди в київському офісі не сталося: там тривав тренінг із тактичної медицини, а дим, «поранення» та пов'язки входили до програми.  
«Поки Лейла гойдається, я дивлюся, куди летить дрон»: колонка Олени Розвадовської
Цей текст наша співзасновниця Олена Розвадовська написала у своїх соцмережах після звичайної прогулянки Києвом з однорічною донькою Лейлою. Звичайної настільки, наскільки це можливо, коли над містом летять російські дрони.
Безоплатна психологічна допомога: 0 800 210 106