Автор(ка):
Адмін
Благодійний фонд «Голоси дітей» взяв участь у «Книжковому Арсеналі». Члени команди не лише закупилися книжками, а й розповіли про проблеми дітей в умовах війни.
Цьому не завадили ані погода, ані черги, ані перебування за кордоном. Як минули заходи фестивалю за участі фонду — читайте далі.
Дискусія-практикум про спілкування з дітьми на тему втрати
Психологиня «Голосів дітей» Юлія Тукаленко виступила на дискусії-практикумі «Чому батьки не завжди можуть бути поруч». Вона поміркувала разом із письменницею Дарою Корній і ведучою «1+1» Валентиною Хамайко, як говорити з дітьми про втрату.
Дуже часто дорослі не кажуть правди. Вони кажуть, що хтось «заснув» або ще щось. Так у дитини формується або страх до певних дій, що з нею може статися те саме, або відчуття провини, що вона щось не так зробила,
— сказала Юлія Тукаленко.
— сказала Юлія Тукаленко.
Тому потрібно бути щирими з дитиною, але водночас уникати обтяжливих деталей. Щоб розповісти їй про втрату і не травмувати, бажано перебувати в тихому й комфортному місці та говорити зрозумілою для дитини мовою. Гра або казка можуть стати допоміжними для обговорення складних питань чи з’ясування стану і почуттів дитини. Зокрема, психологиня порадила історію-притчу Сари Серджей «Важка торба».
Крім того, на дискусії обговорили важливість підтримувати зв’язок із рідними, які перебувають на фронті. Так, у сім’ї Дари Корній є традиція грати в настільні ігри онлайн з усіма військовими: її чоловіком, сином і зятем. Це потрібно не лише їм, а й маленькій онучці письменниці.
Можна також малювати онлайн, як це роблять у сім’ї Юлії Тукаленко. Це допомагає зберегти зв’язок їй і донечці з чоловіком-захисником.
Показ фільму «Що ми втратили»
«Голоси дітей» організували ще одну подію — показ короткометражного фільму «Що ми втратили» і його обговорення з героями й режисеркою стрічки Марисею Нікітюк. Захід модерувала Ольга Микитчин, керівниця онлайн-допомоги фонду.
Це була історія про втрату дому. Тоді мені було важко пережити вимушену евакуацію і життя за кордоном. Мені було важливо сказати про це, що ти наче втрачаєш своє коріння, втрачаєш себе і не розумієш, що з цим робити,
— поділилась героїня фільму Валерія.
— поділилась героїня фільму Валерія.
«Що ми втратили» створили підлітки з досвідом війни в межах сценарної майстерні від «Голосів дітей» і Марисі Нікітюк. Таке відрефлексування пережитого виявилося терапевтичним для дітей, тож курс матиме продовження.
Панельна дискусія про повернених із російської депортації дітей
Головна комунікаційниця «Голосів дітей» Ольга Тимченко на запрошення громадської спілки «Українська мережа за права дитини» взяла участь у панельній дискусії «Діти, повернені з депортації: як кожен може їх підтримати». Оскільки фахівчиня на той момент перебувала за кордоном, вона записала відеозвернення з порадами про те, як підтримати дитину після депортації.
Дуже важливим моментом є запитувати думку дитини щодо всього, що її стосується або стосується вашого спільного життя. Навіть: чи комфортно, щоб я тебе обійняла,
— зазначила Ольга Тимченко.
— зазначила Ольга Тимченко.
Представниця фонду знає, про що каже, адже взяла в опіку 17-річну Валерію, яка пережила російську депортацію й самотужки виїхала з окупації. Ольга закликала слухачів також спробувати себе в цій ролі, адже це може бути єдиним шансом для дитини відчути любов та опору.
А фонд далі допомагає дітям і батькам подолати наслідки війни в котрийсь зі способів:
- наживо в регіональних центрах;
- за номером телефону: 0 800 210 106;
- через чатбот.
Поділитись: