Автор(ка):
Маркіян Климковецький
Щоб освітяни могли краще допомагати дітям у стресі, наші психологи провели воркшопи в Чернівцях та Ірпені.
У рамках проєкту «Інтегроване реагування для забезпечення інклюзивної освіти та захисту дітей і найбільш вразливих верств населення, які постраждали від гуманітарної кризи в Україні», що фінансує AICS (Італійська агенція з питань співробітництва в галузі розвитку) і реалізовує благодійний фонд «Голоси дітей» за підтримки благодійного фонду «Дерево Життя — Україна», у двох регіонах відбулися воркшопи, присвячені віковим особливостям реагування дітей на стрес та першій психологічній допомозі.
Вони розраховані насамперед на педагогів і психологів шкіл, щоб ті навчилися правильно реагувати на емоційні кризи дітей: плач, панічну атаку або агресивну поведінку.
Програму воркшопів розробила психологиня фонду Олена Лісова на основі теорії стресу і травми, вікової психології та психології екстремальних ситуацій.
Освоєння таких навичок дає вчителям більше впевненості у своїх діях, допомагає уникнути розгубленості в складних ситуаціях. Це підвищує ефективність педагогічної роботи та дає безпечніше і комфортніше середовище для навчання дітей,
Тренінги передбачають каскадну методику. Освітяни, яких навчили психологи «Голосів дітей», далі тренують за цією програмою своїх колег, у такий спосіб посилюючи спроможність громад допомагати дітям.
Зміг по-іншому оцінити деякі свої дії в минулому і подивитись на рішення під іншим кутом. Тепер відчуваю себе набагато більше готовим до можливих стресових ситуацій у школі,
Як підтримати дитину під час стресу залежно від віку
Ось кілька речей, які пояснювали фахівцям психологи.
Діти 4–6 років часто відчувають безпорадність, безсилля й страх розлуки. У своїх іграх можуть відбивати різні аспекти травмівної ситуації. Відмовляються визнавати ситуацію, заглиблюються в себе і не бажають спілкуватися з однолітками й дорослими.
Як підтримати? Надайте дитині фізичну й емоційну безпеку, запевнивши, що ви поруч і готові допомогти.
Діти 7–10 років можуть відчувати провину, неспроможність, злість. У цьому віці виникають фантазії про відчуття себе «рятівником». Характерна зацикленість на подробицях події. Дитина усвідомлює загрозу, тому боїться смерті й втрати звичного, думає про майбутнє.
Як підтримати? Обговоріть із дитиною події та переживання на її рівні. Надайте їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).
Діти 11–13 років відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність.
Як підтримати? Відкрито говоріть про свої переживання й страхи, а також визнайте почуття дитини, дайте їй висловитися. Під час агресії можна запропонувати безпечний спосіб виплеснути емоції, наприклад зім’яти папір. Допоможіть дитині створити соціальні зв’язки.
Діти 14–18 років можуть вдаватися до небезпечної поведінки, спроб самогубства. Вони бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію.
Як підтримати? Не заохочуйте підлітка перебирати на себе роль дорослого. Діліться досвідом, розмовляйте, допомагайте знизити емоційне напруження, дайте можливість бути природним зі своїми переживаннями.
Цей проєкт є частиною Ініціативи, спрямованої на задоволення потреб населення, яке постраждало внаслідок конфлікту в Україні та сусідніх регіонах (AID 012832). Його очолює Італійська агенція з питань співробітництва в галузі розвитку з фінансуванням у розмірі 46,5 мільйона євро. Мета полягає в тому, щоб надати багатогалузеву допомогу з порятунку життя на територіях, які безпосередньо постраждали від конфлікту, і в прилеглих територіях з високою концентрацією внутрішньо переміщених осіб. У співпраці з 27 громадсько-суспільними організаціями програма Італійської агенції з питань співробітництва в галузі розвитку відтворює та розширює успіхи, досягнуті під час Першої ініціативи у 2022–2023 роках (AID 012600), якою скористалися понад 20 000 осіб за допомогою 14 проєктів. Особливу увагу приділяли невідкладній медичній допомозі, освіті та захисту.
По додаткову інформацію звертайтеся: Барбара Такконе, фахівчиня з комунікацій Італійської агенції з питань співробітництва в галузі розвитку в Києві (AICS), [email protected]
Поділитись: