Автор(ка):
Юлія Діденко
Щодня мільйони людей переглядають відео, фото та новини в інтернеті — але не кожен замислюється, чи правдиве те, що він бачить. Діти зростають у середовищі, де будь-яка інформація може виглядати переконливо, навіть якщо її створили штучно або навмисно спотворили.
Фейки та маніпулятивний контент стали інструментами психологічного тиску на суспільство. Дитина, яка бачить підроблене відео або сфабриковану новину, може злякатися, повірити неправді або поширити її далі — навіть не здогадуючись про фейковий вміст.
Фейки та маніпулятивний контент стали інструментами психологічного тиску на суспільство. Дитина, яка бачить підроблене відео або сфабриковану новину, може злякатися, повірити неправді або поширити її далі — навіть не здогадуючись про фейковий вміст.
Розуміння того, як працюють фейки та ШІ-підробки, — важлива навичка для кожного члена родини. У цій статті ми пояснюємо, що таке фейк і діпфейк, як їх розпізнати та як говорити про це з дітьми. Попри те, що з ризиками в інтернеті можуть стикатися діти будь-якого віку, матеріал насамперед буде корисним для дорослих і підлітків, адже більшість порад стосуються аналізу інформації та розвитку критичного мислення.
Що таке фейк і як він працює
Фейк — хибна або навмисно спотворена інформація, яку подають як правдиву. Вона існує в різних формах:
Механізм дії фейку розрахований на емоційну реакцію. Люди охочіше поширюють те, що їх шокує, лякає або обурює. Тому творці фейків часто обирають провокативні теми — загрози, катастрофи, сенсаційні звинувачення. Чим сильніша емоція, тим менше людина схильна зупинитися й перевірити факти.
Дитині корисно знати: якщо заголовок викликає сильні емоції — страх, гнів, радість від чужого нещастя — варто прочитати весь матеріал, а не обмежуватися першим реченням. Нерідко виявляється, що зміст зовсім не підтверджує те, що обіцяв заголовок.
Конструкції, покликані викликати реакцію:
- вигадана новина;
- реальне відео з неправильним підписом;
- фото з іншого місця або часу;
- цитата, яку приписали не тій людині.
Механізм дії фейку розрахований на емоційну реакцію. Люди охочіше поширюють те, що їх шокує, лякає або обурює. Тому творці фейків часто обирають провокативні теми — загрози, катастрофи, сенсаційні звинувачення. Чим сильніша емоція, тим менше людина схильна зупинитися й перевірити факти.
Дитині корисно знати: якщо заголовок викликає сильні емоції — страх, гнів, радість від чужого нещастя — варто прочитати весь матеріал, а не обмежуватися першим реченням. Нерідко виявляється, що зміст зовсім не підтверджує те, що обіцяв заголовок.
Конструкції, покликані викликати реакцію:
- «Учені довели, що...»
- «Приголомшливе відео...»
- «Усе, що ви знали, — неправда» тощо.
Ще один маркер маніпуляції — відсутність конкретики. Надійна журналістика посилається на конкретних людей, документи або організації.
— ці фрази нічого не говорять про реальне джерело інформації.
Фейки поширюються дуже швидко саме тому, що відповідають очікуванням аудиторії або підтверджують те, у що люди вже вірять. Людський мозок схильний шукати підтвердження своїх переконань — і цим активно користуються ті, хто свідомо фабрикує інформацію.
- «джерела повідомляють»
- «за даними деяких фахівців»
- «стало відомо»
— ці фрази нічого не говорять про реальне джерело інформації.
Фейки поширюються дуже швидко саме тому, що відповідають очікуванням аудиторії або підтверджують те, у що люди вже вірять. Людський мозок схильний шукати підтвердження своїх переконань — і цим активно користуються ті, хто свідомо фабрикує інформацію.
Що таке діпфейк і як його розпізнати
Діпфейк — це синтетичний медіаконтент, створений за допомогою штучного інтелекту. Найчастіше йдеться про відео або аудіозаписи, у яких обличчя реальної людини замінили на інше або змусили її говорити те, чого вона насправді ніколи не казала. Слово deepfake походить від поєднання deep learning (метод машинного навчання) і fake (підробка).
Для створення діпфейку більше не потрібні технічні знання або спеціальне обладнання. Інструменти стали доступними масовому користувачеві, а їхня якість зросла настільки, що відрізнити підробку від реального відео стає дедалі складніше.
Для створення діпфейку більше не потрібні технічні знання або спеціальне обладнання. Інструменти стали доступними масовому користувачеві, а їхня якість зросла настільки, що відрізнити підробку від реального відео стає дедалі складніше.
За даними Deepstrike, у 2025 році кількість діпфейк-файлів у мережі сягнула 8 мільйонів — проти 500 тисяч лише два роки тому. У 2024 році нова спроба діпфейку з'являлася кожні п'ять хвилин.
Масштаби проблеми вражають ще й тому, що більшість людей переоцінює свою здатність розпізнавати підробки. Хоча люди впевнені, що зможуть розпізнати діпфейк, реальна точність при перегляді якісного підробленого відео становить лише 24,5%.
Масштаби проблеми вражають ще й тому, що більшість людей переоцінює свою здатність розпізнавати підробки. Хоча люди впевнені, що зможуть розпізнати діпфейк, реальна точність при перегляді якісного підробленого відео становить лише 24,5%.
Сьогодні важливо говорити про діпфейки як про інструмент дезінформації та серйозний різновид онлайн-насильства. Ворог адаптує свої інформаційні атаки: якщо раніше ШІ частіше використовували для фейків про військових чи політиків, то тепер мішенню дедалі частіше стають і діти.
Згенерований контент, який маніпулює страхом дитини, може завдавати цілком реальної психологічної шкоди. Саме тому право дитини на безпеку в онлайн-просторі сьогодні треба розглядати як базу захисту її прав. А адвокатувати це на рівні державних механізмів — одне з найпріоритетніших завдань,
Згенерований контент, який маніпулює страхом дитини, може завдавати цілком реальної психологічної шкоди. Саме тому право дитини на безпеку в онлайн-просторі сьогодні треба розглядати як базу захисту її прав. А адвокатувати це на рівні державних механізмів — одне з найпріоритетніших завдань,
Попри стрімкий розвиток технологій, певні ознаки підробки все ще можна помітити.
- Освітлення та тіні в діпфейках часто не відповідають фізиці реального світу — напрямок тіней на обличчі може не збігатися з тінями на фоні, а сяйво на шкірі виглядає неприродно.
- Зуби — одна з найскладніших деталей для відтворення штучним інтелектом: вони можуть виглядати надто рівними, злитими або розмитими.
- Збій у синхронізації мовлення з рухами губ — затримка помітна неозброєним оком.
- Емоції теж видають підробку: посмішки виглядають застиглими, дрібні зморшки, що з'являються під час щирого вираження емоцій, відсутні.
Аудіодіпфейки стали окремою серйозною загрозою. Сьогодні інструменти для клонування голосу доступні широкому колу користувачів (ElevenLabs, Resemble AI чи PlayHT тощо). Наприклад, система VALL-E від Microsoft здатна імітувати голос, маючи лише близько 3 секунд запису реальної людини, а 20–30 секунд достатньо для створення більш реалістичної підробки.
Голос може звучати майже правильно — але якщо щось у ньому відчувається механічним, варто довіряти цьому відчуттю.
Ознаки підробленого аудіо:
Голос може звучати майже правильно — але якщо щось у ньому відчувається механічним, варто довіряти цьому відчуттю.
Ознаки підробленого аудіо:
- нерівномірний темп мовлення;
- незвичні паузи;
- дивні інтонаційні переходи;
- штучний фоновий шум.
Одна з найтривожніших тенденцій, з якою правозахисники стикаються сьогодні, — використання технологій для вербування українських підлітків спецслужбами РФ. Через анонімні чати чи ігрові платформи ворог створює ілюзію легкого заробітку, підкріплюючи її згенерованими відео або підробленими голосовими повідомленнями. А коли дитина намагається вийти з гри, вони вдаються до шантажу. Злочинці погрожують створити компрометувальний діпфейк або надіслати сфабриковані докази правоохоронцям,
За її словами, дітям і батькам дуже важливо розуміти, що ШІ та фейки можуть використовуватися як інструмент диверсій. Тож такі пояснення в розмовах з дітьми — питання фізичної й національної безпеки.
Як пояснити дитині, що не всьому в інтернеті можна довіряти
Дітям молодшого шкільного віку можна пояснити фейк через знайому ситуацію: уявіть, що хтось у класі розповів усім, нібито завтра немає уроків — але це неправда. Половина класу не прийшла до школи. Учителька змушена була перенести контрольну. Ті, хто прийшов, даремно чекали. Навчання в той день фактично зірвалося — і все через одну вигадану фразу, яку ніхто не перевірив.
У випадку з інтернетом масштаб більший, але механізм той самий: хтось вигадує новину або змінює підпис під реальним фото — і вона починає жити власним життям. Щоразу, коли її пересилають, вона виглядає все правдивішою. Але кількість репостів не робить інформацію правдою.
У випадку з інтернетом масштаб більший, але механізм той самий: хтось вигадує новину або змінює підпис під реальним фото — і вона починає жити власним життям. Щоразу, коли її пересилають, вона виглядає все правдивішою. Але кількість репостів не робить інформацію правдою.
Підліткам можна розповісти, що існують технології, які дозволяють створити відео з будь-якою людиною, яка каже будь-які слова. Що іноді за поширенням фейків стоять конкретні цілі — залякати, дезорієнтувати або змусити людей зробити щось, чого вони б не зробили за умови доступу до повної інформації.
Важливо навчити дитину ставити запитання до будь-якого контенту. Якщо матеріал викликає сильну реакцію — страх, гнів, обурення — це вже підказує: варто зупинитися й перевірити.
Зворотний пошук зображення або ключового кадру через Google Images або TinEye допомагає з'ясувати, чи не з'являлося це фото раніше в іншому контексті. Перевірити інформацію можна на спеціальних фактчекінгових ресурсах — наприклад, StopFake або VoxCheck.
Важливо навчити дитину ставити запитання до будь-якого контенту. Якщо матеріал викликає сильну реакцію — страх, гнів, обурення — це вже підказує: варто зупинитися й перевірити.
- Хто це опублікував і навіщо?
- Чи є посилання на першоджерело?
- Чи підтверджують це інші ЗМІ?
- Чи виглядає заголовок надто емоційним або провокативним?
Зворотний пошук зображення або ключового кадру через Google Images або TinEye допомагає з'ясувати, чи не з'являлося це фото раніше в іншому контексті. Перевірити інформацію можна на спеціальних фактчекінгових ресурсах — наприклад, StopFake або VoxCheck.
Як батькам говорити з дітьми про штучний інтелект та фейки
Штучний інтелект уже присутній у житті дітей — у рекомендаціях відео, голосових помічниках, іграх і навіть шкільних завданнях. Батькам не потрібно бути технічними експертами, щоб говорити про це з дитиною.
Варто пояснити, що ШІ — інструмент, як молоток або олівець: його можна використовувати по-різному. Він допомагає лікарям, ученим, художникам. Але ті самі технології дозволяють створювати підробки — і це важливо розуміти. Дитина, яка знає про існування ШІ-підробок, уже менш вразлива до маніпуляцій.
Корисно разом з дитиною переглянути кілька прикладів згенерованих зображень або діпфейків — але без лякаючого чи шкідливого контенту. Побачивши, як це виглядає, дитина починає краще орієнтуватися. Можна обговорити: «Що тебе насторожило? Що виглядало ненатурально?».
Варто пояснити, що ШІ — інструмент, як молоток або олівець: його можна використовувати по-різному. Він допомагає лікарям, ученим, художникам. Але ті самі технології дозволяють створювати підробки — і це важливо розуміти. Дитина, яка знає про існування ШІ-підробок, уже менш вразлива до маніпуляцій.
Корисно разом з дитиною переглянути кілька прикладів згенерованих зображень або діпфейків — але без лякаючого чи шкідливого контенту. Побачивши, як це виглядає, дитина починає краще орієнтуватися. Можна обговорити: «Що тебе насторожило? Що виглядало ненатурально?».
Розмова про ШІ — також можливість поговорити про цінності: про чесність, про відповідальність за те, що ми поширюємо, про вміння зупинятися й думати перед тим, як зробити репост. Адже уміння розрізняти емоційний вплив і факти — наразі одна з найважливіших навичок. Запитання «що саме тут стверджують і чим це підтверджено?» — найпростіший захист від маніпуляцій.
Що робити, якщо підробку створили із зображенням вашої дитини
Ситуація, коли фото або відео дитини використали для створення підробки, — серйозна й потребує чіткої реакції батьків.
- Крок 1. Зафіксувати порушення перед тим, як подати скаргу для видалення контенту. Алла Перфецька радить зробити записи екрану та скріншоти, де чітко видно URL-адреси, дати публікації та нікнейми кривдників. Лише маючи ці цифрові сліди, кіберполіція зможе зупинити поширення матеріалів та притягнути винних до кримінальної відповідальності.
- Крок 2. Подати скаргу на платформі, де розміщено контент. Більшість великих соцмереж мають процедури видалення матеріалів, що порушують права дитини або містять маніпулятивний контент із неповнолітніми. У скарзі варто чітко вказати: на зображенні — неповнолітня особа, матеріал сфабрикований.
- Крок 3. У серйозних випадках — особливо якщо підробка має сексуальний характер або використовується для шантажу — необхідно звернутися до правоохоронних органів. В Україні за поширення сексуалізованого контенту з дітьми передбачена кримінальна відповідальність. Тому фіксація доказів є важливою в цьому процесі.
Доступність ШІ створила новий масштаб загроз — зокрема, хвилю сексуального шантажу дітей в онлайні. Зловмисникам чи навіть одноліткам достатньо зберегти звичайне фото дитини із соцмереж, щоб згенерувати фейкове зображення сексуалізованого характеру.
З правової точки зору важливо знати, що українське законодавство захищає дитину незалежно від того, справжнє це фото чи згенероване. У розумінні Кримінального кодексу України створення таких ШІ-підробок однозначно трактується як виготовлення дитячої порнографії. І це тяжкий злочин,
З правової точки зору важливо знати, що українське законодавство захищає дитину незалежно від того, справжнє це фото чи згенероване. У розумінні Кримінального кодексу України створення таких ШІ-підробок однозначно трактується як виготовлення дитячої порнографії. І це тяжкий злочин,
Якщо ваша дитина зіткнулася з цим, ставте на перше місце її потреби та безпеку. Важливо поговорити з нею. Вона може відчувати сором, страх або безпорадність — і ці почуття цілком природні. Поясніть дитині: вона не винна в тому, що сталося. Відповідальність лежить на тих, хто створив і поширив підробку.
Матеріал створений БО «БФ "Голоси дітей"» у межах проєкту «Покращення захисту та механізмів ПЗПСП для дітей, підлітків та їхніх сімей, які постраждали від конфлікту в Україні» у партнерстві з міжнародною неурядовою організацією Plan International за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO).
Якщо дитина переживає гострий стрес, звернення до психолога буде доречним і корисним. Фахівці фонду «Голоси дітей» надають безоплатну психологічну підтримку дітям і родинам, що опинилися в складних ситуаціях.
У наших регіональних центрах діти й підлітки можуть знайти спільноту однодумців, отримати психологічну допомогу, долучитися до творчих занять та ігор. За потреби кожен також може звернутися на нашу безоплатну лінію психологічної допомоги для дітей і батьків: 0 800 210 106.
У наших регіональних центрах діти й підлітки можуть знайти спільноту однодумців, отримати психологічну допомогу, долучитися до творчих занять та ігор. За потреби кожен також може звернутися на нашу безоплатну лінію психологічної допомоги для дітей і батьків: 0 800 210 106.
Поділитись:
