Марина Фатєєва живе в Чернігові, який постійно потерпає від російських обстрілів, і чекає з фронту чоловіка. Водночас вона знаходить ресурс допомагати сім’ям із дітьми, працюючи психологинею в місцевому центрі «Голосів дітей».
Жінка стала наступною гостею «Голосного подкасту», для чого спеціально приїхала до Києва. Напередодні запису епізоду, 17 квітня, її рідне місто зазнало чергового ракетного удару.
Як постійні обстріли в Чернігові позначаються на дітях
Останнім часом російські війська посилили обстріли по Чернігову й області. Крім того, регіону далі загрожує повторний наступ з огляду на межування з росією та білоруссю.
Це все має вплив на психічний стан людей, зокрема дітей, яким доводиться навчатись у таких умовах. Так, після удару 17 квітня школярі повернулись на уроки.
Війна може позначатись на людях по-різному: у когось це буде яскраво виявлено, а в іншого — ледь помітно. Дехто може взагалі не мати якихось зовнішніх ознак стресу, але під час розмови виявляється, що це не так. Наприклад, підлітки дуже бояться планів на майбутнє і почуваються дезорієнтованими. Також у них багато злості на країну-агресорку, і це нормально.
Кожен другий підліток тепер має тривожно-депресивний стан. Такі реалії нашого життя,
— констатувала Марина.
— констатувала Марина.
Важливо дозволити собі й іншим пережити емоції
Коли людина зазнає травматичного досвіду, як-от ракетний удар, потрібно відреагувати емоції: покричати, поплакати, виговоритись. Крім того, дієвими можуть бути розмаїті антистресові іграшки, які можна пом’яти.
Батькам також не варто приховувати свої переживання, адже діти все одно це відчують через лімбічне мовлення.
Мама може тисячу разів сказати, що з нею все добре, у неї гарний настрій, у неї нічого не сталось, але дитина це все зчитає. Це не магія, це психологія,
— пояснила Марина.
— пояснила Марина.
Яке ставлення до психологічної допомоги в чернігівців
Мешканці Чернігова й області досі мають упередження щодо психологів і психологічної допомоги. Однак серед молодого покоління відбуваються певні зрушення.
У підлітків формується культура звернення до психолога. Їм цікаво працювати із собою, у чомусь удосконалитись або розібратися зі своїми переживаннями,
— зазначила Марина.
— зазначила Марина.
Основний запит серед батьків, які таки наважуються звернутися до психолога, — стосунки з дітьми. Адже в умовах війни звична стратегія поведінки вже не працює, а нова — не сформована через брак певних знань і розуміння того, що відбувається.
Марина перелічила червоні прапорці, які свідчать про потребу дитини звернутися до психолога:
- будь-які зміни в поведінці або емоційному стані;
- зміни оточення;
- втрата цікавості до улюблених занять;
- тривожність, депресивний стан;
- селфхарм.
Як чернігівський центр фонду допомагає сім’ям із дітьми
Як інші 14 центрів фонду, чернігівський надає психологічну допомогу дітям і батькам як в індивідуальному, так і в груповому форматі. Крім того, команда проводить розмаїті майстеркласи для психоемоційного розвантаження. За гострої потреби для певних категорій чернігівський центр також надає гуманітарну допомогу.
У межах центру діє мобільна психологічна бригада, яка чотири рази на тиждень виїздить у віддалені громади області. Найбільше запрошують у військове містечко Десну, куди часто й сильно прилітає. Там проводять заняття з підвищення стресостійкості для дітей, а також тренінги з розпізнання травматичного впливу для вчителів, щоб вони могли вчасно скерувати учнів до психолога.
Коли ми приїжджаємо, діти дуже радіють. Учителі радіють також, тому що ми вчимо дітей говорити про свої почуття,
— поділилась Марина.
— поділилась Марина.
Більше про діяльність чернігівського центру можна дізнатись через його телеграм-канал. Так, наступного тижня відбудуться заходи до Великодня. Зокрема, 2 травня майстриня Лідія Горвель проведе майстерклас «Великодня писанка».
Поділитись: