Напрями роботи
Допомога дітям та батькам
Реагуємо на розмаїті потреби дітей, чуємо їх і надаємо допомогу вчасно, професійно й відповідно до їхніх запитів.
Детальніше
Посилення громад і дитячих закладів
Разом із громадами та місцевим бізнесом створюємо інклюзивні простори, майданчики, сенсорні кімнати, хаби для дітей і підлітків.
Детальніше
Професійна підтримка фахівців та експертиза в травмі війни
Формуємо спроможність фахівців широкого профілю по роботі з дітьми.
Детальніше
Адвокація голосу дитини
Посилюємо голос дитини через соціальні кампанії, дослідження та аналітику.
Детальніше
Центр Дитинства
Фонд будує масштабний центр підтримки для дітей і батьків, які постраждали від війни.
Детальніше
Укр
Eng
До всіх новин
09.05.2025
Новини фонду

Чим жили наші регіональні центри у квітні: трохи писанок, трохи ткацтва й багато підтримки

Для регіональних центрів фонду «Голоси дітей» квітень став щонайбільше творчим періодом. Діти та їхні батьки готувалися до Великодня, тому прикрашали писанки. А ще ткали, майстрували вироби з паперу і влаштовували день вивільнення емоцій.

Усього в квітні в регіональні центри фонду «Голоси дітей» за допомогою звернулися понад 2200 дітей та дорослих. Наші фахівці провели близько тисячі індивідуальних консультацій, організували 135 психологічних і понад 300 психосоціальних занять.
Писанкарство у Чернівцях: як Софія втратила колекцію писанок через війну — але створила нову на нашому занятті
Напередодні Великодня фахівці нашого фонду влаштували в Чернівцях творчі заняття з писанкарства. На один із них разом із мамою прийшла 12-річна Софійка. І вразила своєю майстерністю.

Виявилось, що Софія не вперше тримає в руках писачок (інструмент для розпису яєць). У Харкові, звідки дівчина родом, вона з першого класу відвідувала гурток писанкарства. Тому за роки цього хобі в неї зібралась ціла колекція власних писанок. На жаль, у 2022 році будинок Софійки та її родини був зруйнований російськими обстрілами. Колекція писанок теж згоріла. Уціліли лише ті, які зберігалися вдома у бабусі.

Дівчина з мамою Тетяною переїхала в Чернівці. Але писанкарство не облишила: щороку перед Великоднем вони разом сідають розмальовувати писанки. На цей раз розписали цілий кошик, близько 20 штук. Дарували їх потім знайомим і друзям — тим, з ким зблизились в Чернівцях. А ще Софія і мама щороку шукають великодні заняття, на які приходять, щоб побути в святковій атмосфері й помалювати разом із іншими людьми.
Чим жили наші регіональні центри у квітні: трохи писанок, трохи ткацтва й багато підтримки — Фото  1
Чим жили наші регіональні центри у квітні: трохи писанок, трохи ткацтва й багато підтримки — Фото  2
Вибір малюнка для писанки — це окремий, дуже важливий процес. Залежить від того, що ти хочеш сказати світові. На творчому занятті, організованому фондом, Софія створювала на писанці складні графічні візерунки, а її мама обрала символи родини і любові.
Ткацтво у Трускавці: як Варя перетворює нитки на фігурки — й емоційно розвантажується
У трускавецькому регіональному центрі щотижня проходять творчі заняття з ткацтва. Якщо вам здається, що це складний, довгий і важкий процес, результатом якого обов’язково є килим, то ви помиляєтесь. На заняттях тривалістю годину-півтори діти створюють вовняні брелки та браслети, підставки під чашки, фігурки тварин та улюблених персонажів з мульфільмів.

Авторка цих майстер-класів — фахівчиня з організації дозвілля Христина Білас. До того, як прийти в фонд «Голоси дітей», вона працювала в Трускавецькому художньому музеї ім. Біласа. І захоплювалась традиційним ткацтвом.
Я вмію ткати пояси-крайки. І коли прийшла працювати в фонд, запропонувала колегам організувати для наших юних відвідувачів такі заняття. Звичайно, традиційне ткацтво — для дітей це занадто складний і довгий процес. Тому мій чоловік змайстрував легкі мобільні станки, на яких можна виткати невеликі клаптики тканини.

Наші учні вчаться створювати на них різні фігурки — котиків, лисичок, бджілок, пташок, улюблених персонажів із казок і мультфільмів. Радію, що на ці заняття приходять не тільки діти молодшого віку, а й підлітки, яких зазвичай складніше зацікавити,
— уточнює Христина.
14-річна Варя займається ткацтвом вже кілька місяців. Її дуже захопив цей процес. Звичайно, всидіти на одному місці годину-півтори (стільки триває заняття) — це нелегке завдання для дітей. Але Варвара приходить із друзями, тому весь час, поки народжується чергова фігурка, вони розмовляють і грають у вікторини. Тож час пролітає непомітно.
Для дітей це дуже корисно. Вони зосереджуються, концентруються. У результаті навчаються терпінню та уважності. Розвивається дрібна моторика. Ну і головне — діти емоційно розвантажуються,
— вважає Христина.
Чим жили наші регіональні центри у квітні: трохи писанок, трохи ткацтва й багато підтримки — Фото  1
Чим жили наші регіональні центри у квітні: трохи писанок, трохи ткацтва й багато підтримки — Фото  2
День емоцій у Кривому Розі: як Дана й Софія рвали папір — і вчилися відпускати злість
У криворізькому регіональному центрі діти розвантажились так, що довелося багато прибирати. Тут відбувся великий захід, присвячений емоціям. Спочатку його юні відвідувачі познайомились і створили коло підтримки. Потім пограли в різні емоції, аби навчитися їх відрізняти. Поговорили, як екологічно, не псуючи стосунки з іншими, позбавлятися негативу. А тоді спробували це зробити на практиці.
Нам дали багато паперу й дозволили його рвати та кидати,
— згадують сестрички, 9-річна Дана та 7-річна Софія.
Папір — це старі газети та журнали, які співробітники збирали у себе вдома й приносили на роботу. Зазвичай в центрі їх використовують для занять з паперопластики: коли діти створюють об’ємні паперові фігури. Але в день вивільнення емоцій юні відвідувачі центру створювали лише хаос (із користю).
Усі були мокрі та щасливі. А потім діти самі запропонували допомогу в прибиранні. Насправді так і планувалося. Але натякати не довелося: після паперової вечірки діти самі швидко навели лад,
— сміється регіональна координаторка Дніпропетровської області та локальна координаторка криворізького центру Юлія Січ.
Поділитись:
Facebook LinkedIn Twitter (X) Скопіювати
Останні новини
Реінтеграція дітей в Україні: що працює, а чого досі бракує. Головне з дискусії «Голосів дітей»
У квача неможливо грати самому. Потрібен хтось, хто наздожене, торкнеться плеча й передасть рух далі — і так по колу, доки гра жива. На цьому правилі «Голоси дітей» побудували цілий день розмов про те, як на підконтрольну територію України повертаються діти. Уранці 23 червня в «Освіторія Хабі» в Києві було велелюдно. До «Голосів дітей» завітали народні депутати, психологи, ментори, правозахисники, представники міністерств, міжнародних організацій і громадського сектору. Ми зібрали разом тих, хто формує систему підтримки дітей, і тих, хто працює в ній щодня. Захід назвали «Гра в квача: про реінтеграцію, у якій не можна грати самому». 
«Артур»: фільм про письменника, який зробив добро голосним
Три роки тому Артур Дронь — поет і ветеран — створив на комп'ютері звичайну Excel-таблицю й назвав її «Літературний мільйон». Стільки гривень він мріяв зібрати на підтримку дітей, і зробити це через наш фонд. Сьогодні в цій таблиці вже понад 2,5 мільйона гривень. Подякувати Артурові звичайним постом чи статтею нам видалося замало. Тож ми зняли фільм. 
Навчальні матеріали «Голосів дітей» тепер доступні на MEGOGO
Освітні відео благодійного фонду «Голоси дітей» з'явилися на медіасервісі MEGOGO — у розділі «Освіта». Тепер поради психологів і правозахисниць фонду доступні кожному, хто шукає опору для себе чи своєї дитини. У добірці — психологічні поради для батьків, курс турботи про себе з тілесними практиками, відео для родин, які виховують дітей з аутизмом, рекомендації правозахисниць про безпеку підлітків та окремий курс для журналістів про етичну роботу з дітьми під час війни. Доповнює добірку «Голосний подкаст» — три сезони відвертих розмов про дитинство, змінене війною та втратами.
Безоплатна психологічна допомога: 0 800 210 106