Наближається церемонія нагородження «Оскар-2024», і одним із номінантів став український фільм «20 днів у Маріуполі». Це вже вдруге українська стрічка змагається за статуетку — торік у короткому списку опинився «Будинок зі скалок», створений у копродукції з Києвом.
Торішній номінант на «Оскар» зіграв вирішальну роль у появі благодійного фонду «Голоси дітей». Пропонуємо згадати, про що фільм, і дізнатись, що стало з його героями.
Сюжет «Будинку зі скалок»
Документальний фільм показує життя різних дітей, які через недбалість, насилля чи алкоголізм батьків опиняються в Лисичанському центрі соціально-психологічної реабілітації. За словами режисера Сімона Леренґа Вільмонта, заклад об’єднав дітей, домівки яких розпались, але разом вони утворюють новий будинок — будинок зі скалок.
Діти перебувають у Центрі реабілітації тимчасово: якщо їхні батьки не отямляться, то далі або всиновлення, або будинок сімейного типу, або інтернат. Останній лякає дітей найбільше.
Особисті трагедії загострює війна. Після тимчасової окупації у 2014-му Лисичанськ залишався прифронтовим містом і його мешканці жили під відлуння обстрілів.
Мабуть, люди до всього звикають. Ми чули вибухи, але вони були далеко; тобто ми знали, що поряд війна, але не звертали увагу, якщо гриміло далеко. Ми звикли до «мирного життя»,
— поділилась Ольга Тронова, одна з виховательок і героїнь фільму.
— поділилась Ольга Тронова, одна з виховательок і героїнь фільму.
У центрі сюжету — Єва, Саша, Аліна та Коля. Поки вихователі, соцслужби й суди намагаються вирішити, що з ними робити, діти зав’язують дружбу, граються, сваряться та миряться. Здається, вони цілком щасливі й зовсім не переймаються майбутнім. Але щойно в кадрі з’являються їхні обличчя — стає зрозуміло, що цим дітям дуже болить.
Як відбувалися зйомки
Робота над фільмом тривала понад два роки — з квітня 2019-го до жовтня 2020-го. Процес настільки затягнувся з конкретною метою: щоб діти й вихователі звикли до камери та знімальної групи. Для якомога делікатнішої взаємодії з героями багато зробила правозахисниця Олена Розвадовська.
Зрештою вдалося записати 245 годин матеріалу, але фільм охопив лише півтори. Кадри за перше півріччя взагалі не потрапили в стрічку.
Саме під час створення «Будинку зі скалок» Олена познайомилася з Азадом Сафаровим — лінійним продюсером і другим режисером фільму. Уже 2019 року вони створили благодійний фонд «Голоси дітей», щоб розв’язувати висвітлені в стрічці проблеми і не лише їх.
Як склалась доля героїв «Будинку зі скалок»
Найбільшого резонансу набула історія Колі. Під час одного із закритих показів його побачила сім’я, яка вирішила взяти хлопчика під опіку. Натепер він разом із названими батьками живе в Києві, маючи змогу спілкуватися з братами й сестрами, яких забрала інша родина.
Аліна також під опікою, а Єву забрав дядько, оскільки її бабуся померла. Саша евакуювалася за кордон.
Вихователька Маргарита Бурлуцька переїхала на Тернопільщину, а її колега Ольга Тронова — у Кривий Ріг. Жінки досі згадують поїздку до Лос-Анджелеса й церемонію «Оскар-2023».
Їхнє дітище — Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації — невдовзі після повномасштабного вторгнення й евакуації дітей зазнало ракетного удару. Сам Лисичанськ із липня 2022 року знову окупований російськими військами.
Намагаюсь працювати в іншій сфері, але очі направлені на дітей. Людям хочу сказати, що я дуже щаслива, що в мене була така можливість поділитися частиною нашого буття. І дуже сподіваюсь, що в дітей усе складеться якнайкраще,
— розповіла Ольга Тронова.
— розповіла Ольга Тронова.
Поділитись: