Завдяки БО «Благодійний фонд “Голоси дітей”» із початком повномасштабного вторгнення 219 дітей з РАС, що постраждали від війни, отримали змогу пройти реабілітацію у вигляді корекційних консультацій.
Цією публікацією ми починаємо серію матеріалів, у яких хочемо познайомити вас із фахівцями та центрами, що стали нашими партнерами й добрими друзями в цьому важливому проєкті. Адже саме завдяки їм понад 200 дітей з аутизмом змогли відновити свої корекційні маршрути.
Героїня нашої першої публікації — Марія Сковрон, логопединя, спеціальна психологиня, фахівчиня Клініки психічного здоров’я дітей, підлітків та молоді Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру (м. Львів).
Про силу покликання
«Я просто відчула, що це моє», — каже Марія, коли ми запитуємо її, чому саме робота з дітьми з особливими освітніми потребами стала її основною діяльністю. За першою освітою вона логопединя. Після завершення навчання в університеті навіть працювала за фахом у дитячому садочку. Приблизно тоді стартувала її праця в Клініці психічного здоров’я дітей, підлітків та молоді, де й почалася робота з дітьми з особливостями розвитку, зокрема з аутизмом.
Марія одразу відчула в цьому своє покликання. А пізніше навіть здобула другу освіту — психолога — для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП).
По-перше, кількість дітей з аутизмом щороку зростає, а спеціалістів досі дуже бракує. Тому що ґрунтовніші знання, то більше дітей можуть отримати якісну допомогу. А по-друге, каже Марія, вона завжди добре відчувала діток з аутизмом і знаходила з ними контакт. Уже майже п’ять років Марія Сковрон працює з особливими дітьми, не припиняє удосконалювати свої знання, проходити численні навчання та тренінги і вірить, що вмотивований та фаховий спеціаліст може якісно змінювати життя своїх вихованців.
Про важливість раннього втручання
Рання діагностика — це якірний напрям роботи Марії Сковрон. Вона каже, що саме якісне раннє втручання дає діткам високі шанси на компенсацію навичок. Тому Марія з колегами так багато часу приділяє інформаційній роботі з батьками та педагогами дитячих садочків. Що таке розлад аутистичного спектра, за якими маркерами його розпізнати, яким має бути розвиток малюка згідно з віковими нормами, як реагувати на регрес дитини у віці півтора-два роки, що так часто притаманний для аутизму. Усі ці та інші питання Марія розкриває на батьківських консультаціях і зустрічах з освітянами. Проте каже, що як з одними, так і з іншими часто натрапляє на певні бар’єри. От тільки причини в них різні.
Бар’єром для батьків переважно стає внутрішнє заперечення можливого діагнозу. Хоча зазначає, що з кожним роком батьки малюків стають дедалі освіченішими в питаннях особливостей розвитку, зокрема аутизму, і більше готові сприймати будь-які поради фахівців щодо подальших обстежень та консультацій. Та й вік діток, яких вперше приводять на консультацію, теж змінюється. Якщо ще кілька років тому це були переважно малюки трьох років, то нині в кабінети спеціалістів приводять діток від півтора року.
А от бар’єр з освітянами лежить у площині страху перед робою з дітьми з ООП. І причиною такого страху Марія називає саме брак знань про аутизм з одного боку, і велику кількість стереотипів та стигм з іншого. Саме з цією недостатньою поінформованістю вона з колегами й намагається працювати. Ділиться досвідом, здобутим як в Україні, так і під час закордонних стажувань. І вірить, що озброєні інформацією батьки й освітяни можуть докорінно змінити ситуацію в інклюзії.
Про співпрацю з «Голосами дітей»
Свою активну роботу з БО «Благодійний фонд “Голоси дітей”» Марія Сковрон почала з проєкту з адресної фінансової допомоги фонду дітям з аутизмом, які чи сім’я яких постраждали від війни. Їй важко порахувати, скільки саме діток з РАС в рамках проєкту пройшли через корекційні заняття в їхньому центрі, але пригадує, що в перші місяці, коли потік дітей особливо з прифронтових територій був шалений, вона проводила близько ста логопедичних занять за два місяці. Марія каже, що для родин цей проєкт став справжнім ковтком надії та підтримки, адже війна неабияк впливає на стан дітей з аутизмом. Майже всі вони переживають регрес уже набутих навичок. Висока тривожність батьків, що відбивається на дітях, відсутність системних занять, втрата дому та звичної рутини, перебування в укриттях, сирени, а часто і вибухи — усе це та інше стає причиною таких відкатів.
Тому першим кроком у роботі з дітьми стає стабілізація їхнього стану, а ще стану їхніх батьків, тому що ресурсні дорослі — це велика запорука успіхів дитини. І щойно вдається стабілізувати дитину й родину, дітки крок за кроком починають робити свої перші корекційні перемоги. Марія каже, що кожен маленький успіх — поява вказівного жесту чи слово «мама», зоровий контакт чи повернута після регресу навичка — усе це вона з колегами та батьками щоразу святкує як велику перемогу. І щоразу відчуває ще більший азарт. Адже для родин дітей з особливими освітніми потребами спеціаліст часто стає важливою опорою. Тим, хто не дає втрачати надії. Особливо в цей складний час війни.
Олена Пшенична,
мама дитини з аутизмом,
консультантка проєктів для дітей з РАС БО «Благодійний фонд “Голоси дітей”»
мама дитини з аутизмом,
консультантка проєктів для дітей з РАС БО «Благодійний фонд “Голоси дітей”»
Поділитись: