Автор(ка):
Команда фонду
Завдяки фонду «Голоси дітей» 219 дітей з аутизмом, що постраждали від війни, змогли відновити свої корекційні та реабілітаційні заняття з початку повномасштабного вторгнення. Підсумовуючи рік, що минає, ми хочемо поділитися деталями та успіхами цього проєкту.
Повномасштабна війна з її численними загрозами, повітряними тривогами, обстрілами, постійним стресом, вимушеною евакуацією, втратою домівки тощо вкрай негативно вплинула на психоемоційний, а часом і фізичний стан тисяч дітей з аутизмом. Відкати у розвитку, втрата набутих навичок, гострі тривожні стани — усе це і не тільки можна спостерігати в дітей з РАС. Але одним з найбільших викликів для них і їхніх родин стає руйнування звичних корекційних та реабілітаційних маршрутів. Маршрутів, які батьки часто вибудовували роками.
Наталія Масяк, дитяча психіатриня, керівниця Центру психологічної експертизи фонду: «Типова дитина з аутизмом дуже прив’язана до рутинних речей, до звичного розпорядку дня, звичних продуктів. Це важлива частина стабільного стану і настрою. Ці речі в часі війни часто руйнуються, сім’я змушена переїхати. Навіть якщо це до бабусі з дідусем, дитині все одно треба час і ресурс адаптуватись до цього».
Особливо складно стає, якщо дитина переїхала в орендоване житло, або ще складніше — за кордон, де взагалі багато змінних з’являється. Іншим стресовим фактором, окрім втрати рутини, є перебування дитини в зоні, де чути вибухи. Або якщо дитина з аутизмом довгий час мусить бути в сховищі. І накопичення таких численних стресів може призводити навіть до мелтдауну — важкого стану, коли дитина з аутизмом стає емоційно нестабільною, у неї порушується сон і, на превеликий жаль, можуть навіть спостерігатись регреси.
З початком повномасштабного вторгнення фонд розпочав проєкт з адресної фінансової допомоги дітям з аутизмом, які самі постраждали від війни або їхня сім’я. Алгоритм простий: родина, що потребує фінансової підтримки для корекційних чи реабілітаційних занять, звертається на гарячу лінію чи до одного з осередків фонду. Разом зі зверненням потрібно надати також медичний висновок, що підтверджує діагноз, свідоцтво про народження та інші документи, що посвідчують належність дитини до тих категорій, які підпадають під правила надання допомоги.
Далі фонд перевіряє надані документи, верифікує потреби кожної дитини та направляє до тих реабілітаційних і корекційних центрів, з якими співпрацює. Також родина може запропонувати центр, у якому вже займається дитина. Проте це має бути виключно сертифікований заклад з усіма потрібними дозвільними документами й виключно доказовими методами втручання, а його фахівці мусять мати відповідні дипломи та сертифікати. І лише після перевірки всіх документів фонд оформлює допомогу і дитина може отримувати безплатні заняття.
Наталія Масяк, дитяча психіатриня, керівниця Центру психологічної експертизи фонду: «Навіть перебуваючи у важких умовах війни, треба пробувати налагоджувати оцю відновну програму для дитини, адже заняття, які вона отримувала у звичних умовах у мирний час вдома, можна організовувати і перебуваючи в зовсім іншому місці. Це даватиме дитині відчуття стабільності та повернення собі контролю над ситуацією».
Другий важливий момент — ми не можемо ставити на паузу розвиток дитини і чекати, доки війна закінчиться, щоб знову взятись до розвитку. Ми мусимо працювати. Наше завдання, батьків і фахівців, — розвивати дитину навіть у таких непростих умовах.
Загалом безоплатну корекцію та реабілітацію завдяки фонду отримали вже 219 дітей з аутизмом:
- 125 дітей — віком від 3 до 6 років;
- 33 дитини — малюки до 3 років, де раннє втручання допомагає якнайкраще скомпенсувати дефіцити розвитку;
- 52 дитини — школярі від 6 до 15 років;
- 9 дітей — підлітки 15+.
Кожна дитина протягом цього часу мала змогу пройти один-два реабілітаційних курси. Один курс триває два місяці — це близько 60 занять з кваліфікованими фахівцями (психологами, логопедами, поведінковими терапевтами, дефектологами, спеціалістами із сенсорної інтеграції, АВА-терапевтами тощо). Центри, у яких постраждалі від війни діти з РАС відновили свої корекційні заняття, розташовані по всій Україні. Це і Київ, і Львів, і Рівне, і Луцьк, і Бровари — список центрів поповнюється разом з маленькими підопічними.
Але найбільше досягнення для фонду та команди, що працює над проєктом, — це неабиякі успіхи дітей, що проходять реабілітацію та корекційні заняття.
Юлія Пілат, координаторка напряму дітей з РАС та інвалідністю: «Дуже додає сили, коли я читаю або чую відгуки батьків. Вони щасливі, що їхні діти мали можливість завдяки фонду проходити реабілітацію, яку вони так шукали і так хотіли. Коли батьки бачать результати, для них це найкраще, що могло трапитися в їхньому житті. І в такі моменти розумієш, що твоя робота не марна.
Дитина, стан якої покращується, — краще за будь-які нагороди та перемоги. Батьки такі задоволені, що хочуть мені показати успіхи дітей. Хоча я того не вимагала як звітність. Але вони діляться. І одне таке відео дає енергії потім на увесь тиждень».
Поділитись: