Напрями роботи
Допомога дітям та батькам
Реагуємо на розмаїті потреби дітей, чуємо їх і надаємо допомогу вчасно, професійно й відповідно до їхніх запитів.
Детальніше
Посилення громад і дитячих закладів
Разом із громадами та місцевим бізнесом створюємо інклюзивні простори, майданчики, сенсорні кімнати, хаби для дітей і підлітків.
Детальніше
Професійна підтримка фахівців та експертиза в травмі війни
Формуємо спроможність фахівців широкого профілю по роботі з дітьми.
Детальніше
Адвокація голосу дитини
Посилюємо голос дитини через соціальні кампанії, дослідження та аналітику.
Детальніше
Центр Дитинства
Фонд будує масштабний центр підтримки для дітей і батьків, які постраждали від війни.
Детальніше
Укр
Eng
До всіх новин
27.09.2023
Поради фахівців

«Це дорого» або «ми впораємось самі»: чому батьки не звертаються до психологів за потреби

До психолога потрібно йти, коли вже сталося щось дуже серйозне — так вважає більшість батьків за даними дослідження фонду «Голоси дітей». Наприклад, коли дитина зазнала насильства, втратила рідну людину чи пережила обстріли.
Натомість, коли психологічний стан нібито некритичний, батьки намагаються впоратися самотужки — прогулюються на свіжому повітрі, дивляться фільми, слухають музику, медитують чи моляться. Фонд «Голоси дітей» провів якісне дослідження про те, чому сім'ї не звертаються до психолога, коли мають потребу.
Поширені упередження батьків щодо отримання психологічної допомоги:
  • негативне сприйняття: якщо людина звертається до психолога, то вона «хвора на голову, ненормальна»;
  • «просто заробляють гроші»: упереджене ставлення до приватних психологів;
  • відсутність коштів або інформації про безоплатну допомогу;
  • очікування швидкого результату: психолог, як лікар, нібито має швидко усунути проблему;
  • страх, сором і закритість, нерозуміння того, як психологи можуть допомогти;
  • страх порушення конфіденційності та розголосу з боку психолога;
  • страх батьків, що дитина розкаже про ситуацію в родині, критикуватиме їх;
  • нерозуміння ситуації і потреб у психологічній допомозі батькам та дітям;
  • страх батьків, що психолог не зможе розв’язати проблему, а погіршить ситуацію;
  • батьки намагаються самі розв'язати проблему.
Більшість батьків сказали, що коли виникає потреба, вони шукають поради психологів у популярних програмах на телебаченні та в соціальних мережах. Для профілактики стресу та тривожних станів часто використовують практики самодопомоги. Наприклад, змінюють вид діяльності, шукають хобі, малюють, читають книжки, ведуть щоденники.
Ті батьки, які все ж звернулися до психолога, обирали його за порадами від знайомих. Батьки також знають про гарячі лінії психологічної допомоги, хоча здебільшого не користуються ними, бо важко відкриватися чужій людині по телефону. Але для екстрених випадків, коли вже стан відчаю, називали це хорошим варіантом.
Батьки, які звернулися по психологічну допомогу для своїх дітей та себе, ділилися позитивним відгуком про цей досвід. Вони згадували як групові заняття, так і індивідуальні консультації. Тільки деякі батьки сказали про нефаховість психологів або ситуації, коли до них не виникло довіри.
Самі ж діти сказали, що послуги психологів потрібні за умов війни і загалом до психолога, як до лікаря, можна звертатися з різними проблемами. Діти зазначили, що звернення до психолога є нормою, а не чимось надзвичайним.
Більше про те, як батьки та діти сприймають психологічну допомогу, які проблеми та потреби є на шляху до її отримання та як організувати систему психосоціальної підтримки — читайте в дослідженні «Психосоціальні послуги для сімей з дітьми: потреби, ставлення та досвід отримання» від фонду «Голоси дітей».
Поділитись:
Facebook LinkedIn Twitter (X) Скопіювати
Останні новини
Малювали кавою, будували замки й говорили про емоції: березень у центрах «Голосів дітей»
Десятирічний Тимур із Сум вирощує декоративних раків. Одного з них він хоче подарувати осередку фонду «Голоси дітей», куди ходить на заняття. Навіщо йому психолог, хлопчик упевнено пояснює: «Щоб навчитися думати своєю головою». Його мама додає: «Такі люди, як ви, дуже важливі для прикордоння. Дякую, що навчили піклуватися про себе». Тимур — один із тих дітей, яких щомісяця підтримують команди «Голосів дітей» по всій країні. У березні 11 регіональних центрів фонду — від Львова до Харкова, від Трускавця до Миколаєва — працювали в активному ритмі: психологічні групи, творчі заняття, виїзди мобільних бригад у громади, екскурсії, кулінарні майстер-класи, сімейні кіноклуби.
Танцювальна лабораторія на Львівщині з Христиною-Марією Слободянюк: як зареєструватися
Фонд «Голоси дітей» разом із танцівницею, акторкою та режисеркою Христиною-Марією Слободянюк запрошує підлітків 14–17 років на творчу резиденцію із сучасного танцю. Учасники працюватимуть із тілом, рухом та емоціями — через танцювальні воркшопи та практики. Програма побудована так, щоб допомогти повернути контакт зі своїм тілом, подолати страх і сором, знайти власний спосіб рухатися й краще зрозуміти себе.
Підтримка дітей після окупації та депортації: ментори уже працюють у закладах загальної середньої освіти
Фахівці БФ «Голоси дітей» провели тематичне навчання для освітян із 10 пілотних закладів освіти Києва та області, а також Кіровоградщини. Їх навчили травмоорієнтованого підходу та розповіли, як підтримувати дітей, які пережили окупацію, депортацію чи вимушене переміщення. Відтак вони готові створювати в школах безпечний простір для своїх учнів.
Безоплатна психологічна допомога: 0 800 210 106