Автор(ка):
Адмін
Великою мірою ми бачимо звичайну дитину, тому легше сказати, що вона «невихована». А ця дитина має свої страждання, свої труднощі, які їй доводиться долати.
Згідно зі світовою статистикою, близько 5% дітей мають розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). Через недостатню обізнаність суспільства люди з таким розладом нейророзвитку і їхні родини часто стикаються з упередженнями.
У межах місяця інформування про РДУГ на ютубі «Голосів дітей» вийшов спецвипуск подкасту «Літера А». Проєкт веде Олена Пшенична — журналістка, письменниця, консультантка проєктів фонду для дітей з розладом спектра аутизм (РСА), мама хлопчика з аутизмом і РДУГ, а гостею нового епізоду стала Юлія Завгородня — клінічна психологиня, консультантка з когнітивно-поведінкової терапії, мама хлопчика з РДУГ.
РДУГ — не хвороба
Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю належить до розладів нейророзвитку, а тому він з людиною на все життя. РДУГ часто супутній за аутизму, тому що ці розлади спричинюють ті самі гени. Так сталось, зокрема, у сина Олени.
У дитини з РДУГ інакше працює мозок: фронтальна лобна кора розвивається з певним уповільненням, сіра речовина має меншу ширину, менша кількість і стабільність зв’язків між нейронами.
Затримка певних ділянок мозку становить мінус 2–3 роки порівняно з нейротиповими дітьми. Це стосується психоемоційного розвитку,
— пояснила Юлія.
— пояснила Юлія.
Відмінності в роботі мозку спричинюють проблеми з самоконтролем: дитині важко всидіти на місці, зосередитись, розважливо реагувати. Але за підтримки батьків і фахівців з часом можна набути всіх потрібних навичок.
Ознаки РДУГ
Це не сучасна проблема. Насправді в медичній літературі вже 200 років тому з’являлись перші описи дітей, які тепер ми можемо трактувати як дітей з РДУГ,
— зазначила Юлія.
— зазначила Юлія.
До основних ознак цього розладу належать такі.
- Надзвичайна рухливість: здається, що він / вона не зупиняється ні на мить.
- Нездатність довго зосереджувати увагу на якихось речах, зокрема на навчанні, але може годинами складати Lego.
- Емоційна дисрегуляція: «вибуховість», певна імпульсивність у поведінці.
- Протестна поведінка: невиконання вказівок батьків та інших дорослих.
Якщо хлопцям із РДУГ характерні активність і метушливість, то дівчатам — неуважність, розсіяність, перемикання уваги. Тому частіше розлад діагностують хлопцям, а його вияви в дівчат стереотипно вважають «дівочою поведінкою».
Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю виявляється в усіх сферах життя дитини: вдома, у садочку чи школі, у секціях і гуртках, на дитячому майданчику.
Загалом я останнім часом почала думати, що якщо з дитиною складно, просто по-людськи складно — це привід звернутися до спеціаліста. Може бути, що або в дитини якісь труднощі, або батьки потребують допомоги, щоб покращити свої батьківські навички, краще зрозуміти свою дитину або зрозуміти себе, чому вони так реагують на ті чи ті вияви поведінки,
— додала психологиня.
— додала психологиня.
Якщо в дитини помітили ознаки РДУГ, потрібно звернутися до психіатра — тільки він може встановити діагноз.
Не бійтесь, що діагноз — це клеймо. Не діагностуючи, уникаючи, чекаючи, що «переросте», ми направду забираємо в дітей можливість комфортніше для себе й суспільства дорослішати,
— наголосила Олена.
— наголосила Олена.
Роль батьків у житті дітей з РДУГ
Після виявлення в дитини розладу дефіциту уваги з гіперактивністю батькам може бути важко прийняти це й впоратись із соціальним соромом. Передусім потрібно стабілізувати свій емоційний стан — це матиме позитивний вплив і на дитину. Підтримку і поради можна знайти в тематичних батьківських групах, як-от «Життя з РДУГ».
Стабілізувавши себе, батьки навчаються розбудовувати підтримувальне середовище для дитини, стають її «фронтальною лобною корою».
Діти з РДУГ не вміють працювати на віддалений результат, тому потрібно розробити системи швидкого мотивування. Ми вчимося помічати маленькі кроки в бік бажаної поведінки, коли ця дитина робить щось правильне, добре, корисне, і відразу давати їй свій фідбек,
— сказала Юлія.
— сказала Юлія.
Важливо навчитися правильно робити вказівки дітям з РДУГ. Одна з найбільших помилок батьків — це довгі пояснення, чому треба робити так, а не інакше. Оскільки в дитини є проблеми з робочою пам’яттю, довге батьківське послання випадає. Відповідно вказівки мають бути дуже чіткими, зрозумілими й конкретними. Це не має бути просто «поводься добре» — більшість дітей може цього не зрозуміти, це надто абстрактно.
З часом у дитини може сформуватися поведінка, яка відповідає суспільним нормам, а розлад перейде на внутрішній план.
РДУГ — це не вирок. Ми знаємо багато чудових дорослих людей з РДУГ, але біля них, як правило, були класні дорослі, які їх підтримували,
— зауважила Юлія.
— зауважила Юлія.
Якщо ж батьки просто чекатимуть, доки дитина «переросте» розлад, найімовірніше, вона стане неактивною податковою одиницею суспільства. У США порахували, що один підліток, який залишає школу через проблеми з поведінкою, недіагностований РДУГ, обходиться американському суспільству приблизно у два мільйони доларів. Крім того, 20% пожеж там випадково спричинили саме діти з РДУГ.
Як зробити суспільство толерантнішим до нейровідмінних дітей
Є така думка, що самодисципліна, самоконтроль і сила волі абсолютно підвладні людині. Але наукові дані свідчать, що в основі волі лежить дуже багато біологічних чинників, обумовлених генетикою. Саме тому важливо відмовитися від упередження, що все можна «виховати».
У ситуації з дітьми, які мають розлад дефіциту уваги з гіперактивністю, потрібно зрозуміти, що за них відповідає дорослий поруч. У школі це має бути асистент учителя, який підтримуватиме таку дитину.
Нам дуже бракує доброзичливого ставлення одне до одного. І це найпростіше — просто бути відкритими, бути добрими до того, хто біля тебе,
— підсумувала Юлія.
— підсумувала Юлія.
Поділитись: