Суб’єктивна думка, критика, агресивна поведінка, «правда в очі» та подібні дії можуть легко зруйнувати стосунки з іншими та викликати потребу просити вибачення. Однак інколи важко не тільки знайти слова для вибачення, але й навчитися пробачати та вміти з легкістю відпускати болісні ситуації.
Що таке прощення, як перепрошувати та пробачати — LIGA.Life розпитали Інну Князєву, гештальт-терапевтку, сімейну та дитячу психологиню в БФ «Голоси дітей».
Що таке прощення
Це процес пробачення, відпускання, який передусім є внутрішнім відчуттям.
Прощення — певною мірою робота з власними переживаннями та відчуттями. Необов’язково просити вибачення в конкретної людини. Ми можемо це зробити всередині себе або на сповіді, як це зазвичай відбувається в Прощену неділю. Це робота з тим, щоб всередині себе відпустити переживання, які під’єднуються до образи,
— зазначила Інна.
— зазначила Інна.
Також образа є ставленням до людини, яка вчинила жорстоко чи агресивно щодо вас.
Образа містить кілька частин: відчуття злості та потребу в близькості з цією людиною, потребу відновити стосунки, які були втрачені образою,
— додала психологиня.
— додала психологиня.
Чому важливо вміти просити вибачення
Важливий чинник, який впливає на сприйняття всього, що відбувається навкруги, — вміння правильно читати, а також розуміти свої емоції та почуття. Адже кожна емоція має особливу функцію. Тому виражати емоції, вміти захищати особисті кордони та правильно спілкуватися з людьми є потрібними навичками, які варто виховувати змалку в дітей та протягом життя в себе.
За словами психологині, не менш важливе вміння просити вибачення. Якщо людина не може перепросити, але її турбує нерозв’язана ситуація з другом / партнером / родичем / колегою, це є незакритим гештальтом.
Уявімо: є незавершена подія, яка постійно крутиться в голові, і людина в цей час відчуває невиражені емоції (наприклад, тривогу). Цей стан рано чи пізно може перерости в почуття провини, якщо завчасно його не пропрацювати,
— розповіла Інна.
— розповіла Інна.
Однак бувають ситуації, коли людям важко просити вибачення. Адже так вони ніби визнають свою провину, поступаються та принижуються перед тим, кого образили. Визнаючи свою неправоту, людина може думати: «Я став нижчим і жалюгіднішим». Проте це хибна думка, запевняє психологиня.
Просити вибачення — це про діалог, про можливість визнати свої помилки, перепросити за свою поведінку. Це не про те, що ви є нижчим, гіршим, слабшим. А про те, що ви рівний іншій людині та можете з легкістю показати й визнати свої хиби. Насамперед це про повагу до особистих кордонів іншої людини,
— наголосила Інна.
— наголосила Інна.
Чи відповідаємо ми за емоції інших людей
Емоції в суспільстві зумовлені багатьма чинниками: минулим досвідом, вихованням, різними особливостями характеру. Оскільки всі люди різні, форма звернення до інших може викликати розмаїті реакції.
Ми не відповідаємо за емоції інших. Кожен має право відчувати весь їхній спектр, допоки це не переходить особисті межі іншої людини,
— зазначила Інна.
— зазначила Інна.
Тобто висловлюючи критику або думку, яка може зачепити, варто робити це конструктивно та розуміти рівень стосунків із цією людиною. Наприклад, під час розмови з друзями краще пропонувати ідеї та давати поради, а не вказувати примусово, що вони мають робити. Найважливіше — не використовувати приниження і не переходити на особистості.
Як правильно просити вибачення
Насправді в психології немає чіткого алгоритму дій, який буде універсальним для всіх, хто хоче просити вибачення. Це залежить від вміння будувати діалог і ставитися з розумінням до почуттів інших.
Є психологічна техніка зворотного зв’язку — «Я-повідомлення». Згідно з нею, треба проговорити зі своїм співрозмовником, що вам не подобається, поважаючи його гідність.
Існує певна послідовність, яку потрібно обговорити, а саме:
- Опишіть почуття, яке пов’язане з неприйнятною ситуацією. Наприклад: «Мені неприємно, коли ти негативно висловлюєшся про мене. Я непокоюся, що ця ситуація може вплинути на наші стосунки».
- Спробуйте описати неприйнятну для вас поведінку. Наприклад: «Мене турбує, що ти не звертаєш увагу на мої слова», «Мені не подобається, що я постійно вимушений чекати на тебе» тощо.
- Поясніть, чим вам заважає така поведінка. Наприклад: «Це може вплинути на наші стосунки», «Я погано почуваюся після таких слів» тощо.
- Зрозуміло і чітко сформулюйте прохання або побажання щодо ваших очікувань. Наприклад: «Мені важливо, щоб ти сказав, чому ти незадоволений».
Такий метод дасть змогу побудувати ефективну комунікацію між співрозмовниками та дійти єдиного рішення. Просіть вибачення щиро — з бажанням змінити не тільки дії іншої людини, але й свою поведінку.
Поділитись: