Напрями роботи
Допомога дітям та батькам
Реагуємо на розмаїті потреби дітей, чуємо їх і надаємо допомогу вчасно, професійно й відповідно до їхніх запитів.
Детальніше
Посилення громад і дитячих закладів
Разом із громадами та місцевим бізнесом створюємо інклюзивні простори, майданчики, сенсорні кімнати, хаби для дітей і підлітків.
Детальніше
Професійна підтримка фахівців та експертиза в травмі війни
Формуємо спроможність фахівців широкого профілю по роботі з дітьми.
Детальніше
Адвокація голосу дитини
Посилюємо голос дитини через соціальні кампанії, дослідження та аналітику.
Детальніше
Центр Дитинства
Фонд будує масштабний центр підтримки для дітей і батьків, які постраждали від війни.
Детальніше
Укр
Eng
До всіх новин
15.09.2025
Новини фонду

Підлітки у фокусі війни: Олена Розвадовська про вербування дітей, мовні конфлікти, патріотизм і вибір майбутнього

За даними СБУ, кожен п'ятий українець, завербований російськими спецслужбами, є неповнолітнім. Ворог активно полює на дітей через соціальні мережі, використовуючи їхню довірливість та відсутність життєвого досвіду. Але проблема значно глибша: в умовах війни українським підліткам доводиться формувати власну національну ідентичність, стикаючись із мовними конфліктами, формальним патріотизмом у школах та постійною загрозою маніпуляцій з боку агресора.

Як захистити дітей від вербування? Чому агресивний підхід до мовного питання може зашкодити? І чи справді нове покоління українців демонструє високий рівень громадянської свідомості попри всі виклики? Про це розповіла Олена Розвадовська, співзасновниця та голова правління благодійного фонду «Голоси дітей», в інтерв'ю новинному порталу NV.
Чому підлітки стають мішенню для ворожих спецслужб
Ворог активно використовує дітей для підготовки диверсій і терактів на українській території. Росія інвестує значні кошти у вербування через соціальні мережі — телеграм-канали та TikTok. Сучасні діти проводять більшість часу онлайн, і саме там на них чекають вербувальники. Підлітки є особливо вразливими до маніпуляцій через брак життєвого досвіду та неусвідомлення відповідальності за власні вчинки. Гормональна перебудова, пошук себе та опозиція до дорослих роблять їх ідеальною мішенню для ворожих спецслужб. На відміну від дорослих, діти легко вірять обіцянкам про безкарність за власні дії.
Якщо ці діти не мають вдома доброго тилу, у них немає комунікації з батьками, то вони якраз можуть стати ціллю для російських спецслужб. Їх багато чим можна спокусити, зокрема грошима,
— пояснює Олена Розвадовська.
Методи впливу: від шантажу до псевдодружби
Російські спецслужби використовують різноманітні схеми вербування. Найчастіше це пропозиції легкого заробітку через телеграм-канали або сайти. Підлітку можуть запропонувати гарну винагороду за нібито просте завдання — зробити фото військового об'єкта чи передати певну інформацію. Але існують ще й інші методи — шантаж інтимними фото або створення довірливих стосунків з дитиною.
Може бути такий формат, коли російський агент нібито стає другом дитини. Зʼявляється людина, яка її слухає й розуміє. Згодом вона починає казати: «Давай посотруднічаєм», а дитина вже відкрита, уже встановлений відповідний звʼязок,
— описує Олена.
Мовне питання: конфлікт чи розуміння
До кемпів фонду «Голоси дітей» приїжджають діти з усієї України, і перші кілька днів частина з них спілкується російською. Проте завдяки повністю україномовному контенту вони поступово переходять на державну мову природним шляхом. Олена Розвадовська наголошує, що агресивний підхід до мовного питання може лише поглибити проблему та створити додатковий конфлікт.
Уявіть: дитина приїхала, умовно кажучи, з Мелітополя, виїхала з-під обстрілів і все життя спілкувалася російською. А вже в перший день у школі їй кажуть: «Тут собачою мовою не розмовляють». І це шок для дитини. Якщо починати за це шеймити, то це тільки підсилить позицію захисту. Так ти нічого не зміниш. Мій досвід показує, що з жодним підлітком не виникає проблем, якщо продемонструвати йому відкриту підтримку,
— зазначає співзасновниця фонду.
Небезпека формального патріотизму
Сучасні діти часто не готові сприймати формалізований патріотизм у школах. Примусове виконання гімну та обовʼязкові вишиванки можуть викликати протест, особливо коли це нав’язується керівництвом без щирості та розуміння.
Підліткам, як правило, це не «заходить». Зрештою вони починають сприймати Україну лише в такій формі — без коріння й глибини. І це може стати серйозною проблемою в адаптації й інтеграції переселенців,
— застерігає Олена Розвадовська.
Натомість ефективним є створення відкритого середовища, яке щиро сприймає дітей. Коли дорослі стають носіями української культури через власну доброту та підтримку, діти природно це сприймають. Робота з підлітками має будуватися на тривалому контакті та створенні певного середовища, а не на примусі.
Громадянська активність як спадок поколінь
Попри всі виклики, українська молодь демонструє високий рівень громадянської свідомості. Яскравим прикладом стали акції 22 липня проти закону, що обмежив незалежність НАБУ й САП. На них вийшли переважно молоді люди, які у 2014 році ще були дітьми. Це результат того, що діти бачили активну позицію старших поколінь.
Громадянська активність не з'являється на порожньому місці — ми її наслідуємо. Виросли нові молоді люди, які виходять і демонструють свою позицію, тому що перейняли цю традицію й знають, що так можна,
— підсумовує Олена.
Що можна протиставити загрозам
Досвід роботи з дітьми в зонах конфлікту показує універсальність проблеми вербування. Олена Розвадовська згадує поїздку до США, де поліціянти розповідали про те, як «Аль-Каїда» вербувала дітей мігрантів через онлайн-спілкування. Навіть діти, які виросли в Америці та не бували на своїй історичній батьківщині, потрапляли в тенета терористів. Американські поліціянти протиставляли цьому інтеграційні програми — приходили пограти з дітьми в баскетбол, влаштовували дні спільноти.

Хоча український контекст інший, форми роботи вербувальників залишаються схожими. Найважливіше — не таргетувати дітей як носіїв проблеми, а створювати умови, за яких вони почуватимуться захищеними.

Повний матеріал інтерв'ю з Оленою Розвадовською доступний для передплатників NV.
Фото: Олександр Медведєв / NV
Фото: Олександр Медведєв / NV
Як росіяни вербують українських підлітків та як захистити дитину від вербування російськими спецслужбами — ми розповіли в наших статтях та відео на YouTube.

Якщо ви помітили, що дитина різко змінила поведінку, стала дратівливою чи надто замкненою, почала озвучувати радикальні думки або ідеї, які раніше не були їй властиві, виявляє ворожість до близьких чи віддаляється від родини — не ігноруйте ці сигнали. Це може бути ознакою небезпечного зовнішнього впливу.

За потреби зверніться за підтримкою. Наша безоплатна лінія психологічної допомоги для дітей і батьків, які зазнали впливу війни, працює щодня: 0 800 210 106.
Поділитись:
Facebook LinkedIn Twitter (X) Скопіювати
Останні новини
Малювали кавою, будували замки й говорили про емоції: березень у центрах «Голосів дітей»
Десятирічний Тимур із Сум вирощує декоративних раків. Одного з них він хоче подарувати осередку фонду «Голоси дітей», куди ходить на заняття. Навіщо йому психолог, хлопчик упевнено пояснює: «Щоб навчитися думати своєю головою». Його мама додає: «Такі люди, як ви, дуже важливі для прикордоння. Дякую, що навчили піклуватися про себе». Тимур — один із тих дітей, яких щомісяця підтримують команди «Голосів дітей» по всій країні. У березні 11 регіональних центрів фонду — від Львова до Харкова, від Трускавця до Миколаєва — працювали в активному ритмі: психологічні групи, творчі заняття, виїзди мобільних бригад у громади, екскурсії, кулінарні майстер-класи, сімейні кіноклуби.
Танцювальна лабораторія на Львівщині з Христиною-Марією Слободянюк: як зареєструватися
Фонд «Голоси дітей» разом із танцівницею, акторкою та режисеркою Христиною-Марією Слободянюк запрошує підлітків 14–17 років на творчу резиденцію із сучасного танцю. Учасники працюватимуть із тілом, рухом та емоціями — через танцювальні воркшопи та практики. Програма побудована так, щоб допомогти повернути контакт зі своїм тілом, подолати страх і сором, знайти власний спосіб рухатися й краще зрозуміти себе.
Підтримка дітей після окупації та депортації: ментори уже працюють у закладах загальної середньої освіти
Фахівці БФ «Голоси дітей» провели тематичне навчання для освітян із 10 пілотних закладів освіти Києва та області, а також Кіровоградщини. Їх навчили травмоорієнтованого підходу та розповіли, як підтримувати дітей, які пережили окупацію, депортацію чи вимушене переміщення. Відтак вони готові створювати в школах безпечний простір для своїх учнів.
Безоплатна психологічна допомога: 0 800 210 106