Пенсіонер Рік Ґрін із Бостона, Велика Британія, другий рік поспіль стрибає з парашутом, щоб зібрати гроші на благодійний фонд «Голоси дітей». Лише цього разу чоловік передасть 3000 фунтів стерлінгів.
Долучились також його родичі й друзі.
Усі були налаштовані стрибнути з парашутом. Ми всі думаємо, що хоробрість — це не відсутність страху, а готовність протистояти йому,
— зазначив Рік.
— зазначив Рік.
Якщо дехто з компанії стрибав раніше, то Вадим і Агнеса робили це вперше, тому дуже хвилювались. Але вони були не менш серйозно налаштовані взяти участь в ініціативі, адже мають зв’язки з Україною. У Вадима мама родом із Києва, а в Агнеси — колишній чоловік є українцем, і в них є 14-річний син.
Після приземлення Агнесі знадобився деякий час, щоб перестати тремтіти. Але вона пишається тим, що зіткнулася зі своїми страхами, і вся команда теж,
— згадує Рік.
— згадує Рік.
Син Агнеси також збирається стрибнути з парашутом, коли досягне 16-річчя.
«Мене засмучує втома людей від війни»
Щоб підтримати українських дітей в умовах війни, Рік Ґрін не лише стрибає з парашутом. Протягом усього року він проводив благодійні квізи й танцювальні вечори, а також розіграв за донат подаровану книжку цитат «Війна голосами дітей».
Мене засмучує те, що люди втомилися від війни, коли народ України не має вибору щодо свого становища. Це додає мені рішучості наполегливо працювати, щоб допомогти,
— пояснив Рік.
— пояснив Рік.
Чоловік переконаний, що ті, кому пощастило не зазнати війни, повинні повною мірою насолоджуватися життям, але водночас допомагати тим, хто має цей досвід.
Рік мріє, щоб війна закінчилась, а Україна стала абсолютно вільною. Після цього він хоче на власні очі побачити діяльність «Голосів дітей».
Я мрію, щоб хтось із моїх друзів із «Голосів дітей» міг приєднатися до нашої команди зі стрибків із парашутом і ми розділили цей досвід,
— підсумував Рік.
— підсумував Рік.
Поділитись: