Автор(ка):
Ольга Єрохіна
У співпраці з одним із найбільших британських медіа The Independent ми ділимося зворушливими історіями українських дітей, чиї життя зазнали непоправних змін внаслідок повномасштабної війни.
Наші діти опинилися у вирі війни, як-от Ліза, якій нині 15. Її спогади про безтурботне дитинство обриваються гулом ворожих військових літаків у її рідному місті. Дівчина була змушена тижнями переховуватися в підземних укриттях без елементарних зручностей.
Наші діти опинилися у вирі війни, як-от Ліза, якій нині 15. Її спогади про безтурботне дитинство обриваються гулом ворожих військових літаків у її рідному місті. Дівчина була змушена тижнями переховуватися в підземних укриттях без елементарних зручностей.
У мене було щасливе дитинство, і воно більше не повернеться,
І болить дівчинці не лише втрата дому, а й її безтурботного підліткового віку. Лізина історія — це яскраве нагадування про глибокі рани, які війна завдає юним українцям.
Страшний досвід війни прожив і дванадцятирічний Сашко. Зростаючи в місті, яке зазнавало постійних обстрілів та руйнації, хлопець на власні очі бачив, як нищиться його звичний світ. Разом із батьком облаштовував підвал, сподіваючись перечекати лихоліття й зустріти мирний світанок у рідній домівці. Але їхня квартира зазнала ворожого удару, змусивши родину шукати притулку в чужому місті.
Проте навіть серед болючих втрат він навчився знаходити розраду в простих речах, наприклад, гра Minecraft, що на деякий час відволікає його від суворої реальності. Його історія про незламність, яка доводить, що навіть серед руйнувань дух мріяти та сподіватися залишається живим.
Проте навіть серед болючих втрат він навчився знаходити розраду в простих речах, наприклад, гра Minecraft, що на деякий час відволікає його від суворої реальності. Його історія про незламність, яка доводить, що навіть серед руйнувань дух мріяти та сподіватися залишається живим.
Вплив тривалих військових дій на українських дітей виходить за межі виключно фізичної шкоди. Лише офіційні звіти відповідних органів свідчать про сотні поранених, але ще більше дітей, вони обчислюються навіть не десятками тисяч, стикаються з довготривалими психологічними та соціальними проблемами. Перерване навчання, соціальна ізоляція, втрата друзів, адаптація на новому місці, відсутність безпеки та постійна невизначеність лишають глибокий слід у поколінні, яке мало б розвивати свій потенціал, будувати майбутнє, а не проживати такий не дитячий досвід.
Експерти застерігають: можливо, припинення вогню й покладе край активним бойовим діям, проте емоційні та ментальні рани залишатимуться на довгі роки. Зокрема високим буде ризик виникнення таких станів, як посттравматичний стресовий розлад, якщо не почати діяти негайно. Раннє втручання через спеціалізовану психологічну підтримку, освіту з урахуванням травматичного досвіду та програми, орієнтовані на громаду, є надзвичайно важливим для того, щоб допомогти цим дітям набути стійкості та мати візію світлого майбутнього.
Експерти застерігають: можливо, припинення вогню й покладе край активним бойовим діям, проте емоційні та ментальні рани залишатимуться на довгі роки. Зокрема високим буде ризик виникнення таких станів, як посттравматичний стресовий розлад, якщо не почати діяти негайно. Раннє втручання через спеціалізовану психологічну підтримку, освіту з урахуванням травматичного досвіду та програми, орієнтовані на громаду, є надзвичайно важливим для того, щоб допомогти цим дітям набути стійкості та мати візію світлого майбутнього.
У «Голосах дітей» ми віддані нашій місії надати необхідну підтримку дітям та підліткам, які пережили війну, щоб вони могли зцілити свої рани. Завдяки нашим всебічним програмам, що включають психологічну допомогу, консультації, освітні ініціативи та заходи для громад, ми прагнемо створити безпечний простір, де діти знову зможуть віднайти надію, відбудувати свої мрії та повернути відчуття нормальності у своєму поруйнованому війною житті.
Поділитись: