«Можливо, я більше ніколи не повернуся додому»: як війна змусила 11-річну Лізу шукати новий дім

Автор(ка):

Юлія Діденко

Одинадцятирічна Ліза з Луганщини сьогодні живе в Німеччині — за тисячі кілометрів від рідного дому. Її історія потрапила на шпальти британського видання Daily Express, яке розповіло про долю дитини, що втратила все через російську агресію.

Лізі було лише вісім, коли у 2022 році її рідний Сіверськодонецьк зазнав масованих обстрілів, а згодом російські війська повністю знищили будинок її бабусі. Разом із домом згоріла й віолончель дівчинки — улюблений інструмент, з яким Ліза мріяла пов’язати своє майбутнє.

Мама Олена разом із донькою спочатку переїхала до Бердянська на Запоріжжі — за 350-400 кілометрів від рідного дому. У перший день повномасштабного вторгнення старший брат Лізи, який служить у лавах ЗСУ, допоміг родині дістатися західної частини України, а згодом вони тимчасово оселилися в Києві. Проте навіть столиця не стала їхнім остаточним прихистком.

Постійні повітряні тривоги, нічні вибухи та психологічне навантаження змусили Олену в жовтні 2024 року вивезти доньку та матір до Німеччини. Це рішення далося нелегко, але безпека дитини стала пріоритетом. У новій країні Лізі було складно адаптуватися. Дівчинка сумувала за друзями, домом і тим життям, яке мала в Україні.

Я залишила всіх друзів і все, що любила. Навіть у свій день народження я не могла радіти — я більше не вдома,

— розповіла Ліза журналістам Daily Express.

Олена намагалася повернути доньці інтерес до музики, але Ліза категорично відмовлялася — їй було боляче згадувати стару віолончель, яка згоріла. Однак завдяки підтримці вчителів їй поступово вдалося подолати цей бар'єр. Зараз дівчина знову бере до рук віолончель, і це їй навіть починає подобатися.

Досвід Лізи відображає долю мільйонів українців, які змушені адаптуватися до нового життя далеко від Батьківщини. Таким дітям, як і тим, хто залишився в Україні, наш фонд надає комплексну підтримку. Ми робимо все можливе, щоб вони могли знову почуватися в безпеці й знали: вони не наодинці з війною.

Якщо ви поділяєте нашу місію, підтримайте фонд своїм внеском.

Останні новини

17.04.2026

Малювали кавою, будували замки й говорили про емоції: березень у центрах «Голосів дітей»

Десятирічний Тимур із Сум вирощує декоративних раків. Одного з них він хоче подарувати осередку фонду «Голоси дітей», куди ходить на заняття. Навіщо йому психолог, хлопчик упевнено пояснює: «Щоб навчитися думати своєю головою». Його мама додає: «Такі люди, як ви, дуже важливі для прикордоння. Дякую, що навчили піклуватися про себе». Тимур — один із тих дітей, яких щомісяця підтримують команди «Голосів дітей» по всій країні. У березні 11 регіональних центрів фонду — від Львова до Харкова, від Трускавця до Миколаєва — працювали в активному ритмі: психологічні групи, творчі заняття, виїзди мобільних бригад у громади, екскурсії, кулінарні майстер-класи, сімейні кіноклуби.

20.04.2026

Танцювальна лабораторія на Львівщині з Христиною-Марією Слободянюк: як зареєструватися

Фонд «Голоси дітей» разом із танцівницею, акторкою та режисеркою Христиною-Марією Слободянюк запрошує підлітків 14–17 років на творчу резиденцію із сучасного танцю. Учасники працюватимуть із тілом, рухом та емоціями — через танцювальні воркшопи та практики. Програма побудована так, щоб допомогти повернути контакт зі своїм тілом, подолати страх і сором, знайти власний спосіб рухатися й краще зрозуміти себе.

14.04.2026

Підтримка дітей після окупації та депортації: ментори уже працюють у закладах загальної середньої освіти

Фахівці БФ «Голоси дітей» провели тематичне навчання для освітян із 10 пілотних закладів освіти Києва та області, а також Кіровоградщини. Їх навчили травмоорієнтованого підходу та розповіли, як підтримувати дітей, які пережили окупацію, депортацію чи вимушене переміщення. Відтак вони готові створювати в школах безпечний простір для своїх учнів.