Автор(ка):
Адмін
У Сеймі Литви 29 квітня відбулись парламентські слухання щодо воєнних злочинів російської армії в Україні. Перед парламентарями виступила українська делегація, у складі якої були голова правління ГМ «ОПОРА» Ольга Айвазовська з колегами, головна комунікаційниця БФ «Голоси дітей» Ольга Тимченко й повернута з російської депортації 17-річна Валерія.
Росіяни вкрали в мене півтора року дитинства. Мені довелося дуже рано подорослішати. Замість «освобождения» росія подарувала мені хронічний стресовий розлад,
— констатувала дівчина.
— констатувала дівчина.
Захід відбувся за підтримки віцеспікерки Верховної Ради України Олени Кондратюк і спікерки литовського Сейму Вікторії Чміліте-Нільсен. До організаторів також належать Міжнародний центр української перемоги та Ukreate Hub.
Литовці й українці мають спільний досвід
Зустріч відкрила спікерка литовського Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен. Вона зазначила, що на третьому році повномасштабної війни в Україні новини вже не шокують так, як на початку, хоча події не менш болючі.
Ми знаємо, що депортація означає для суспільства, країни, окремих родин. Ми не потребуємо пояснень. Проте під час моїх зустрічей із колегами з дальших країн, які не мають такого історичного досвіду, який маємо ми, дуже важко донести думку, щоб вони повірили, що щось таке може відбуватися взагалі, а особливо у XXI столітті,
— сказала голова литовського парламенту.
— сказала голова литовського парламенту.
Вікторія Чміліте-Нільсен наголосила, що потрібно більше говорити про депортованих у росію українських дітей, і пообіцяла робити все можливе, щоб повертати їх якомога швидше.
Віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк виступила в онлайн-форматі. Вона нагадала, що досвіду депортації зазнали 130 тисяч литовців, тож вони як ніхто можуть зрозуміти, через що тепер проходять українці.
Депортації були злочинним стилем Радянського Союзу, які поламали долі багатьох народів. Росія добре засвоїла цей метод,
— додала віцеспікерка українського парламенту.
— додала віцеспікерка українського парламенту.
За час повномасштабної війни країна-агресорка депортувала 3–5 мільйонів українців. Особливу групу серед них становлять діти — лише за офіційними даними, таких 19,5 тисячі. Повернути вдалося лише 388 дітей.
Про досвід російської депортації з перших вуст
У литовському Сеймі виступила також 17-річна Валерія, яку вдалося повернути з депортації. Дівчина-сирота родом з Нової Каховки на Херсонщині, яку росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Коли через рік до міста наблизились українські війська, окупанти оголосили «евакуацію» і Валерію разом з іншими дітьми вивезли в окупований Крим буцімто на два тижні.
У депортації українських дітей змушували співати російський гімн і вчити псевдоісторію, намагаючись стерти їхню ідентичність. Крім того, окупанти агітували дітей переїжджати в росію, отримувати її паспорти і вступати в тамтешні виші.
Нас повністю асоціювали як дітей російської федерації. Вони просто стерли той факт, що ми українці,
— поділилась Валерія.
— поділилась Валерія.
Зрештою дівчина пробула в депортації два місяці, а потім її змогла забрати бабуся. Згодом Валерія сама приїхала на підконтрольну Україні територію. Тепер вона живе в Києві й дистанційно навчається в медичному коледжі. Але робота з травматичним досвідом триває: дівчина займається із психологинею БФ «Голоси дітей».
Як Литва може допомогти Україні
Наслідки війни можуть тривати десятиліттями, тож потрібно збільшувати кількість фахівців в Україні — психологів, психіатрів і соціальних працівників. Оскільки держава в стані війни на це неспроможна, запит лягає на плечі громадського сектору.
Помітну роль у психологічній допомозі сім’ям відіграє благодійний фонд «Голоси дітей». Головна комунікаційниця організації Ольга Тимченко зазначила, що команда вже п'ять років надає цілий спектр психологічних і психосоціальних послуг для посилення стійкості дітей і їхніх батьків.
Понад сотня наших психологів у 15 центрах по всій країні щодня допомагають дітям справлятися із жахом війни. Щомісяця в наших центрах ми допомагаємо 1 тисячі дітей. Щодня ми стикаємося з горем. Страшним горем, адже про нього говорять діти,
— пояснила Ольга Тимченко.
— пояснила Ольга Тимченко.
Експертка закликала литовських парламентарів підтримувати БФ «Голоси дітей» і подібні організації.
Підтримуйте прагнення до незалежності та свободи. Адже воно в нас спільне,
— наголосила Ольга Тимченко.
— наголосила Ольга Тимченко.
Голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська окреслила литовським парламентарям геноцидний вимір російської війни в Україні й наголосила на важливості документування воєнних злочинів для подальшого судового розслідування.
Вище політичне та військове керівництво російської федерації повинно бути покараним. І ми разом можемо докласти максимум зусиль до заснування спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії, сприяння розслідуванню справ в МКС, документування воєнних злочинів серед свідків і потерпілих, які проживають в Україні, а також інших іноземних юрисдикціях, просвіті партнерів не на емоційному, а фактологічному рівні з даними та доказами щодо страшних злочинів росіян,
— переконана Ольга Айвазовська.
— переконана Ольга Айвазовська.
Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вдається до грубих порушень прав дітей під час збройних конфліктів, визначених у Резолюції 1261 Ради Безпеки ООН:
- вбивства та каліцтва;
- вербування дітей і їх використання в збройному конфлікті з порушенням міжнародного права;
- зґвалтування та інші форми сексуального насильства;
- викрадення та примусове переміщення;
- напади на школи та лікарні;
- відмова в доступі до гуманітарної допомоги.
Крім того, росія намагається знищити українську політичну націю шляхом знелюднення через масовані атаки на енергетику, системного стирання української ідентичності й мілітаризації освітнього процесу на окупованих територіях.
Це все призведе до незворотних наслідків для цілих поколінь, тому кінець цієї агресивної загарбницької історії потрібно влаштувати якомога швидше,
— підсумувала Ольга Айвазовська.
— підсумувала Ольга Айвазовська.
У межах заходу також показали короткометражний фільм «Що ми втратили», який створили підопічні підлітки фонду «Голоси дітей».
Поділитись: