«У людей, яким ми надавали психологічну підтримку, була сплутана мова. Усі вони обговорювали те, що їх врятувало. Ми проводили з людьми, біля місць влучань, психоедукаційну роботу», — розповідає тім-лідерка психологів чернігівського осередку Марина Фатєєва про виїзд команди на місце ракетного удару по центру Чернігова у серпні.
Такі виїзди важливі, вважають наші фахівці. У подібних ситуаціях, люди розгублені, часто самотні, вони не знають, що робити, не розуміють, що відбувається навколо та потребують психологічної підтримки. Зазвичай наші команди не працюють в епіцентрі подій, а надають допомогу людям з прилеглих територій, які теж перебувають в стані шоку, та уваги їм приділяють значно менше.
Під час такої кризової консультації, психологи говорять з людьми про те, що відбувається, пояснюють їм, що будь-яка реакція є нормальною.
«Ми не питали у людей, чи потрібна їм психологічна допомога. Ми розпитували, як вони почуваються. І вже під час розмови люди виходили зі стану заціпеніння», — розповідає координаторка криворізького осередку Наталія Щетініна про роботу під час одного з кризових виїздів.
Наші фахівці, які працюють поблизу місць влучання, розповідають, що доволі часто неподалік епіцентру подій зустрічають підлітків. Вони перебувають у мінливому емоційному стані, не знають, як цьому зарадити, як підтримати себе та інших.
«Підлітки були дуже налякані, збуджені, перебували в стані шоку, бо тільки вчора ввечері там ходили, а сьогодні таке сталося. Нестабільність їхнього емоційного стану була дуже помітна, тому ми навчили їх вправ для самозаспокоєння (стабілізація за допомогою дихання, тілесні вправи, напруження та розслаблення м'язів), допомогли знайти ресурси, щоб подолати емоційне напруження», — розповідає психологиня харківського осередку Марина Дудник.
Розуміючи, що в стані шоку люди не завжди можуть оперативно опрацьовувати інформацію, наші фахівці залишають їм контакти осередку та онлайн-лінії. Через деякий час люди і справді звертаються. Зазвичай психологи отримують багато звернень від батьків, пов’язаних з появою страху сирени у дитини, підвищеною тривожністю.
Також за психологічною допомогою звертаються і самі батьки. Наші фахівці завжди наголошують, що робота має проходити комплексно — разом з усією сім’єю.
Психологи радять під час кризових ситуацій стати «великими вухами» для тих, хто цього потребує. Якщо ви поряд з людиною, якій потрібна підтримка — спробуйте вислухати її. Під час спілкування варто дивитися на співрозмовника та не відволікатися на інші речі, звуки. Необхідно присвятити час людині, з якою ви розмовляєте.
Якщо дитина боїться звуку повітряної тривоги — спробуйте переформувати її думку. Не говорити, що летять ракети, а сказати, що це звук, який свідчить про те, що наша ППО готова захищати нас. Тож ми маємо подбати про себе і піти в безпечне місце.
Щодо спілкування батьків з дітьми, то насамперед батькам необхідно стабілізуватися, щоб спокійно пояснити дитині, що сталося. Якщо дитина відчуває, що мама емоційно нестабільна, що вона боїться, цей страх передається і дитині. Ви можете розповісти, що справді сталося влучання російської ракети у місті, але відповідні служби роблять все можливе, щоб допомогти людям. Пам’ятайте про правило, що стабільний дорослий — стабільна дитина.
Батьки разом з дитиною можуть заздалегідь підготувати рюкзак із водою, улюбленою іграшкою, жуйкою, розфарбовкою. Це не забере повністю страх у дитини, але може зменшити її хвилювання. Оскільки дитина матиме готовий план дій на випадок, якщо розпочнеться повітряна тривога.
БФ «Голоси дітей» надає безоплатну психологічну допомогу в різних містах України. Знайти осередок у найближчому до вас місті — можна тут.
Поділитись: