Попри щоденні обстріли, у Сумах далі живуть тисячі дітей. Вони навчаються онлайн, часто не можуть проводити час у колі однолітків і не мають безпечного простору ділитися переживаннями.
Саме тому в листопаді 2024 року благодійний фонд «Голоси дітей» запустив новий регіональний центр у форматі мобільної бригади, де діти і їхні батьки можуть отримати психологічну допомогу.
Місцева команда невелика — координаторка Надія та психологині Євгенія та Софія. За час своєї роботи вони допомогли вже понад 100 дітям.
Психологиня Софія Стеценко працює в осередку від його відкриття. Каже: попри все, любить свою професію та прагне допомагати іншим.
Місцева команда невелика — координаторка Надія та психологині Євгенія та Софія. За час своєї роботи вони допомогли вже понад 100 дітям.
Психологиня Софія Стеценко працює в осередку від його відкриття. Каже: попри все, любить свою професію та прагне допомагати іншим.
Уже в 10 класі я знала, куди вступатиму, чим розчарувала вчительку української мови. Але я рада своєму вибору. Навчалася в нашому сумському університеті. Відтоді маю 12 років практики,
Для Софії Суми рідні. Тут вона народилася, зростала, навчалась і набувала досвіду. Після початку повномасштабного вторгнення ненадовго залишила місто, але вирішила повернутися додому, попри все.
«Коли ти живеш поруч із війною, у прифронтовому місті, ти її відчуваєш. Можливо, цього не видно на гаслах на кожному кутку міста, але дух любові до своєї країни й дух єдності в нас є. Тут більше тих людей, хто допоможе, і тих, хто підтримає, ніж тих, хто буде проти».
Психологиня пояснює, що в кожного сум’янина свої причини залишатися. Як і свої методи підтримувати ментальне здоров’я, перебуваючи під регулярними обстрілами.
«Коли ти живеш поруч із війною, у прифронтовому місті, ти її відчуваєш. Можливо, цього не видно на гаслах на кожному кутку міста, але дух любові до своєї країни й дух єдності в нас є. Тут більше тих людей, хто допоможе, і тих, хто підтримає, ніж тих, хто буде проти».
Психологиня пояснює, що в кожного сум’янина свої причини залишатися. Як і свої методи підтримувати ментальне здоров’я, перебуваючи під регулярними обстрілами.
У мене є свої ритуали, які мені теж допомагають і приносять щастя, радість, — маленькі дрібнички. Ті речі, які можу робити усвідомлено. Моя улюблена кава, улюблена їжа. Тобто прості речі, яких ми часто не помічаємо, але вони підтримують. Також ходжу до психолога. І ще забула кота. Кіт теж допомагає,
Про фонд «Голоси дітей» Софія дізналася торік, коли шукала організації, які допомагали б дітям і дорослим справлятися зі стресом. Пояснює, що сама на той час відчувала таку потребу, і розуміла, що так може бути й в інших місцевих мешканців. Хотіла бути корисною: «Мені було образливо, що в нас, у Сумах, такого немає. А потім я зустрілася з професіоналкою своєї справи, яка працювала у фонді, — і для мене зійшлися всі зорі».
Сумський осередок є простором безпеки й дозвілля для місцевих дітей. Кожен приходить сюди зі своїм досвідом і запитом. Для когось першочергове живе спілкування, для іншого — впоратися з тривогою та знайти підтримку.
«Кожен досвід унікальний. Наше завдання — знайти інструменти, які найкраще допоможуть дітям стати самозарадними. Комусь допомагають техніки дихання, комусь простукування, комусь заземлення. В осередку діти знаходять друзів, учаться комунікувати, соціалізуються. Якось у нас був відгук від батьків: “Що ви їм робите, що вони виходять такі щасливі?”. А вони реально виходять щасливі. Це найбільша дяка, яка може бути».
Сумський осередок є простором безпеки й дозвілля для місцевих дітей. Кожен приходить сюди зі своїм досвідом і запитом. Для когось першочергове живе спілкування, для іншого — впоратися з тривогою та знайти підтримку.
«Кожен досвід унікальний. Наше завдання — знайти інструменти, які найкраще допоможуть дітям стати самозарадними. Комусь допомагають техніки дихання, комусь простукування, комусь заземлення. В осередку діти знаходять друзів, учаться комунікувати, соціалізуються. Якось у нас був відгук від батьків: “Що ви їм робите, що вони виходять такі щасливі?”. А вони реально виходять щасливі. Це найбільша дяка, яка може бути».
Софія пояснює, що така робота часто комплексна. Тобто психологи фонду працюють не лише з дітьми, а й з батьками. Адже якщо дитина отримає допомогу в осередку, однак її не підтримають у родині, на позитивні зміни очікувати марно.
«Ставлення людей до психології сильно змінилося, і я цьому рада. Більше людей усвідомлюють, що треба турбуватися про своє ментальне здоров’я та про свій психологічний простір так само, як і про фізичний».
Війна накладає свій відбиток. Хтось звертається до фонду з втратою, хтось із тривожністю, хтось зі страхами. Під кожен запит кваліфіковані спеціалісти осередку знаходять персоналізований інструментарій: «Ми мріємо про збільшення команди й розвиток. Щоб осередок був живим і потрібним. Хочу бачити своє місто успішним, спокійним і комфортним для людей».
«Ставлення людей до психології сильно змінилося, і я цьому рада. Більше людей усвідомлюють, що треба турбуватися про своє ментальне здоров’я та про свій психологічний простір так само, як і про фізичний».
Війна накладає свій відбиток. Хтось звертається до фонду з втратою, хтось із тривожністю, хтось зі страхами. Під кожен запит кваліфіковані спеціалісти осередку знаходять персоналізований інструментарій: «Ми мріємо про збільшення команди й розвиток. Щоб осередок був живим і потрібним. Хочу бачити своє місто успішним, спокійним і комфортним для людей».
Контакти команди та анонси подій у Сумах — у групі Viber.
Поділитись: