Місцева команда невелика — координаторка Надія та психологині Євгенія та Софія. За час своєї роботи вони допомогли вже понад 100 дітям.
Психологиня Софія Стеценко працює в осередку від його відкриття. Каже: попри все, любить свою професію та прагне допомагати іншим.
«Коли ти живеш поруч із війною, у прифронтовому місті, ти її відчуваєш. Можливо, цього не видно на гаслах на кожному кутку міста, але дух любові до своєї країни й дух єдності в нас є. Тут більше тих людей, хто допоможе, і тих, хто підтримає, ніж тих, хто буде проти».
Психологиня пояснює, що в кожного сум’янина свої причини залишатися. Як і свої методи підтримувати ментальне здоров’я, перебуваючи під регулярними обстрілами.
Сумський осередок є простором безпеки й дозвілля для місцевих дітей. Кожен приходить сюди зі своїм досвідом і запитом. Для когось першочергове живе спілкування, для іншого — впоратися з тривогою та знайти підтримку.
«Кожен досвід унікальний. Наше завдання — знайти інструменти, які найкраще допоможуть дітям стати самозарадними. Комусь допомагають техніки дихання, комусь простукування, комусь заземлення. В осередку діти знаходять друзів, учаться комунікувати, соціалізуються. Якось у нас був відгук від батьків: “Що ви їм робите, що вони виходять такі щасливі?”. А вони реально виходять щасливі. Це найбільша дяка, яка може бути».
«Ставлення людей до психології сильно змінилося, і я цьому рада. Більше людей усвідомлюють, що треба турбуватися про своє ментальне здоров’я та про свій психологічний простір так само, як і про фізичний».
Війна накладає свій відбиток. Хтось звертається до фонду з втратою, хтось із тривожністю, хтось зі страхами. Під кожен запит кваліфіковані спеціалісти осередку знаходять персоналізований інструментарій: «Ми мріємо про збільшення команди й розвиток. Щоб осередок був живим і потрібним. Хочу бачити своє місто успішним, спокійним і комфортним для людей».