Автор(ка):
Команда фонду
У Південній Африці відбулась конференція «Звільнімо дітей» (Free the Children Conference), організована Democracy Works Foundation. Українська делегація закликала допомогти в поверненні дітей, яких депортувала росія.
У заході взяли участь представники фонду «Голоси дітей» — співзасновник Азад Сафаров і психологиня Оксана Писарєва. Вони розповіли про роботу організації та поділилися досвідом у реабілітації повернених із російської депортації дітей.
Діти приходили до нас із найжахливішими історіями з того часу, коли були в росії як жертви викрадення,
— розповів Азад Сафаров.
— розповів Азад Сафаров.
У складі української делегації також була юристка «Регіонального центру прав людини» Ксенія Корнієнко, директор Українського інституту Володимир Шейко та третій президент Віктор Ющенко.
Наші діти — це найдорожче, що в нас є. Росія краде саме майбутнє України. Їй байдуже до прав дітей і сімей. Вона хоче знищити саму нашу ідентичність — це не менш ніж геноцид,
— заявив колишній президент України.
— заявив колишній президент України.
Депортовані українські діти: огляд ситуації
За задокументованими даними, росія викрала понад 19 тисяч українських дітей, але реальне число може сягнути 700 тисяч. Крім того, країна-агресорка намагається стерти їхню ідентичність: змінює імена, забороняє говорити рідною мовою, змушує брати участь у «військово-патріотичних» заходах.
Усе це має мету, щоб діти забули, хто вони. Росія хоче знищити Україну та українців,
— переконаний Азад Сафаров.
— переконаний Азад Сафаров.
Оксана Писарєва, як психологиня, чує історії депортованих дітей у своєму кабінеті. Ці історії сповнені болю, але найбільше лякає те, що діти намагаються вдавати сильних дорослих, розповідаючи про пережите.
Крім безпосередніх наслідків депортації, як-от розлука з рідними й зазнання насильства, українські діти стикаються із психологічними проблемами:
- втрата базової безпеки та підвищена тривожність;
- панічні атаки, відчуття самотності, неадаптованість, депресія, суїцидальні думки та наміри;
- травма втрати та складне горе;
- розлади сну та харчування;
- втрата ідентичності й базової довіри, дезорієнтація, відчуття зради.
Фонд «Голоси дітей» допомагає повернутим дітям подолати саме психологічні наслідки депортації. Цим досвідом команда поділилась із південноафриканськими колегами.
Як повернути українських дітей із депортації
Наразі Україні вдалося повернути лише 388 депортованих дітей. Для цього досі немає чіткого юридичного механізму, а наявні схеми повернення мають недоліки.
Африканські країни, зокрема ПАР, можуть допомогти в поверненні депортованих українських дітей, адже мають схожий досвід. На континенті відбулось багато конфліктів, першими жертвами яких ставали діти.
Цей жахливий досвід дозволив напрацювати певні механізми ідентифікації, повернення та реінтеграції дітей. Цей досвід можна використовувати також і для повернення українських дітей,
— зазначила Дзвінка Качур, почесна президентка Української асоціації в ПАР.
— зазначила Дзвінка Качур, почесна президентка Української асоціації в ПАР.
Юристка «Регіонального центру прав людини» Ксенія Корнієнко презентувала механізм повернення депортованих українських дітей і рекомендації Південній Африці:
- на рівні парламенту ухвалити резолюцію із закликом до росії повернути депортованих українських дітей;
- ухвалити резолюцію щодо українських дітей на рівні Африканського союзу;
- ухвалити спільну резолюцію щодо дітей у збройних конфліктах на рівні Африканського комітету з прав дитини та Комітету ООН з прав дитини;
- приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей;
- взяти на себе роль третьої сторони в рамках єдиного юридичного механізму;
- підтримати механізми відповідальності за міжнародні злочини проти дітей, зокрема заарештувати путіна в разі приїзду на територію ПАР в межах зобовʼязань за Римським статутом.
Якщо ми нічого не зробимо, як африканці, ми будемо глобальною безкарністю. Це означатиме, що будь-яка інша країна може вдертися в африканську країну,
— сказав Вільям Гумеде, директор Democracy Works Foundation.
— сказав Вільям Гумеде, директор Democracy Works Foundation.
Як реабілітувати повернутих дітей
Інтеграція та психологічна реабілітація триватимуть роками. Повернути дітей із депортації фізично надзвичайно складно, але психологічно ще важче,
— наголосила Оксана Писарєва.
— наголосила Оксана Писарєва.
Фонд «Голоси дітей» дотримується дитинорієнтованого підходу й виділяє три кроки:
- стабілізація та напрацювання базової підтримки (сім’я, основні потреби, доступ до освіти);
- глибока робота над травмою із психологом, щоб повернути відчуття безпеки, усвідомити ідентичність, особисті кордони, свободу та право вибору й накопичити ресурс для побудови нових соціальних взаємин;
- дистанційна та широка фаза відновлення, спрямована на підтримку дитини у створенні нового позитивного досвіду в різних сферах життя.
Крім того, фонд працює над створенням реабілітаційного центру, у якому зможуть психологічно відновитися, зокрема, повернуті з депортації діти.
Південноафриканські неурядові організації зацікавились українським досвідом із психологічної і психосоціальної допомоги, а також готові поділитися власним. Під час двосторонніх зустрічей вдалося домовитись про співпрацю.
Поділитись: