Автор(ка):
Адмін
З першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, запрацював трускавецько-східницький осередок благодійного фонду «Голоси дітей». З нагоди другої річниці його створення пропонуємо згадати, як усе починалось.
Початок осередку, я вважаю, був 23 лютого. Ми з Оленою Розвадовською сиділи в кафе в Трускавці,
— поділилась психологиня Антоніна Сорочинська.
— поділилась психологиня Антоніна Сорочинська.
Вона — одна з тих, хто долучився до створення трускавецько-східницького осередку.
Від розмови в кафе до підтримки перших переселенців
Антоніна й Олена обговорювали подальшу роботу з надання кризової допомоги людям, які приїжджатимуть у тимчасові місця проживання зі Сходу. Тоді здавалось, що є багато часу для планування, але вже наступного дня почалась повномасштабна війна й довелось перейти до дій.
На Львівщину з’їжджались з усієї території України, найбільше — з Ірпеня й Бучі Київської області, Чернігівщини, Харківщини. У перші кілька тижнів люди приїздили для тимчасового прихистку й далі вирушали за кордон.
Команду вдалося сформувати в перші два тижні, вона налічувала двох психологів і п’ятьох волонтерів. Якщо локація в Східниці — Центр сімейного дозвілля «Мавка лісова» — запрацювала з першого дня повномасштабної війни, то в Трускавці, у готелі «Оранта» — у червні 2022 року.
Передусім людям надавали індивідуальну допомогу, а також працювали в школах.
Осередку два роки: результати роботи
Від початку створення трускавецько-східницький осередок «Голосів дітей» допоміг більш ніж 1400 дітям і 450 дорослим.
Для них провели:
- 1300+ індивідуальних психологічних консультацій;
- 450+ групових психологічних занять;
- 900+ занять із психосоціальної підтримки.
Одними з перших клієнтів стали двоє хлопчиків із Дніпра. Вони разом зі своїм татом переїхали до Трускавця, де почали відвідувати осередок «Голосів дітей».
Тут спокійно і дуже багато можливостей для розвитку дітей. Тому поки залишаємось, але там — батьківщина, колись туди повернемось,
— сказав Роман, тато хлопчиків.
— сказав Роман, тато хлопчиків.
Серед тих, кому вдалося допомоги, були також бабуся Тетяна (ім’я змінене — ред.) та її двоє онуків із Краматорська. Мама хлопчика й дівчинки відмовилась від них, а тато — пішов на фронт.
Зрештою через три місяці бабуся повернулася з дітьми назад у Краматорськ, але вона досі пише з великою вдячністю фонду за первинну психологічну підтримку.
Команда трускавецько-східницького осередку працює далі, допомагаючи дітям і їхнім батькам долати наслідки війни. Щоб стежити за її діяльністю, підписуйтесь на телеграм-канал.
Поділитись: