Автор(ка):
Команда фонду
У травні 2025 року Вікторія з Миколаєва дочекалася чоловіка Дмитра, військовослужбовця 36-ї окремої бригади морської піхоти, який провів у російському полоні понад три роки. Увесь цей час вона залишалася з двома доньками в місті під обстрілами — у стані глибокого виснаження, але з рішучістю боротися за його повернення.
Програма психологічної реабілітації КЕМП+ фонду «Голоси дітей», учасницею якої Вікторія стала у 2023 році, допомогла їй відчути себе в безпеці, розділити досвід з іншими жінками та знову повірити в себе під час найважчого періоду очікування. Відео зворушливого моменту, коли вона дізналася про обмін чоловіка, швидко поширилося соцмережами та ЗМІ.
Програма психологічної реабілітації КЕМП+ фонду «Голоси дітей», учасницею якої Вікторія стала у 2023 році, допомогла їй відчути себе в безпеці, розділити досвід з іншими жінками та знову повірити в себе під час найважчого періоду очікування. Відео зворушливого моменту, коли вона дізналася про обмін чоловіка, швидко поширилося соцмережами та ЗМІ.
Шлях через виснаження до відновлення
Вікторія провела три роки в постійній боротьбі. Її чоловік потрапив у російський полон під час боїв за Маріуполь — це був його другий полон за час війни. Вона брала участь у кожній акції, мітингу, поїздці, де можна було привернути увагу до теми військовополонених.
Водночас виховувала двох дочок — Уляну та Дану — у місті під обстрілами. Фізичне та психологічне виснаження призвело до втрати ваги, погіршення здоров'я, а стосунки з дітьми стали напруженими й віддаленими.
Був період, коли не могла ні їсти, ні пити, ні спати. Думала: от сиджу їм, а він не їсть; сплю, а він не спить,
У 2023 році вона стала учасницею КЕМП+ — програми психологічної реабілітації фонду «Голоси дітей» для сімей із важким досвідом війни. Протягом трьох тижнів мами з дітьми жили в готелі в Трускавці, де мали групові й індивідуальні заняття з психологами, практики для саморегуляції, лекції, творчі заняття.
Безпека, яку не відчувала ніколи
Саме під час кемпу вперше за довгий час Вікторія змогла відчути себе в безпеці, розділити свій досвід з іншими жінками та знову повірити в себе. Програма допомогла не лише їй, а й дітям.
Молодша Уляна, яка раніше стискала кулачки й відверталася, коли бачила на вулиці чоловіка з донькою на плечах, навчилася говорити про біль. Після кемпу вона почала збирати малюнки не для мами, а для тата. Старша Дана, з якою стосунки були напружені, знову стала близькою з мамою. Вони можуть обійнятися, сісти й поплакати.
Фотографії з Трускавця, зроблені під час кемпу, лежать у їхній комірці в Миколаєві — там, де сім'я ховається від обстрілів. Вони дивляться на них, коли стає страшно.
Фотографії з Трускавця, зроблені під час кемпу, лежать у їхній комірці в Миколаєві — там, де сім'я ховається від обстрілів. Вони дивляться на них, коли стає страшно.
Я згадую кемп із особливою вдячністю, любовʼю й довірою. Кожному спеціалісту, який з нами працював — це люди з великої літери, люди з великим серцем! Я з дітьми приїхала повністю розбита, загублена й у неймовірно психологічно тяжкому стані, на купі пігулок. Що відбувалося далі — без усякого перебільшення неймовірне відчуття безпеки, підтримки й любові! Такий моральний захист я не відчувала ніколи. Скажу більше: завдяки кемпу я знайшла неймовірних людей, з якими спілкуюсь і зараз — жінок, котрі й надавали мені сил! Увесь час у кемпі зблизив мене з дітьми, допоміг розібратися в собі й дав сил на подальшу боротьбу,
Фото: Reporters
Сім'я знову разом
У травні 2025 року Вікторія нарешті дочекалася. Вона стояла з прапором підрозділу чоловіка на акції до Дня морської піхоти, коли їй показали фото звільнених із полону. Серед них — Дмитро. Її першою реакцією була невіра, а потім — панічна атака.
Я так налаштувала себе, що мого чоловіка не обміняють найближчим часом, тому що кожен обмін — це коли випадаєш із життя на кілька днів. Стояла з нашим прапором, коли підійшла дівчинка й показала фото. На цьому фото був мій чоловік! Я до останнього кричала, що це не він — був напад панічної атаки, яку я так довго лікувала. Я не могла собі дозволити повірити, що це він,
Коли вона отримала офіційне підтвердження про обмін чоловіка, емоційна реакція була надзвичайно сильною. Попереду чекав тиждень карантину — а після його завершення Дмитро дозволив їй приїхати. Вікторія першою прибула до шпиталю, намагаючись контролювати емоції, щоб не хвилювати чоловіка, але це виявилося складно. Спочатку вона приїхала сама, без доньок — родина турбувалася за психологічний стан усіх учасників зустрічі.
Це була моя найшвидша й найкраща поїздка! Я чергувала першою біля шпиталю. Коли він вийшов, намагалася не тремтіти й не хвилювати його, але не вийшло. Наступного разу ми приїхали всі разом — дві доньки, друзі. Це найкращі вихідні в нашому житті після другої розлуки: він живий, він поруч!
Зараз родина вчиться жити в нових умовах. Дмитро проходить реабілітацію, а Вікторія з доньками підтримують його в усьому.
Розлука наші почуття не змінила, але, на жаль, змінилися ми. Найбільше цінуємо нашу сім'ю й те, що ми нарешті разом,
Послання для жінок, які ще чекають
Ніколи не втрачайте віри, боріться до останнього. Моліться й вірте в себе. Не загубіть себе в цьому важкому періоді, ми так потрібні їм і нашим дітям. Я знаю, як ніхто, як це важко і як це болить. Тримайтеся, ви найкращі!
Найважливіше, що вона хоче передати жінкам, які переживають подібний досвід: психологічна допомога справді додає сил дійти до щасливого фіналу.
Я прошу наших жінок "в очікуванні" не нехтувати психологічною допомогою. Без неї я б не витримала, не витягнула б цей тягар болю, нерозуміння, самотності та великої відповідальності. Мене це врятувало, і я дуже сподіваюся, що моя історія комусь надасть сил боротися далі,
Фото: Reporters
Програму КЕМП+ ми створили для родин військовослужбовців — щоб підтримати мам і дітей, які переживають надзвичайно складний досвід війни: зокрема, це родини загиблих, зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. У 2023 році її затвердили на національному рівні як методичну рекомендацію для фахівців, що працюють із родинами в стані втрати, травми чи вимушеного переміщення.
Підтримайте програму КЕМП+. Разом ми можемо більше.
Авторки: Юлія Діденко, Марина Безродна
Підтримайте програму КЕМП+. Разом ми можемо більше.
Авторки: Юлія Діденко, Марина Безродна
Поділитись:
