Автор(ка):
Євгенія Малащук
У київському центрі благодійного фонду «Голоси дітей» — театральна прем’єра.
Діти, які з осені минулого року займаються на курсі «Театр для підлітків», представили виставу «Золоті лосини».
Діти, які з осені минулого року займаються на курсі «Театр для підлітків», представили виставу «Золоті лосини».
У нас займаються понад 10 підлітків. Тому знайти п’єсу для постанови, до якої могли б долучитися всі, було не так просто. Коли я прочитала «Золоті лосини» сучасної письменниці, драматургині Людмили Тимошенко, одразу зрозуміла: саме те, що потрібно! І героїв достатньо на всіх, і тема відгукується підліткам,
Це п’єса про дітей у літньому таборі, дружбу й перше кохання.
На прем’єру актори запросили рідних і близьких. Але хоча публіка в залі була налаштована максимально дружньо, підлітки все одно сильно хвилювались.
На прем’єру актори запросили рідних і близьких. Але хоча публіка в залі була налаштована максимально дружньо, підлітки все одно сильно хвилювались.
Я боялася забути слова. Але все одно це було приємне хвилювання,
Оксана додає, що вистава в офісному, несценічному приміщенні, стала викликом.
Щоб зробити простір більш театральним, довелося вигадувати нестандартні ходи. Один з найяскравіших персонажів вистави — вчителька Маріанна Федотівна — несподівано з’явилася перед глядачами, зістрибнувши з підвіконня.
Щоб зробити простір більш театральним, довелося вигадувати нестандартні ходи. Один з найяскравіших персонажів вистави — вчителька Маріанна Федотівна — несподівано з’явилася перед глядачами, зістрибнувши з підвіконня.
Ми планували, що під час свого монологу Маріанна Федотівна повільно підніматиме ролету, за якою вона ховалась Але на репетиції ролета почала падати, тому ми вирішили, що наша героїня просто зістрибне з підвіконня,
Фанатку різнокольорових лосин Маріанну Федотівну зіграв 14-річний Єгор із Краматорська. Хлопець має акторський досвід: у рідному місті грав у театрі з другого класу.
Коли родина Єгора переїхала в Київ, батьки дізналися про театральний курс фонду. І запропонували сину спробувати.
Коли родина Єгора переїхала в Київ, батьки дізналися про театральний курс фонду. І запропонували сину спробувати.
Мене так зустріли, коли я прийшов першого разу! Тут дуже комфортно. Усіх, з ким я сьогодні грав на сцені, залишу в серці,
Серед акторів є і підлітки, для яких «Золоті лосини» стали першим театральним досвідом.
Я сюди прийшла, тому що мрію про вступ у театральний. І батьки порадили спочатку походити в театральний гурток, спробувати й зрозуміти, чи мені сподобається. І тепер можу впевнено сказати: дуже подобається!
А от для 16-річного Дениса з Дніпропетровщини театральний курс — випадковий експеримент, який несподівано захопив.
Я навчаюся на зварювальника і ніякого досвіду виступу на сцені раніше не мав. Коли я тільки прийшов у гурток, думав, що буде нудно. Але з кожним заняттям ставало дедалі цікавіше. У «Золотих лосинах» я граю роль бешкетника й хулігана, якому в таборі вперше сподобалася дівчина. Роль далася не одразу, довелося попрацювати,
Щоб поставити виставу, команда репетирувала п’ять місяців.
На новорічних канікулах збиралися щодня. Прискіпливо обирали сценічні костюми. 14-річна Станіслава з Маріуполя з усмішкою розповідає, що найбільше одягу акторам позичила її мама.
Стася з 8 років займається акторською майстерністю, сцена давно є частиною її життя, тому мама звикла до творчого процесу.
На новорічних канікулах збиралися щодня. Прискіпливо обирали сценічні костюми. 14-річна Станіслава з Маріуполя з усмішкою розповідає, що найбільше одягу акторам позичила її мама.
Стася з 8 років займається акторською майстерністю, сцена давно є частиною її життя, тому мама звикла до творчого процесу.
А лосини для Маріанни Федотівни ми з Єгором шукали в секондхендах. Це було весело! Єгор — мій друг, я рада за нього, у цій виставі він так розкрився як актор! Цей театр залишиться в пам’яті як щось дуже тепле і яскраве. Я зустріла тут чудових людей,
За цей час актори так здружились, що тепер нерідко збираються разом і за межами київського центру. А керівниця театральних курсів стала для них авторитетом.
«Це все пані Оксана!» — вдячно вигукують підлітки на всі запитання про виставу. І з жартівливою урочистістю підносять над голову квіти, які подарували глядачі: «Піднімемо ці троянди за пані Оксану!».
«Це все пані Оксана!» — вдячно вигукують підлітки на всі запитання про виставу. І з жартівливою урочистістю підносять над голову квіти, які подарували глядачі: «Піднімемо ці троянди за пані Оксану!».
Поділитись: