За результатами опитування[1] батьки оцінювали психоемоційний стан своїх дітей в середньому на 5 балів із 10.
- Більшість дітей пережили з початку війни перебування у сховищі (71 %).
- Кожна друга дитина була розділена із близькими родичами (49 %).
- Третина дітей перебували у зоні воєнних дій (35 %).
- Кожну п’яту дитину батьки вимушені були вивозити під обстрілами (20%).
- 16 % дітей бачили пошкодження або руйнування свого житла на власні очі.
- Також декілька дітей пережили загибель близької людини та голод/відсутність доступу до питної води.
- За свідченнями батьків травматичні події відобразилися на самопочутті та поведінці їхніх дітей. Дві треті опитаних помітили у дітей появу почуття страху після початку війни (73 %).
- Часто фіксувалися поява роздратованості, спалахів гніву, розладів сну та апетиту, образ, бажання дитини перебувати постійно із кимось, а також панічні атаки та підвищений рівень тривожності (від 33 до 20 %).
- Батьки також скаржилися на пригнічення дітей, неможливість сконцентруватися та розосередженість уваги.
- Більше половини опитаних батьків вважають за необхідне спілкування своєї дитини із психологом (62 %).
- Майже всі батьки виступили також за залучення дітей до творчих занять (95 %), спілкування з однолітками (98 %), відвідування культурних та мистецьких закладів та заходів (театри, музеї, екскурсії тощо).
[1] ГО «Харківський інститут соціальних досліджень» за підтримки БФ «Голоси дітей» провів розвідувальне опитування серед ВПО, які мають неповнолітніх дітей. Вибірка була суцільною у 2 МКП у м. Львів та м. Полтава. Усього було опитано 69 батьків методом інтерв’ю за закритою анкетою. Опитування проводилося з 28 березня по 11 квітня 2022 року.
Переглянути повний звіт "Ключові проблеми та потреби дітей у різних ситуаціях війни: ситуативний аналіз, 2-й місяць війни" можна тут
Поділитись: