Напрями роботи
Допомога дітям та батькам
Реагуємо на розмаїті потреби дітей, чуємо їх і надаємо допомогу вчасно, професійно й відповідно до їхніх запитів.
Детальніше
Посилення громад і дитячих закладів
Разом із громадами та місцевим бізнесом створюємо інклюзивні простори, майданчики, сенсорні кімнати, хаби для дітей і підлітків.
Детальніше
Професійна підтримка фахівців та експертиза в травмі війни
Формуємо спроможність фахівців широкого профілю по роботі з дітьми.
Детальніше
Адвокація голосу дитини
Посилюємо голос дитини через соціальні кампанії, дослідження та аналітику.
Детальніше
Центр Дитинства
Фонд будує масштабний центр підтримки для дітей і батьків, які постраждали від війни.
Детальніше
Укр
Eng
Усі історії
12.02.2025

Погрози через батька-військового, виїзд з окупації через 17 блокпостів та нові фарби у житті: історія 14-річної Насті з Мелітополя

Коли тобі 14, ти любиш малювати смішне і зворушливе, рожевий колір і відпочинок від школи.
Ця усміхнена дівчинка з яскравим волоссям — Настя. Її тато — військовий з більш ніж 30-річним стажем. До початку повномасштабки родина мешкала у Мелітополі поблизу військової частини, яка потрапила під масовий ракетний обстріл 24 лютого. Тоді налякалися не на жарт.

Мама Насті, Тетяна, з двома дітьми виїхала спершу під місто, де два місяці пробула в окупації. Тоді росіяни активно нишпорили по домівках у пошуках родин військових. Прийшли з автоматами і до Тетяни. Розстріляли підлогу на кухні.
Погрози через батька-військового, виїзд з окупації через 17 блокпостів та нові фарби у житті: історія 14-річної Насті з Мелітополя — Фото  1
Погрози через батька-військового, виїзд з окупації через 17 блокпостів та нові фарби у житті: історія 14-річної Насті з Мелітополя — Фото  2
Уже наступного дня родина рушила до Запоріжжя, проїхавши аж 17 блокпостів. Потім до Львова, а далі — за кордон, до Литви, де прожили рік.

Засумувавши за домівкою і звичним ритмом життя, вирішили повернутися в Україну. Осіли в Івано-Франківську, де Настя почала відвідувати центр «Голосів дітей».
Тривалий час дівчинці було важко заводити нові знайомства, далося взнаки й дистанційне навчання. Та потроху все почало налагоджуватися: перевелася в місцеву школу, знову полюбила рожевий колір, навіть пофарбувала ним волосся. Психолог каже, що так дівчинка намагається повернути себе в дитинство.

Контакти всіх наших центрів по Україні дивіться тут.
Скопіювати
Facebook LinkedIn Twitter (X) Скопіювати
Безоплатна психологічна допомога: 0 800 210 106