Малюнки Артема: як працює арттерапія
6 занять він малював, і не викликав занепокоєння. Його малюнки не мали чіткої форми, але кольорова гама здавалась доволі спокійною.
6-те заняття – це такий собі “екватор” арттерапії. Більшість дітей починають говорити своїми малюнками саме на середині курсу.
Заговорив і він.
– Как мы назовём твой рисунок?
– Война!
– Хорошо, позовешь когда закончишь.
Він малював швидко, так хотів встигнути вкластись у виділений час. Я вирішила дати йому більше часу. Чекати доки буде потрібно.
– Всё, закончил…это…клоун…
– Но ты же назвал рисунок по-другому?
– Нет, я поменял название…Пусть будет клоун.
Для дітей притаманно тікати від того, що їх лякає. Заперечувати. Часто це підтримує і родина. Навчають жити за принципом:
“Не кажи про погане, і з тобою нічого не станеться”.
Біля фронту посилились бойові дії. Ми особливо часто чуємо звуки розриву снарядів, автоматних черг. Напруга посилюється. Про це розповідають і малюнки. Ззовні діти спокійно реагують на це. Не показують слабкість.
А внутрішній стан – звісно нестабільний.
Дитина потребує відчуття безпеки на постійній основі. Завдяки арттерапії нам вдається стабілізувати її емоційну напругу. Вказати на вихід страху.
* З метою захисту, ім’я дитини змінене.