«Чекаємо, коли закінчиться війна, щоб знову піти до школи»: будні багатодітної сім’ї з Донеччини
Сергій з дружиною та чотирма дітьми вже дев’ять років живуть серед війни. Сім’я мешкає на околицях Краматорська — адміністративного центру Донецької області. І до звуків вибухів вони звикли ще з 2014-го, кажуть батько та старший син. Але молодші діти ще часто здригаються від гучного гуркоту ракет, якими російська армія постійно обстрілює Краматорськ та його передмістя.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, сім’я вирішила не покидати рідної домівки. Тоді безпеку можна було знайти лише за кордоном, але виїхати могли тільки мама та діти. Такі згуртовані, вони не уявляли себе без батька, і було вирішено — залишаються в Україні, зате разом.
Сергій зі сльозами згадує: «Доводилося пішки йти до соцмістечка по ліки і памперси. Було важко».
Тепер завдяки допомозі небайдужих людей багатодітна сім’я Сергія має все потрібне для життя. Та й вдома в донеччан панує дружня і тепла атмосфера. Діти сумують лише за одним — рідною школою.
«Чекаю, коли закінчиться війна, щоб знову піти до школи. Хочеться знову там за хлопцями побігати», — каже непосидюча молодша донечка Дарина.
На території Донеччини залишається близько 33 тисяч дітей шкільного віку, які не можуть відвідувати школу. Вони змушені навчатися дистанційно.
Фонд «Голоси дітей» бажає дітям найшвидшого повернення до школи.
Разом з вами ми зможемо допомогти сотням сімей отримати все потрібне для тимчасового дистанційного навчання.