Жодна дитина не має залишитись наодинці з травмою війни. Це місія благодійного фонду «Голоси дітей».
- Завдяки вашій підтримці ми надаємо психологічну та психосоціальну підтримку дітям, які постраждали внаслідок бойових дій.
- Також ми допомагаємо родинам з розв’язанням побутових проблем, лікуванням і реабілітацією дітей, надаючи індивідуальну підтримку.
- Щоб дати голос дітям, ми створюємо відеоконтент і займаємось просуванням прав дітей, щоб змінити систему захисту прав дитини в країні.
Наша мета — створити умови, у яких кожна дитина буде почута, а її права будуть захищені.
Наші цінності
- Ми поважаємо гідність і права дитини.
- Кожна українська дитина — це дитина війни, але кожна сприймає її по-своєму. Важливо чути всіх дітей і вчити зберігати контроль над тим, що відбувається, щоб не залежати від допомоги.
- Ми віримо, що найкращих результатів у подоланні дитячих травм можна досягнути з допомогою фахівців.
- Залучаючи до цього процесу батьків, ми запобігаємо сімейним конфліктам і проблемам.
- Ми за майбутнє, де діти — це не жертви війни, а вільні й щасливі громадяни.
- Працюємо разом з дітьми та для дітей.
Історія створення фонду
Поява фонду «Голоси дітей», з безліччю ініціатив і великою командою, була незапланованою, але повністю логічною, якщо подивитися на історії його співзасновників.
Від самого початку збройної агресії росії проти України у 2014 році Олена Розвадовська проводила багато часу на Донбасі, надаючи гуманітарну допомогу місцевим мешканцям, переконуючи їх евакуюватися й шукаючи можливості для реабілітації постраждалих дітей.
Олена працювала з людьми напряму, витрачаючи свої запаси та організовуючи збори для допомоги дітям. Згодом до неї почали звертатися міжнародні ініціативи, яким була потрібна допомога в написанні звітів із місця подій та консультування щодо потреб, на які варто спрямувати благодійні кошти.
Азад Сафаров був документалістом, який їздив українським сходом для створення фільму про війну. Там вони й зустрілися з Оленою та обʼєдналися в роботі над стрічкою «Будинок зі скалок» про дітей зі зруйнованого притулку, чиї долі змінилися за одну мить.
Азад і Олена хотіли не просто знайти розголос теми війни в Україні та за кордоном, а й зібрати прицільну допомогу для цих дітей. Тому створення фонду у 2019 році стало нагальною потребою. Так почалася історія «Голосів дітей».
На той час Олена мала знайомих чи не в кожному прифронтовому населеному пункті й дружила з багатьма такими ж ідейними активістами, тож обʼєднання з ними не забарилося.
Коли ти один волонтер — ти лише один волонтер, у тебе дві руки, дві ноги, одна машина й одна зарплата, з якої ти можеш виділяти кошти на допомогу. А коли до тебе долучаються люди — ви стаєте командою й можете стати більшою силою.
Олена Розвадовська
«Голоси дітей» і стали цією силою. Силою, якою рухає ідея, що дітям війни потрібно мати дитинство — безпечне, безтурботне і щасливе.
Відтоді наша організація фокусувалася на наданні психологічної підтримки дітям, які постраждали від бойових дій і пережили травматичні події на Сході України. Ми надавали індивідуальну й групову психологічну допомогу, проводили арттерапевтичні заняття на прифронтових територіях, організовували роботу мобільних психологів для дітей в інтернатах Донецької та Луганської областей.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну нам довелося дуже швидко масштабувати роботу, щоби бути спроможними працювати для дітей не лише на Сході, а й на всій території країни. Роботу команди «Голосів дітей» у перші три місяці цієї війни можна описати як екстрене реагування, адже ми займалися оперативним кризовим консультуванням сімей із дітьми, які потребували цього найбільше. Часто це були діти, які довгий час ховалися від обстрілів, пережили складну евакуацію з гарячих точок або отримали поранення. Головним завданням наших психологів було вивести цих дітей і їхніх батьків зі стану шоку й за допомогою рутинних зустрічей гарантувати їм психологічну стабільність та безпеку. Ми також надавали гуманітарну допомогу та евакуйовували родини зі Сходу, де були найзапекліші бої.
Згодом нам стало зрозуміло, що роботу фонду треба розширити й вона має стати системнішою. Адже подолання наслідків війни — це довгий шлях, яким ми будемо йти багато років.
Саме тому тепер ми зосереджені на створенні постійних програм допомоги, які охоплюють різні потреби й формати. Ідеться про:
- надання психосоціальної підтримки та реабілітацію дітей і сімей;
- задоволення додаткових освітніх і дозвільних потреб дітей;
- адвокацію прав дитини;
- допомога з евакуацією й забезпечення доступу дітей до безпечного середовища в громадах;
- облаштування нових постійних чи тимчасових помешкань для ВПО та задоволення їхніх базових потреб.
Ключове завдання фонду — допомогти дитині зберігати контроль над тим, що відбувається в її житті, і не залежати від допомоги постійно. У нашому пріоритеті — надання довготривалої комплексної психологічної підтримки дитині, повне розуміння її потреб і робота над профілактикою ПТСР чи подоланням у неї наслідків війни.