Усі історії
22.01.2026
В обіймах мами: як 7-річний Родіон з Дніпра вчиться не боятися вибухів
Родіону сім. Він любить ліпити вигаданих чоловічків, придумувати для них власні світи, гуляти з друзями у дворі й засинати в обіймах французького бульдога, на ім'я Кекс, бо той такого самого кольору, як молочний шоколад. Родіон дуже миролюбний і часто філософствує. Наприклад, переконаний, що поруч мають бути люди, які тебе люблять.
Але за цим ніжним дитячим світом — досвід війни, страху та втрати відчуття безпеки. Після пережитих обстрілів Родіону знадобилася психосоціальна підтримка, щоб знову навчитися заспокоюватися, говорити про свої переживання й не втрачати дитинство. Саме таку допомогу він і отримав у фонді «Голоси дітей».
Але за цим ніжним дитячим світом — досвід війни, страху та втрати відчуття безпеки. Після пережитих обстрілів Родіону знадобилася психосоціальна підтримка, щоб знову навчитися заспокоюватися, говорити про свої переживання й не втрачати дитинство. Саме таку допомогу він і отримав у фонді «Голоси дітей».
Родіон уважний до деталей, чуйний до настроїв інших, легко знаходить спільну мову з дітьми й дорослими. Може довго розповідати про своїх вигаданих персонажів, створюючи цілі історії — про дружбу, сміливість, порятунок. У нього багата уява, і саме вона й допомагає йому переживати те, що не повинна переживати жодна дитина.
Бо коли навколо гучно — Родіону стає дуже страшно. І з чуйної, відкритої дитини він перетворюється на наляканого їжачка, який ховається всередину, аби вижити.
Бо коли навколо гучно — Родіону стає дуже страшно. І з чуйної, відкритої дитини він перетворюється на наляканого їжачка, який ховається всередину, аби вижити.
Раніше в нас було спокійне життя. Ми раділи простим речам — жили так спокійно. А потім усе обірвалося,
Обірвалося… і почалося таке життя, у якому діти вчаться розрізняти звуки вибухів, ховаються в коридорах і зростають у війні.
Родіон живе в Дніпрі разом із батьками та старшим братом. Їхній тато — ветеран АТО, а з початку повномасштабної війни у 2022 році знову пішов на фронт. У 2024-му його важко поранили, і чоловік повернувся додому.
Усе в цій родині тримається на мамі Юлі. Старший син, Кирило, має інвалідність і потребує особливої уваги. Жінка постійно поруч з дітьми й чоловіком, серед справ, турбот і нескінченних «треба». Часу на себе майже не залишається. Але Юля тримається, бо понад усе хоче, аби її діти запам'ятали не лише війну.
Усе в цій родині тримається на мамі Юлі. Старший син, Кирило, має інвалідність і потребує особливої уваги. Жінка постійно поруч з дітьми й чоловіком, серед справ, турбот і нескінченних «треба». Часу на себе майже не залишається. Але Юля тримається, бо понад усе хоче, аби її діти запам'ятали не лише війну.
Ніч, яка змінила все
У вересні 2024 року поруч із їхнім будинком стався приліт. Перед цим була важка шахедна ніч. Родина майже не спала, а під ранок, коли нарешті лягли відпочити, у повітрі вибухнула ракета. Ударна хвиля вибила всі вікна. Скляні уламки летіли просто на маму з дітьми. Квартира була повна пилу, у під’їзді вирвало двері. Родина вибігла на перший поверх у піжамах, хапаючи дітей і собаку.
Того ранку світ Родіона розсипався: хлопець почав сильно лякатися обстрілів, не міг заспокоїтися під час тривог, метушився, плакав, не знаходив собі місця. Саме тоді родина звернулася по допомогу до фонду «Голоси дітей». За сім’єю закріпили кейс-менеджера. Фонд передав необхідні речі: планшет для навчання, мультиварку, обігрівач, постіль. Проте найважливішою для хлопчика стала психологічна підтримка.
Родіон почав ходити до логопеда та на заняття з психологинею Юлею. У дніпровському регіональному центрі «Голосів дітей» йому дуже сподобалося. Там вони ліпили, малювали, гралися. Саме під час таких творчих занять Юля м’яко виводила хлопчика на розмову — про його найбільші страхи. Він і зараз нервується, коли відбуваються обстріли, але тоді мама саджає його на руки, надягає навушники з музикою — і Родіон стає спокійнішим, бо знає, що поруч людина, яка його безмежно любить і завжди захистить.
Того ранку світ Родіона розсипався: хлопець почав сильно лякатися обстрілів, не міг заспокоїтися під час тривог, метушився, плакав, не знаходив собі місця. Саме тоді родина звернулася по допомогу до фонду «Голоси дітей». За сім’єю закріпили кейс-менеджера. Фонд передав необхідні речі: планшет для навчання, мультиварку, обігрівач, постіль. Проте найважливішою для хлопчика стала психологічна підтримка.
Родіон почав ходити до логопеда та на заняття з психологинею Юлею. У дніпровському регіональному центрі «Голосів дітей» йому дуже сподобалося. Там вони ліпили, малювали, гралися. Саме під час таких творчих занять Юля м’яко виводила хлопчика на розмову — про його найбільші страхи. Він і зараз нервується, коли відбуваються обстріли, але тоді мама саджає його на руки, надягає навушники з музикою — і Родіон стає спокійнішим, бо знає, що поруч людина, яка його безмежно любить і завжди захистить.
Дитинство попри все
Попри війну в цій родині роблять усе, аби дитинство залишалося дитинством. Родіон гуляє з друзями, турбується про старшого брата, обіймає Кекса, як і всі діти — «зависає» у ґаджетах. Вони живуть між тривогами. Іноді ходять у кіно, катаються на гірках, гуляють. А іноді просто цілий день сидять удома — просто, щоб побути разом.
Нам страшно. І дітям страшно. Погано, що ми звикаємо до цього. І що діти граються на тлі вибухів. Вони не повинні таке проживати. Але ми тримаємося,
Родіон мріє, аби війна закінчилась: щоб ночі були тихі, щоб не доводилося сидіти в коридорі в самій лише піжамі та щоб з Кексом засинав не тому, що страшно, а тому, що — тепло.
Авторка: Катерина Бессарабова
Авторка: Катерина Бессарабова
Якщо вам чи вашій дитині потрібна допомога, звертайтеся в наші центри по всій Україні або на лінію підтримки — 0800 210 106.
Підтримати роботу фонду можна донатом або поширенням наших матеріалів.
Діяльність центру в Дніпрі відбувається за підтримки німецької гуманітарної організації Diakonie Katastrophenhilfe в межах проєкту K-UKR-2025-4026.
Підтримати роботу фонду можна донатом або поширенням наших матеріалів.
Діяльність центру в Дніпрі відбувається за підтримки німецької гуманітарної організації Diakonie Katastrophenhilfe в межах проєкту K-UKR-2025-4026.
Скопіювати