Усі історії
20.10.2025
Шлях до себе в тіні війни: історія Весни
У Харкові, де звуки великого міста переплітаються з відлунням тривог, живе 14-річна Весна — дівчина, яка шукає своє місце у світі, балансуючи між мріями, обов’язками та реаліями війни. Її історія — це розповідь звичайної підлітки, яка прагне самовираження попри виклики часу й обставин.
Весна навчається у 9 класі. Її дні розпочинаються рано, хоча іноді вона дозволяє собі прокинутися за 5-10 хвилин до початку уроків, які стартують о 8:30. Після школи її графік щільно заповнений додатковими заняттями. Окрім англійської, яка дається нелегко через брак часу, Весна навчається у двох школах за інтересами.
Художня школа, де вона вже на десятому, випускному році, стала для неї випробуванням. Два роки тому вона хотіла покинути навчання через вигорання, але вчителька та мама переконали її завершити курс. Цього літа Весна примирилася із цим рішенням, усвідомивши, що диплом може стати в пригоді.
Та справжня пристрасть Весни — це кінематограф. Вона вступила до державної телевізійної школи, де вивчає мистецтво знімання й створення фільмів. Ця школа приносить їй найбільше задоволення, адже дозволяє зануритися у світ, який її по-справжньому захоплює.
Художня школа, де вона вже на десятому, випускному році, стала для неї випробуванням. Два роки тому вона хотіла покинути навчання через вигорання, але вчителька та мама переконали її завершити курс. Цього літа Весна примирилася із цим рішенням, усвідомивши, що диплом може стати в пригоді.
Та справжня пристрасть Весни — це кінематограф. Вона вступила до державної телевізійної школи, де вивчає мистецтво знімання й створення фільмів. Ця школа приносить їй найбільше задоволення, адже дозволяє зануритися у світ, який її по-справжньому захоплює.
Мене цікавить усе, крім акторства. Операторська робота в мене виходить добре, але я хочу розвиватися в режисурі та написанні сценаріїв, бо це складно, а я хочу подолати цю складність,
Лише на вихідних Весна може зустрітися з друзями. Вона рідко пише першою, віддаючи перевагу живому спілкуванню чи дзвінкам замість листування. Зустрічі з друзями зазвичай проходять у місті — прогулянки, розмови, сміх. Нещодавно батьки почали відпускати її саму, хоча раніше мама завжди була поруч, слідкуючи за безпекою.
Я не дуже «парюся» з цього приводу. Розумію, чому мама хвилюється, особливо коли пізно чи небезпечно,
Останнім часом вона вирішила взяти паузу від зустрічей, щоб побути наодинці із собою.
Я навмисно так організувала своє життя. Мені потрібен час для себе, бо останнім часом я занадто багато гуляла з подругою, і це забрало мої сили,
Кіно як шлях до самопізнання
Кінематограф став для Весни способом зрозуміти себе. Вона долучилася до мистецьких лабораторій фонду «Голоси дітей» разом із режисеркою Марисею Нікітюк.
Я подалася, бо мене цікавить кіно, я хочу в цьому розібратися,
Зустрічі — спочатку онлайн, а потім живе фільмування — відкрили для неї нові горизонти. Зараз Весна розмірковує, у якому напрямі кінематографа розвиватися — режисура та сценарії приваблюють її найбільше, адже вони кидають виклик. Кіно для Весни — це також спосіб осмислити власні почуття. Вона захоплюється фільмами про підлітків і їхні стосунки, особливо з батьками.
У мене зараз складний період з мамою. Я дивлюся фільми про доньок і мам, щоб краще зрозуміти себе,
Класика та історії про моду також знаходять місце в її кінематографічному світі, але саме підліткові драми допомагають їй шукати відповіді на внутрішні запитання.
Життя під обстрілами
Життя в Харкові, місті, що зазнає обстрілів, додає до історії Весни додаткового шару складності. Вона намагається не думати про небезпеку, зосереджуючись на собі та своїх справах.
Я живу в районі, де за три роки був лише один приліт біля житлового будинку. Мені здається, я просто намагаюся думати, що все більш-менш нормально,
Стрес і тривогу Весна долає, гортаючи телефон, хоча визнає, що це не найкращий спосіб. Одного разу, під час театральної вистави подруг почалася тривога. Усі залишилися на своїх місцях, і атмосфера залишалася спокійною. Вона не відчуває сильного страху, можливо, через спокійну реакцію батьків.
Батьки сказали вийти, щоб забрати мене, але загалом усі поводилися так, ніби нічого не сталося. Вони завжди спокійні, не реагують емоційно, тож і я не накручую себе,
Проте війна залишає свій відбиток. У квартирі Весни повно дзеркал — у коридорі, у її кімнаті, усюди. Під час прильотів вона іноді ночувала в коридорі, але думки про скло, яке може розлетітися, не давали спокою.
Ми ніколи не ходили в підвал. Не знаю, чому. Може, батьки не вважали це потрібним,
Виклики підліткового віку
Весні 14, і вона відчуває, як її емоційний світ змінюється.
Мене крутить, кидає туди-сюди ментально. Я не очікувала, що це буде так різко,
Складні стосунки з мамою, яка знецінює її мрію працювати в кіно, додають напруги. Мама пропонує «безпечні» професії — медицину, IT, роботу стюардеси чи пілота, адже в сім’ї багато хто працював в аеропорту. Але Весна не бачить себе в цих сферах.
Якщо людині не подобається, вона не зможе працювати,
Її коло спілкування також змінюється. Старі друзі поступово відходять, адже інтереси Весни еволюціонують. Нові знайомі, яких вона зустрічає на проєктах, більше відповідають її прагненням.
Мені важливо, щоб людина могла підтримати розмову, слухати мене. Я екстраверт, мені легко серед нових людей, але я мало виходжу з дому,
Серед щільного графіка вона знаходить час для роздумів. Її улюблений момент — коли вона залишається на кухні сама, без телефону. Ці хвилини тиші допомагають їй осмислювати свої мрії, страхи та плани.
Це мій час, коли я просто думаю,
Весна не бореться з викликами війни чи підліткового віку — вона пливе за течією, розв'язуючи проблеми в міру їх надходження. Усередині неї є відчуття, що якась сила тримає її в цьому світі, і вона намагається слухати себе, шукати свій шлях. Її історія — не лише про виживання в умовах війни, а й про прагнення знайти себе, свої мрії та місце в небезпечному світі, який постійно змінюється.
Таких історій мільйони: українські діти щодня стикаються з тривожністю й стресом через війну, багато з них втратили дім чи близьких. Підтримайте їх своїм внеском.
Таких історій мільйони: українські діти щодня стикаються з тривожністю й стресом через війну, багато з них втратили дім чи близьких. Підтримайте їх своїм внеском.
Скопіювати