Наші волонтери

Я – науковий співробітник Інституту біологічної інженерії Вісса Гарвардського університету (Бостон). Маю величезний досвід роботи у сфері молекулярної біології та інженерії вірусних векторів. У вільний від наукової роботи час допомагаю співробітникам Фонду вдосконалювати знання англійської мови, щоб краще донести до світової спільноти правду про війну в Україні, її жахливі наслідки для дітей та зусилля, спрямовані на подолання цих наслідків.

Я з Одеси, вже більше 12 років працюю вчителем у міжнародних школах за кордоном. Працювала в Азії та арабських країнах: в Омані, Еміратах, Малайзії, Кореї. Люблю дітей і свою роботу, намагаюся виховувати добрих і емпатичних лідерів майбутнього. Мені також цікава тема інклюзії, зараз навчаюся в Університеті Ноттінгема, Великобританія, на спеціаліста з інклюзивної освіти.

Я живу в місті Ла-Квінта, Каліфорнія, США. Тут моя Батьківщина. Протягом останніх 36 років працюю шкільним психологом. Я одружений, маю 16-річного сина та трьох котів: Калі, Тельму та Джексона. На вихідних люблю кататися на велосипеді та читати науково-фантастичні книги. Я приєднався до «Голосів дітей», бо вони роблять важливу справу, підтримуючи дітей, які зазнали травми війни. Викладаючи англійську, я сподіваюся, що зможу хоч трохи допомогти добрим людям України.

Як і багато людей, я у своєму житті я граю різні ролі: працюю, виховую дітей, піклуюся про свій дім, проводжу час із друзями та займаюся своїми хобі. Після закінчення університету я близько десяти років жила, навчалася і практикувала в Нью-Йорку. Маю освіту в галузі лінгвістики та патології мови. У 2012 році наша сім'я переїхала в Гонконг, де ми продовжуємо жити й зараз. Це чудове місто, яке ми дуже любимо. Проте я впевнена, що в майбутньому у нашому житті буде ще більше пригод.

Я навчаюся на другому курсі, закохана у творчість і все, що пов’язане з нею. Пишу вірші, граю на п'яти музичних інструментах. Мене надихають люди з моральним стрижнем. Я переконана в тому, що кожен із нас може змінювати світ і себе через добро. Вдячна команді фонду, що можемо разом допомагати тим, хто цього потребує.

Перекладаю тексти на англійську. Пам'ятаю, що першу порцію текстів було важко переварити, через те, що історії дітей доволі складні. Мені болить війна. Якщо я не роблю нічого там, то роблю те, що можу тут.. і це такий холодний душ, який не дає мені забутись в побуті, таке собі "взагалі-то там на Сході за нас воюють."

Мене турбує те, що діти знаходяться у складних обставинах. Хочеться дарувати надію на краще майбутнє. Маю яскравий спогад з власного дитинства. Коли мені було 14, я вперше потрапила до Іспанії за програмою навчального обміну. Разом зі мною їхали діти з притулку в Краматорську. Діти були різного віку, їхні очі світилися надією залишитись в іспанській родині. Комусь вдалося, комусь ні. Цей погляд назавжди залишив у мені співчуття до дітей...

Мені 17 років. Волонтерство у фонді дає мені змогу допомагати дітям, розповідати про них, про вплив війни на їхні життя усьому світу.

Я називаю себе Unknown writer з Донеччини, живу у Вінниці. Наша сила - в людяності, самопізнанні та мріях.