На пізнавальному інтенсиві діти відпочивають і відновлюються, взаємодіють із природою, вчаться командності та мріють. З понеділка по четвер у Чернівцях маленькі українці занурюються в чотири стихії: воду, вогонь, повітря, землю, а батьки можуть присвятити ці дні лише собі.
«Добре пам’ятаю, як ще в понеділок силоміць тягла свого 13-річного сина до вас: він нічого не хотів, прагнув залишитися вдома з ноутбуком і телефоном, а вже у вівторок заводив будильник, щоб встигнути в табір», — пише нам мама Катерина наприкінці зміни.
День землі
Починається все з Дня землі. Діти працюють із глиною, гуляють на природі, виконують різноманітні психологічні та фізичні вправи. День землі — це заземлення, завдяки якому діти можуть відчути стабільність і зрозуміти, що життя триває, що вони в безпеці.
День вогню
Другий день — День вогню. Діти вчаться розпалювати багаття різними способами за допомогою лінз, лупи, кресала, сірників. Цей день розрахований на командну роботу, завдяки якій діти можуть опанувати щось нове, практикуються звертатися по допомогу, чути й слухати одне одного. А наприкінці дня грають на барабанах, даючи волю своїм емоціям: це галасні пісні, веселощі та можливість відчути себе музикантом.
День води
Третій день — День води. Діти з інструкторами сплавляються на байдарках. Це також командна робота. У байдарку сідає три-чотири людини, тому надзвичайно важливою є злагодженість. Якщо хтось не гребтиме, човен просто кружлятиме на місці. Діти вчаться домовлятись і працювати в команді. На березі інструктори розказують, як правильно гребти, як користуватися рятувальними жилетами й випливати з мілини. І тут починається справжнє свято — 10 кілометрів сплаву та вражень, від невпевненого першого кроку в байдарку до фінального берега й переможного виходу на сушу.
День повітря
Завершальний день — День повітря. Діти вчаться балансувати та довіряти одне одному. Завдання таке: вони мають по мотузках переміщатися між деревами, старатися не впасти та підтримувати одне одного. Також цей день присвячений побудові мрій. Діти разом із психологами проговорюють те, що мрії варто придумувати й здійснювати. Ще одна локація в День повітря міститься високо на пагорбі. Звідти можна побачити довколишні краєвиди, як з оглядового колеса. Це ресурсно для дітей, особливо для переселенців, які перебували в окупації, у замкненому просторі, сиділи в підвалах та бункерах.
«Зараз діти відпочивають на природі, просто неба, і це допомагає їм відновлюватися. Там тихо, немає повітряних тривог і гучних звуків. Вісім годин, які ми там перебуваємо, пролітають як одна, — розповідає психолог БФ «Голоси дітей» Євгеній Герасимов. — Дітям стає спокійніше, вони швидше адаптуються, взаємодіють одне з одним, знаходять нових друзів, відчувають, що поруч є інші діти й дорослі, які готові їх підтримати та бути опорою».
Інтеграція дітей-переселенців
На кожній зміні інтенсиву відпочивають і діти-переселенці та діти військових, і місцеві діти. Вони знайомляться, знаходять нових друзів, продовжують спілкування після табору й домовляються про те, щоб із вересня ходити до однієї школи.
«Ми хочемо загубитися»
Під час походу в ліс дітям дуже подобається знаходити дорогу. Вихователі згадують, що якось одна дівчинка постійно запитувала: «А ми куди? А ми куди? А ми куди?», на це інструктор пожартував: «Ми загубилися». На самому початку дітям провели інструктаж, і вони не розгубилися, бо вже знали, як шукати дорогу, й самі вийшли з лісу. І коли в них пізніше запитували, що вони хотіли б повторити, всі дружно відповідали: «Ми хочемо загубитися».
Для чого потрібен табір-інтенсив?
Це новий безпечний простір, у якому діти можуть творити, пробувати нове, досліджувати себе та довкілля, знаходити нових друзів і нові ресурси для того, щоб жити далі.
Діти прокачують свої лідерські навички та вміння вирішувати конфлікти. Табір допомагає адаптуватись у новому просторі та соціалізуватись у новому колективі, подолати свої страхи, знайти нові інтереси й захоплення чи відновити старі в умовах, що склалися.
Як інтенсив вплинув на дітей
Кілька конкретних прикладів від психологів, які працюють у таборі з дітьми.
13-річний хлопець Андрій почав розвивати власний ютуб-канал і наприкінці своєї зміни розповів, що для нього цей табір був ресурсним, тому що він відчув себе зіркою, зрозумів, що він цікавий і що в нього може бути багато друзів.
Ще один хлопець Сашко сказав, що йому, місцевому, табір дав змогу побачити, що є інші діти, які також живуть у цьому місті, й що з ними також можна і цікаво спілкуватися. Діти часто просто сидять у гаджетах, а такі ініціативи допомагають знайти нових друзів, подивитись, як інакше можна облаштовувати свій простір і взаємодіяти з однолітками.
«Мені найбільше сподобався перший день, коли ми ходили в ліс, а ще грати на барабанах, робити списи, дуже сподобалися краєвиди»
Настя
«Помітив, що я став набагато добрішим, ніж до того, як сюди потрапив. А ще навчився кататися на балансборді й знайшов багато нових друзів»
Матвій
«Я понял, что кроме своего мнения нужно слушать мнение других. Многие что-то предлагают, но нужно было выбрать то, чего хотят все, а не один»
Валік
«Дуже сподобалася гра на барабанах. Дізнався про нові інструменти, про які до цього зовсім нічого не чув, трішки навчився грати на них. Не хочеться йти з табору, хочеться на ще одну зміну лишитися»
Макс
Щоб підтримати програми фонду перейдіть за посиланням.