Автор(ка):
Юлія Діденко
Благодійний фонд «Голоси дітей» разом із Видавництвом Старого Лева випустив книжку «Нитка, яка витримала: історії про дітей у війні». Це друга книжка в історії фонду, і ми дуже чекали на неї. До збірки увійшли розповіді про дітей і підлітків, які дорослішають під час великої війни. Написали їх 15 знаних українських і закордонних авторів, спілкуючись із героями особисто.
Кожна придбана книжка — це ще й фінансова допомога дітям, яких підтримує фонд.
Кожна придбана книжка — це ще й фінансова допомога дітям, яких підтримує фонд.
Про що «Нитка, яка витримала»
Герої книжки поєднані ниткою пережитого досвіду. Для когось це зв'язок із домом, що залишився в окупації. Для когось — пам'ять про рідних, яких вони втратили. Але нитка витримала, і дитинство не зупинилося. Діти з цих історій ходять до школи, читають, мріють і будують плани, поки поруч лунають вибухи. Саме про таке дитинство, яке триває під час війни, і розповідає збірка.
Як усе почалося
Кураторка книжки — дитяча письменниця Оля Русіна, тімлідиня мистецької адвокації, координаторка мистецьких лабораторій для підлітків.
Ця книга пройшла дуже довгий шлях до своїх читачів. Для мене особисто вона почалася зі знайомства із Софійкою — талановитою підліткою з Одеси, яка писала книжку в пам'ять про свого загиблого на війні батька. А далі вона подарувала нам усім ще багато незабутніх знайомств — і дорослим, які створювали історії, і команді фонду, яка втілювала цю ідею в життя. Бо долучалися до неї і наші давні друзі, і автори Видавництва Старого Лева, і люди, з якими ми раніше не були знайомі і які просто були готові відгукнутися, взятися, написати, познайомитися,
Кожен текст у книжці — це співавторство дорослого письменника й дитини, яка довірила йому свою історію. Хтось розмовляв зі своїм героєм у Zoom, хтось місяцями листувався електронною поштою. І щоразу саме дитина вирішувала, чим поділитися, а про що промовчати.
Три історії з книжки
- Аліса з Харкова. Шестирічна Аліса знає «правило двох стін»: якщо не встигаєш до укриття, шукай місце, де між тобою й вулицею буде щонайменше дві стіни. Коли в місті зникає світло, вона читає при різдвяній гірлянді на батарейках. Її історію написав британський письменник Джонатан Страуд, автор серії «Локвуд і Ко». В Україні він ніколи не бував. З Аллою, мамою Аліси, письменник познайомився через онлайн-фандом своїх книжок, одразу вирішив розповісти саме про цю родину і кілька місяців листувався з нею.
- Кирило з Донеччини. Поет Артур Дронь зустрів Кирила в грудні 2022 року в невеликому селі на Донеччині, де хлопчик залишався одним з останніх дітей під обстрілами. Артур і його побратими опікувалися ним, поки навесні 2023 року Кирило з мамою не виїхали. Артур давно підтримує наш фонд: кошти від продажу своєї поетичної збірки «Тут були ми» він передає на допомогу дітям.
- Еліс із Нью-Йорка. Деякі зв'язки між авторами й героями виявилися майже неймовірними. Восени 2021 року дитяча письменниця Галина Вдовиченко вперше приїхала на літературний фестиваль до Нью-Йорка на Донеччині, колишнього Новгородського. З місцевих пагорбів уже тоді було видно окуповану територію. Відвідала його й дівчинка, яка дорослішала у війні ще з 2014 року, — для книжки вона обрала собі псевдонім Еліс. Для неї фестиваль став першою такою подією в рідному містечку. Тоді Еліс і Галина не познайомилися, хоча точно проходили одна повз одну. Через кілька років письменниця написала її історію, і починається вона зі спогадів про маленьке містечко на Сході — рідне для героїні й пам'ятне для авторки.
Де купити книжку «Нитка, яка витримала»
Книжка вже в продажу на сайті ВСЛ. Підтримайте українських дітей, які постраждали від війни.
Дякуємо Олі Русіній, без якої цієї книжки просто не було б, усім авторам, які долучилися, і Видавництву Старого Лева — за те, що були з нами від першої сторінки й зробили ці історії видимими.
Поділитись:
