Якщо ви відчуваєте, що ви, як мама, сама дуже тривожна і у вас усе валиться з рук, ви демонструєте свою паніку чи тривожність, то думати, що дитина при цьому якось собі окремо живе, малює, читає і все в неї нормально, також не треба. Тому що для дитини батьки — це перший фільтр усього цього світу, через який вона його сприймає.
Проблем, очевидно, маса, враховуючи те, наскільки збільшився масштаб трагедії. Якщо до 24 лютого ми працювали тільки в Донецькій та Луганській областях і з поодинокими сім’ями переселенців, які були розселені по всій Україні, то зараз це масштаб всієї України і, очевидно, що ми не готувалися до такого великого.
Олена Розвадовська
Ми працюємо з травмою війни і багато про неї говоримо, кричимо, намагаємося виробити якісь документи або механізми дієвої допомоги, вивчаємо зарубіжний досвід. Ще на початку лютого я думала про те, а як же актуалізувати тему травми війни та психологічної підтримки дітей. Зараз уже, на жаль, актуалізувати нічого не потрібно цією темою. На наш погляд, в Україні немає такої дитини, яка так чи інакше не постраждала би від цієї війни, яка так чи інакше не відчула би на собі її наслідки. Чи то діти втратили можливість ходити до школи, бо нескінченні сирени; чи то батьки дітей служать в армії і невідома їх доля чи різко змінилася.